Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Темперамент» (ID:9623)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   18 кб.

Наукова робота

на тему:

Темперамент









Київ – 2001



На тлі загальнолюдських фізичних і психічних особливостей у кожної людини помітно відокремлюються
індивідуальні особливості, які позначаються на її місці, поведінці, діяльності.

Фізичні індивідуальні особливості – це конституція організму, його фізичні процеси – гуморальні, ендокринні,
нервові. У кожному окремому організмі ці процеси відбуваються своєрідно, хоча у них є багато спільного для
всіх людей, що зумовлюється антропогенезом, тобто походженням і розвитком людини.

Психічні індивідуальні особливості виявляються в різній швидкості реакцій, порогах чутливості, у властивостях
уваги, пам’яті, спостережливість, кмітливість, в інтересах. Особливо яскраво відрізняються люди за
індивідуальними здібностями – музичними, образотворчими, спортивними, художньо-літературними.

Індивідуально-психологічні особливості – неповторна своєрідність психіки кожної людини. Природною передумовою
індивідуальних особливостей людини є передусім спадкові та природжені біологічні особливості будови та функцій
організму. Дитина народжується з властивими їй конкретними задатками, на грунті яких за життя залежно від умов
виховання розвиваються й формуються притаманні певному індивіду будова та функції організму, особистісне
психічне буття.

Проте природні біологічні особливості не визначають фатально індивідуальних якостей особистості. Багатьма
соціальними, психологічними і фізіологічними дослідженнями доведено, що природжене здійснюється в залежності
від умов життя і виховання. І. Павлов у відомій “Відповіді фізіолога психолога” зауважував, що завдяки
надзвичайно великій пластичності вищої нервової діяльності ніщо в ній не залишається нерухомим, непіддатливим;
а все завжди може бути досягнуте, змінюватися на краще, аби тільки були створені відповідні умови.

Індивідуальні особливості особистості слід відрізняти від вікових, які настають з дозрівання та старіння
організму. Індивідуальні якості особистості, наприклад швидкість реакції, міра активності, вразливості тощо,
виявляються незалежно від віку без особливих змін. Разом з тим з віком під впливом життя та виховання
індивідуальне досить своєрідно, яскраво виявляється в пізнавальній діяльності, емоційно-вольовій активності,
рисах характеру, інтересах, що дає підстави вважати людину здібною чи не здібною, емоційно вразливою чи
“товстошкірою”, вольовою чи безвільною, сміливою чи боязливою. На деяких вікових етапах розвитку людини,
наприклад у підлітковому віці, вікові та індивідуальні особливості важко диференціювати. Імпульсивність,
нестримність, вразливість підлітків, якщо не зважати на обставини, в яких вони виявляються, легко витлумачити
як прояв індивідуальних рис і вікових особливостей. А в навчально виховній роботі важливо відрізняти вікове
від індивідуального, щоб правильно визначити необхідні виховні заходи.

Індивідуальні особливості особистості найяскравіше виявляються в темпераменті, характері та здібностях, у
пізнавальній, емоційно-вольовій діяльності, потребах та інтересах. Особливості їх прояву залежать від
виховання дитини. Індивідуальні риси характеру, як свідчать дослідження, досить яскраво вже виявляються в
дошкільному віці.

У навчально-виховній роботі особливо важливим є індивідуальний підхід до дітей. А. Макаренко рекомендував
вихователям завжди пам’ятати, що люди – дуже різноманітний матеріал для виховання, і було б неймовірним
верхоглядством намагатися втиснути його в загальні для всіх рамки.

Індивідуальні відмінності між людьми вивчає диференціальна психологія. Психологія праці, мистецтва, навчання
та виховання, застосування психологічних закономірностей завжди мають опосередковуватися знаннями
індивідуальних відмінностей між людьми. Без таких знань неможливо готувати молодь до праці, свідомого вибору
професії.

Діяльність і поведінка людини зумовлюються не лише соціальними умовами життя, а й індивідуальними
особливостями її психофізичної орієнтації. Це виразно виявляється в темпераменті особистості.

Темперамент (лат. temperamentum – відповідне співвідношення рис) характеризує силу і темпи реакцій людини на
різні подразнення. Ці реакції можуть бути сильними або слабими, глибокими або поверхневими, швидкими або
повільними. Якщо для прикладу взяти реакції різних людей, то один може реагувати на неї бурхливо і зразу, і
але скоро забути її. Другий не візьме її близько до серця і не зверне на неї особливої уваги. Третій не буде
бурхливо реагувати на неї, але вона глибоко засяде в його серці і довго буде мучити його. Такі властивості
людини й мають назву темпераменту. Темперамент визначає як фізіологічні, так і психічні, переважно емоційні,
властивості людини, а також рефлекси та імпульсні дії, себто рухи, що являють собою основу волі. На проявах
темпераменту можна чітко бачити зв’язок душі й тіла і розуміти, що людина є душевно-тілесна істота. При гніві
вона червоніє, при страхові блідне і т. ін.

Цей зв’язок і був основною різних теорій темпераментів, що клали в основу класифікації їх ті чи інші
властивості організму. Перша теорія і класифікація темпераментів належить грецькому лікарю Гіппократу (460-377
до н.е.). Причину різниці, яка існує між людьми в їх реакціях на подразнення, Гіппократ вбачав в перевазі в
організмі тієї чи іншої рідини. Таких рідин він визначає чотири: червона (артеріальна) кров, чорна (венозна)
кров, жовч і флегма (лімфа). Перевага в організмі червоної крові дає сангвінічний темперамент, флегми –
флегматичний. Кожному з цих темпераментів Гіппократ дав чітку характеристику, що в основному залишається до
останнього часу.

Теорія Гіппократа стоїть близько до сучасних т.зв. ескреторних теорій, що зв’язують темперамент з діяльністю
залоз внутрішньої секреції.

Так, наприклад, доведено, що секрет надниркової залози (адреналін) викликає збудження організму, підвищує
енергію його; посилення виділення секрету щитовидної викликає підвищений настрій і прискорює темпи асоціації,
навпаки, послаблення діяльності цієї залози призводить до млявості і апатії.

Крім того, існують ще конституційні теорії темпераментів. Найбільш поширена між ними - теорія Кречмера. Він
зв’язує темперамент з конституцією, себто структурою тіла людини. За Кречмером існують чотири конституції:
астенічна, лікнична, атлетична; диспластична. Астенікові властива така будова тіла: витягнута вгору, тонка
постать, продовгувате вузьке обличчя, тонка довга шия, вузькі плечі, вузька грудна клітина, малий живіт,
короткий тулуб, довгі ноги, відсутність нахилу до відкладення товщ, слабкі м’язи.

Протилежність астеніка є лікнік. Ознаки його конституції такі: товста, широка постать, широка кругла голова,
коротка товста шия, великий товстий тулуб з розвиненою великою черевиною, короткі ноги, нахил до відкладення
товщ.

Атлета характеризують такі ознаки: струнка, високо пропорційно складена постать, чітко визначені риси обличчя,
довга м’язиста шия, широкі плечі, розвинений раменний пояс, широка і висока грудна клітина, порівняно
невелика, витягнута черевина, пропорційна довжина рук і ніг, розвинена система м’язів, відсутність нахилу до
відкладення товщ.

Щодо конструкції диспластичної, то Кречмер характеризує її, як невизначену, як таку, що включає в себе ознаки
різних конституцій.

Названим вище конституціям і відповідають певні темпераменти. Останні Кречмер поділяє на циклоїдні і шизоїдні.
Ці терміни він взяв з психіатрії, від назви двох психічних хвороб: циклічного психозу і шизофренії. На його
думу, психічна хвороба є посиленим і перебільшеним виявом тих рис, що властиві нормальній людині. Тих, що
мають риси, які в перебільшеному стані характеризують циклічний психоз, він називав циклоїдами, тих, що мають
риси, які в перебільшеному стані дають шизофренію: він називав шизоїдами. Циклоїдний темперамент, за
Кречмером, властивий лікнікам. Найхарактерніша риса його – екстравертованість психіки, себто переважне
спрямування її на зовнішній світ. Звідси циклоїд легко сходиться з іншими людьми, цікавиться громадським
життям і т. ін. Друга характеристична риса циклоїда – легке подпадання настроям і швидкі переходи від одного




загрузка...
© 2007-2020 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel