Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Контрольна з психології » (ID:9778)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   33 кб.

Контрольна з психології


План






1. Принципові відмінності мислення людини від мислення машини


Мислення – це процес пізнавальної діяльності, що характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням
дійсності.

Мислення людини здійснюється за допомогою спеціальних операцій: порівняння, аналізу і синтезу, абстракції,
узагальнення та конкретизації. Порівняння – це співставлення предметів і явищ між собою з метою знайти
подібність і відмінності між ними. Успішне порівняння предметів і явищ можливе тоді, коли воно є
цілеспрямованим, тобто здійснюється з певної точки зору, заради відповіді на якесь конкретне питання. Аналіз –
це уявне розщеплення предмету або явища на складові частини, виділення в ньому окремих частин, ознак і
властивостей. Синтез – це уявне поєднання окремих елементів, частин і ознак в єдине ціле. Аналіз і синтез
нерозривно пов’язані один з одним у процесі мислення: аналізується завжди те, що є синтетично цілим, а
синтезується те, що аналітично розщеплене. Абстракція – це уявне виділення істотних властивостей і ознак
предмету або явища при одночасному відволіканні від несуттєвих ознак і властивостей. Виділена в процесі
абстрагування ознака предмету уявляється самостійною і розглядається незалежно від інших ознак предмету.
Абстракція лежить в основі узагальнення – уявного об’єднання предметів і явищ в групи по тих загальних і
суттєвих ознаках, котрі виділяються в процесі абстрагування. Деякі психологі (Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов)
розрізняють два види узагальнення: формально-емпірічне і змістовне (теоретичне). Формально-емпірічне
узагальнення здійснюється шляхом порівняння низки об’єктів і виявлення зовнішньо однакових загальних ознак.
Змістовне (теоретичне) узагальнення грунтується на глибокому аналізі об’єктів і виявленні прихованих загальних
і істотних ознак, відносин і залежностей. Конкретизація – це перехід від загального до одиничного, котре
відповідне цьому загальному.

З фізіологічної точки зору в основі мислення лежить складна аналітико-сінтетична діяльність кори головного
мозоку в цілому, але не яких-небудь окремих її ділянок. В основі мислення лежить утворення другосигнальних
тимчасових нервових зв’язків, що спираються на першосигнальні зв’язки. Другосигнальні нервові зв’язки,
утворювані в корі головного мозоку за допомогою слів, відображають існуючі взаємозв’язки між предметами.
Відображення зв’язків і відносин між предметами стає можливим тому, що слова являють собою абстракції від
дійсності і припускають узагальнення, яке і складає сутність людського мислення.

Мислення людини найбільш яскраво проявляється при розв’язанні задач. Така розумова діяльність починається з
питання, котре ставить перед собою людина, не маючи готової відпопвіді на нього. Іноді це питання ставлять
інші люди (наприклад, вчитель, керівник та ін.), але завжди акт мислення розпочинається з формулювання питання
на яке потрібно відповісти, завдання, яке треба розв’язати, з усвідомлення чогось невідомого, що потрібно
зрозуміти, з’ясувати. Розв’язок розумової задачі починається з ретельного аналізу даних, з’ясування того, що
дане, знаходиться у розпорядженні людини. Ці дані співставляються одне з одним і з питанням, співвідносяться з
попередніми знаннями і досвідом людини. Людина намагається використати принципи, що були успішно застосовані
раніше при розв’язанні схожої задачі. На цій основі виникає гіпотеза (припущення), намічається порядок дій,
шлях розв’язання задачі. Практична перевірка гіпотези може виявити помилковість запланованих дій. Тоді шукають
нову гіпотезу, новий спосіб дій. Цей процес повторюється доти, поки не буде висунута правильна гіпотеза і
знайдений правильний порядок дій для розв’язання задачі. Розв’язок завершується перевіркою, співставленням
отриманого результату з вихідними даними.

Таким чином, мислення людини базується на другій сигнальній системі – комплексі сигналів, представлених в
знаковій системі людьскої мови і безпосередньо пов’язане зі свідомістю.

Опрацювання інформації машиною здійснюється на принципово інших засадах ніж мислення людини. Принципово
відрізняються як логічні операції обробки інформації, так і елементна база ЕОМ, якою ці операції здійснюються.

Основу роботи логічних схем і пристроїв електронно-обчислювальної машини (ЕОМ) складає спеціальний
математичний апарат, що називається алгеброю логіки або обчисленням висловлювань. При цьому під висловлюванням
розуміють будь-яке твердження, про яке можна сказати, що воно істинне або хибне. В логіці висловлювань
розглядається не зміст висловлювань, а тільки їхня істинність чи хибність; ніякі інші ознаки висловлювань в
алгебрі логіки не розглядаються. Одне і теж саме висловлювання не може бути одночасно істинним і хибним або не
істинним і не хибним.

Якщо висловлювання є істинним, то вважають, що його значення дорівнює одиниці; якщо висловлювання хибне, то
вважають, що його значення дорівнює нулю. Таким чином, значення висловлювань можна розглядати як змінну
величину, що приймає лише два дискретних значення: 0 або 1. Це призводить до повної відповідності між
логічними висловлюваннями в математичній логіці і двійковими цифрами у двійковій системі числення, що дозволяє
описувати роботу логічних схем ЕОМ, проводити їхній аналіз і синтез за допомогою математичного апарату
алгебраїчної логіки.

На фізичному рівні значення 0 та 1 подаються в комп’ютері як відсутність або наявність електричної напруги в
регістрах центрального процесора, відсутність або наявність намагнічування на магнітних носіях (жорстких
дисках, дискетах) тощо.

Будь-який пристрій ЕОМ, що виконує аріфметичні чи логічні операції, можна розглядати як функціональний
перетворювач, вхідними змінними (аргументами) якого є вихідні двійкові числа, а вихідною функцією від них –
нове двійкове число, утворене в резулаьтаті виконання логічної операції. При цьому як вхідні змінні, так і
вихідні функції можуть приймати одне з двох можливих значень: 0 або 1.

Опрацювання значень 0 та 1 (що розуміються як хиба та істина) здійснюється за допомогою спеціальних операцій
(кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація та ін.), по визначених правилах. Ці правила називають булевою логікою за
ім’ям англійського математика ХІХ століття Джрорджа Буля. Так, наприклад, при логічній кон’юнкції
висловлювання А В (А і В) є істинним тоді і тільки тоді, коли є істинними є висловлювання А і В. Скажімо,
якщо вираз “Петров – лікар” є істинним і вираз “Петров – шахист” є також істинним, то буде істинним також
вираз “Петров – лікар і шахист”. Подібні найпростіші логічні операції, що в підсумку дають значення 0 або 1
(хиба або істина) здійснюються в комп’ютері зі швидкістю, недоступною для людського мозоку (сотні мільйонів
операцій на секунду). З послідовності простих операцій складаються операції більш складні. В кожному
конкретному випадку кількість вхідних змінних є різною. В найпростішому випадку – це одна змінна х, що приймає
значення 0 або 1. В загальному випадку таких змінних може бути n, тобто х1, х2, … хn . Так як кожна змінна хі
при цьому дорівнює 0 або 1, то для n змінних утворюється множина різноманітних сполучень або наборів змінних.

Порядок логічних дій, тобто розподіл вхідних змінних і інтерпретація вихідних залежать від алгоритму, який
складає людина у вигляді комп’ютерної програми. Саме від коректності алгоритму залежить правильність обробки
інформації комп’ютером.

Загальний принцип розв’язання задач людиною був описаний вище, на відміну від людини розв’язання задач машиною
потребує заздалегіть визначеного алгоритму розв’язання, який являє собою послідовність операцій над вихідними
даними, що потрібні для отримання результатів розв’язання. Алгоритм розв’язання задачі повинен бути
визначеним, результативним і масовим. Визначеність алгоритму передбачає визначеність тлумачення кінцевої
кількості всіх етапів виконання потрібних операцій. Властивість результативності алгоритму полягає у
можливості отримання за найкоротше число кроків відшукуваного результату для певної сукупності вихідних даних.
Масовість алгоритму передбачає можливість багаторазового його використання по відношенню до різних припустимих
наборів вхідних даних.

Між тим великий практичний інтерес становлять задач, в яких умови сформульовані нечітко, вихідна інформація є
неповною, або навіть протирічною.

Такі задачі широко використовував у своїй педагогічній діяльності відомий фізик, академік П.Л. Капица.
Наприклад, потрібно визначити потужність мотору насоса, необхідного для підтримання водяного струму, щоб




загрузка...
© 2007-2021 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel