Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Напрямки інвестиційної політики підприємства» (ID:9439)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       9 стр.
Размер в архиве:   400 кб.

Напрямки інвестиційної політики підприємства

Тема 13. ПЛАН



Вступ


Інвестиції є основою розвитку підприємств, окремих галузей та економіки країни в цілому. Від уміння
інвестувати залежить розквіт чи занепад власного виробництва, можливості вирішення соціальних й екологічних
проблем, сучасний рівень і потенційний динамізм фізичного, фінансового та людського капіталів. Без надійних
основ інвестиційної діяльності, якими б професійно володіли спеціалісти відповідного профілю, важко
сподіватися на сталий розвиток вітчизняного виробництва, науково-технічний і соціальний прогрес, а з ними і на
належне місце у світовому господарстві.

Інвестиційна діяльність - це широкий комплекс цілеспрямованих проектних, організаційних, економічних,
фінансових, управлінських робіт, що виконуються в інтересах ефективної реалізації інвестицій. Основною метою
сучасної інвестиційної діяльності є переведення економіки на інтенсивний шлях розвитку в умовах переходу до
ринкових відносин з послідовним скороченням витрат на екстенсивне зростання виробничого потенціалу та
збільшення вкладень в інтенсифікацію використання вже створених основних виробничих фондів.

Ефективність інвестиційної діяльності вирішальною мірою залежить від рівня розвитку капітального будівництва,
інвестиційного та промислово-будівельного комплексів, що у свою чергу зумовлюється виробничим потенціалом його
матеріально-технічної бази, кваліфікацією складу виконавців, науково-технічним рівнем проектних рішень, станом
організації та планування інвестиційного процесу, забезпеченістю його фінансовими ресурсами, сукупною
діяльністю всіх учасників процесу.

На сучасному етапі розвитку економіки ефективність інвестиційної діяльності залежить від відродження
фінансового, фінансово-кредитного та інвестиційного ринків у економіці нашої країни. Економічне піднесення та
активність інвестиційної діяльності можуть бути досягнуті тільки шляхом створення діючого ринку капіталів та
інвестицій.


1. Сутність та джерела інвестицій


Отримуючи підприємницький дохід, підприємець частину його, а саме нормальний прибуток, витрачає на відтворення
своєї особистості (підприємця-працівника і підприємця-власника) та членів сім'ї, а іншу частину під впливом
дії законів конкуренції, основного економічного закону спрямовує на модернізацію, розширення виробництва.
Тобто здійснює вкладення капіталу, які є частиною інвестицій і від яких, у свою чергу, значною мірою залежить
ефективність роботи підприємств.

Найпростішим визначенням інвестицій є їх характеристика як вкладень у капітал. Водночас поняття «капітал»
тлумачиться економістами по-різному, внаслідок чого виникає неоднакове розуміння інвестицій. Західні
економісти, ототожнюють капітал із засобами виробництва, із запасами. Такий підхід властивий і працям багатьох
українських та російських економістів. Таке розуміння сутності капіталу не зовсім правильне і зумовлює
неконструктивний підхід до категорії «інвестиції». Він полягає передусім у тому, що інвестиції ототожнюються з
капіталовкладеннями, тобто вкладеннями в основний капітал або у виробничі фонди, що означає ототожнення цілого
з окремим елементом.

З цього погляду раціональнішим є визначення інвестицій авторами «Економікса» К. Макконнелла і С. Брю:

1) «інвестиції — витрати на будівництво нових заводів, на устаткування з тривалим терміном служби та ін.»;

2) «інвестиції — витрати на виробництво та нагромадження засобів виробництва і збільшення матеріальних
запасів»;

3) «інвестиції у людський капітал — будь-який захід, спрямований на зростання продуктивності праці робітників
(шляхом підвищення їх кваліфікації та розвитку навичок); витрати на покращення освіти, здоров'я робітників чи
на підвищення мобільності робочої сили».

Проте некоректно витрати на вдосконалення основної продуктивної сили називати «інвестиціями в людський
капітал». Адже такі витрати на розвиток освіти, охорони здоров'я особи найманої праці здебільшого не
використовують з метою привласнення чужої неоплаченої праці. Це можуть робити менеджери вищої та середньої
ланок, найбільш досвідчені юристи та деякі інші категорії працівників.

Речовий зміст інвестицій. Якщо пригадати структуру сучасної системи продуктивних сил, то, порівнюючи наведені
вище визначення інвестицій, легко дійти висновку, що навіть найконструктивніше з них обмежується вкладеннями у
розвиток засобів виробництва і робочої сили. Але підприємці (насамперед крупні) здійснюють вкладення у
розвиток наукових досліджень, дослідно-конструкторських розробок тощо, а отже у розвиток науки, у
вдосконалення або впровадження нових форм організації виробництва і праці, у розвиток інформації (її збирання,
систематизацію). Тому інвестиції слід визначати передусім як вкладення у розвиток продуктивних сил
підприємства, а на макрорівні — у розвиток продуктивних сил суспільства, які є лише однією, хоча і провідною,
стороною суспільного способу виробництва.

Суспільна форма інвестицій. Цей аспект пов'язаний з виробничими відносинами або відносинами економічної
власності. На мікрорівні інвестиції у розвиток економічної власності — це витрати на управління власністю, на
випуск акцій, виплати дивідендів, на перехід з однієї форми власності (наприклад, приватної) в іншу (скажімо,
створення закритого акціонерного товариства), на сплату відсотків за кредити та ін. Крім того, підприємство
проводить маркетингові дослідження, які з погляду структури економічних відносин належать до
організаційно-економічних.

Сутність інвестицій.

Інвестиції на мікрорівні — вкладення у розвиток продуктивних сил і відносин економічної власності.

Інвестиції на макрорівні — вкладення у розвиток економічної системи, до якої, крім цих двох сторін суспільного
способу виробництва, належать ще техніко-економічні, організаційно-економічні відносини і господарський
механізм.

Розглянемо категорію «інвестиції» з урахуванням наукового розуміння сутності капіталу. Речовим змістом цієї
категорії, є засоби виробництва, гроші, певні матеріальні блага тощо. Отже, з цього боку інвестиції — значною
мірою те саме, що і вкладення у розвиток продуктивних сил. Водночас капітал перетворюється на систему
капіталістичних виробничих відносин (суспільна форма даної категорії) у процесі розвитку трьох функціональних
форм капіталу (грошового, продуктивного і торговельного), функціонування індивідуального, акціонерного,
монополістичного, постійного, змінного капіталу тощо. Отже, за наукового тлумачення категорії <капітал»
інвестиції при капіталізмі — це вкладення у розвиток капіталістичних виробничих відносин на основі постійного
вдосконалення системи продуктивних сил.

Такі інвестиції на рівні підприємств здійснюються у вигляді грошових коштів, цінних паперів (передусім акцій),
банківських вкладів, вкладів в інтелектуальну власність, в основні та оборотні фонди, майнові права та інші
активи (цінності). Оскільки вони охоплюють усі активи підприємства, їх можна назвати бухгалтерськими
інвестиціями.

Капіталовкладення — інвестиції у процес відтворення основного капіталу і зумовлені цим вкладення в оборотний
капітал.

Джерела інвестицій. Основними джерелами інвестування на мікрорівні є:

1) власні фінансові ресурси — прибуток після сплати податків, амортизаційні відрахування, заощадження
трудового колективу, продаж частини активів та ін.;

2) залучені фінансові ресурси — кошти від продажу інвестиційних цінних паперів, пайових та інших внесків
фізичних та юридичних осіб, венчурний капітал та ін.;

3) позичені фінансові кошти — кредити банків, бюджетних організацій, випуск боргових цінних паперів тощо. Щоб
перетворитися на інвестиційний капітал, ці кошти попередньо проходять через фінансовий ринок.

4) бюджетні асигнування.

Основними формами капіталовкладень є валові та чисті. До валових відносять амортизаційні відрахування (які
називають інвестиціями оновлення) та чисті інвестиції, які спрямовують на розширення виробництва. Валові
капіталовкладення з погляду структури капіталу йдуть на відтворення і зростання основного капіталу та запасів
(або на відтворення і зростання оборотного капіталу, зумовленого змінами основного).

Головними формами інвестицій є матеріальні (або реальні), нематеріальні та фінансові.




загрузка...
© 2007-2020 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel