Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Класифікаційні методи кодування. Поняття класифікації, класифікаційних ознак, класифікаційних групувань.» (ID:9281)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   23 кб.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА


з курсу “Комп’ютерна техніка та програмування”

Варіант: № 11






Київ 2001



План





Вступ


Визначимо варіант Z, згідно з яким буде виконуватися контрольна робота. Згідно з методичними рекомендаціями
варіант Z обчислюється за формулою:

Z = mod50 (NZK + PR – 2000) + 1,

NZK – номер залікової книжки студента;

PR – поточний рік отримання завдання;

згідно з зауваженням, що міститься у методичних рекомендаціях – modab дорівнює залишку від ділення b на а.

В нашому випадку номер залікової книжки – 659, поточний рік отримання завдання – 2001, підставимо ці значення
у формулу:

Z = mod50 (659 + 2001 – 2000) + 1 = mod50 (660) + 1 = 10 + 1 = 11.

Таким чином, роботу слід виконувати за варіантом 11.

Метою даної роботи є вдосконалення навичок користувача персонального комп’ютера, набуття теоретичних знань,
які дозволяють більш глибоко зрозуміти технології і інженерні рішення, що лежать в основі сучасної
обчислювальної техніки.

В роботі подані теоретичні відомості з інформатики: розглянуті класифікаційні методи кодування, послідовне
кодування, паралельне кодування. Крім того в межах першого питання подана інформація щодо особливостей
ієрархічної та фасетної систем класифікації (подання цієї інформації було необхідним для пояснення
теоретичного викладу матеріалу конкретними прикладами); відповідні схеми містяться в додатках. В роботі подані
загальні відомості щодо файлових систем, які використовуються в сучасних операційних системах. Крім того, в
роботі міститься інформація з апаратного (пристрої зберігання інформації) та програмного (СУБД MS Access,
інтегрований пакет Microsoft Office, табличний процесор MS Excel) забезпечення персональних комп’ютерів.




1. Класифікаційні методи кодування. Поняття класифікації, класифікаційних ознак, класифікаційних групувань.


Кодуванням називають заміну назви об’єкта на певне умовне позначення (код). В залежності від покладених в
основу кодування принципів виділяють реєстраційні і класифікаційні методи кодування.

Класифікаційні методи кодування передбачають попередню класифікацію об’єктів, що кодуються. Класифікацією
називають віднесення об’єкта до певного класу в залежності від його специфічних властивостей. Ці властивості
називають класифікаційними ознаками. Сукупність об’єктів, які мають ідентичні класифікаційні ознаки називають
класифікаційними групуваннями. Наприклад, класифікацію грибів можна провести на підставі певної
класифікаційної ознаки – їстівності, тоді усі гриби утворять два класифікаційних групування – їстівні та
неїстівні. Особливу увагу при визначенні ознак класифікації слід приділяти в ієрархічній системі класифікації
(ієрархічна система має жорстку структуру, тому треба заздалегідь чітко визначити мету класифікації, тобто,
які властивості повинні мати об’єднувані в класи об’єкти). Фасетна система, на відміну від ієрархічної,
дозволяє обирати класифікаційні ознаки незалежно один від одного; ознаки класифікації називаються фасетами
(від англ. facet – рамка). Кожний фасет містить значення однорідних значень даної класифікаційної ознаки.
Наприклад, фасет “колір” може мати значення: червоний, білий, чорний; фасет “освіта”: вища, середня,
середньоспеціальна і т. ін.).

В залежності від систем класифікації в межах класифікаційних методів визначають послідовне кодування (для
ієрархічної класифікації) та паралельне кодування (для фасетної класифікації).

Сутність послідовного кодування полягає у наступному: спочатку записують код групування 1-го рівня, потім код
групування 2-го рівня, потім 3-го і т.д. В результаті отримуємо кодову комбінацію, кожний розряд якої містить
інформацію про певну групу на кожному рівні ієрархічної системи. Наприклад, у нас є об’єкт “Інститут”,
класифікований за допомогою ієрархічної системи (додаток 1). Глибина кодування в даному випадку дорівнює двом
рівням, в якості алфавіту кодування застосуємо десятичну систему числення (арабські цифри в межах від 0 до 9);
отже, в нас буде код, що складається з двох розрядів. Визначимо значення розрядів для першого рівня:
“Фізико-математичний” – 1, “Історичний” – 2, “Філологічний” – 3; для другого рівня: “Група №10” – 1, “Група
№11” – 2, “Група №12” – 3. Перший розряд буде позначати групування першого рівня, другий – другого рівня,
наприклад, запис “11” буде позначати десяту групу фізико-математичного факультету, запис “23” – дванадцяту
групу історичного факультету і т.д.

При паралельному кодуванні фасети кодуються незалежно один від одного, для значень кожного фасету виділяють
певну кількість розрядів коду. Наприклад, у нас є об’єкт “Студентська група”, для класифікації використаємо
фасети “Стать” і “Наявність дітей”. (додаток 2). В якості алфавіту використаємо десятичну систему числення
(арабські цифри в межах від 0 до 9), таким чином, кількість розрядів в коді буде дорівнювати двом. Визначимо
значення розрядів для першого фасета (“Стать”): “Чоловіча” – 1, “Жіноча” – 2; для другого фасета (“Наявність
дітей”): “Є” – 1, “Немає” – 2. Отже, код, як і при послідовному кодуванні, код легко розшифрувати, наприклад,
під позначенням “12” розуміються чоловіки, що не мають дітей, “21” – жінки, що мають дітей і т.д.



2. Пристрої зберігання інформації. Магнітні та оптичні накопичувачі.


Пристрої довготривалого зберігання інформації називають накопичувачами. На сьогоднішній день в комп’ютерній
техніці застосовують накопичувачі на магнітних, оптичних та магнітооптичних дисках.

Накопичувачі на магнітних дисках поділяються на змінні (дискети) та незмінні (жорсткі диски).

Дискета являє собою конверт з гнучким диском, на якому напилений феромагнітний шар, запис і зчитування
відбуваються за допомогою електромагнітної головки. Перші дискети діаметром 8 дюймів і місткістю 180 Кб стали
застосовуватися наприкінці 70-х років. Поступово дискети стали робити двосторонніми (360 Кб), потім підвищили
щільність запису інформації і перейшли на формат 5,25 дюймів. На сьогоднішній день дискети діаметром 5,25
дюймів фактично вийшли з ужитку, але на деяких комп’ютерах застарілих конфігурацій дисководи для дискет 5,25"
місткістю 600 Кб та 1,2 Мб використовуються й досі. Дискети діаметром 3,5 дюймів і місткістю 720 Кб були
розроблені фірмою ІВМ у 1983 році, у другій половині 80-х років їх місткість зросла до 1,44 Мб. Дискети
форм-фактору 3,5" використовуються й зараз. В середині 90-х років було розроблено декілька нових типів змінних
накопичувачів на магнітних носіях (LS-120, HI-FD, ZIP) але вони не набули загального розповсюдження.

Накопичувачі на жорстких магнітних дисках з’явилися у другій половині 70-х років й до сьогоднішнього дня є
основними пристроями зберігання інформації в ПЕОМ. Накопичувач має герметичний корпус, що перешкоджає
механічним пошкодженням і потраплянням пилу всередину корпусу. Принцип запису інформації на жорсткі диски
аналогічний принципу запису на дискети. Декілька розташованих в корпусі (один над одним) дисків являють собою
пакет, головки зчитування / запису кожного диска з’єднані в один блок на поворотній штанзі, керований




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel