Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Розвиток та розміщення важкого машинобудування в Україні » (ID:9265)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   19 кб.

Розвиток та розміщення важкого машинобудування в Україні


План





Вступ


Машинобудування і металообробка, що є функціональним ядром міжгалузевого машинобудівного комплексу (МБК), —
особливо важлива галузь народного господарства України. Виняткове значення цієї галузі полягає насамперед у
тому, що вона дає знаряддя праці для матеріального і духовного виробництва, радикально примножуючи його
продуктивну силу та інтелектуальні можливості людини. МБК є провідником у господарство науково-технічного
прогресу. У 1999 p. на нього припадало 16,1% загального обсягу промислової продукції України, 37,3%
середньорічної кількості її промислово-виробничого персоналу. Проти 1990 p. його частка у продукції істотно
зменшилась (на 14,6%).

Єдність машинобудування і металообробки (включаючи наукові, конструкторські організації, підготовку кадрів,
управління) як комплексу забезпечується спільною метою — виробництвом машин, обладнання і металовиробів, яку
ставлять перед собою об'єднуючі підприємства предметної спеціалізації, насамперед ті, що виробляють продукцію
загальномашинобудівного призначення (металообробні верстати, ковальсько-пресові машини, ливарне і зварювальне
устаткування, інструмент), а також заводи технологічної спеціалізації (ливарні підприємства і цехи у складі
машинобудівних заводів з широким полем їх міжзаводських зв'язків) і підприємства подетальної (повузлової та
поагрегатної) спеціалізації, що продукують вироби міжгалузевого використання (двигуни, підшипники, редуктори,
кріпильні елементи). Найбільш характерною для машинобудування стає вузлова форма структур. Її ядром є
складальний завод, що одержує комплектуючі вироби (вузли, агрегати, деталі) від вузькоспеціалізованих
підприємств.

МБК має тісні прямі і зворотні зв'язки з іншими міжгалузевими комплексами (металургійним, хімічним, АПК),
одержуючи від них енергію, сировину і матеріали та постачаючи їм машини. Тому він відіграє значну роль у
формуванні інтегральних (загальних) територіально-виробничих комплексів і економічних районів.



1. Машинобудування – провідна галузь промисловості України


Машинобудування — одна з провідних галузей промисловості. Створюючи найактивнішу частину основних виробничих
фондів — знаряддя праці, машинобудування істотно впливає на темпи й напрями науково-технічного прогресу в
інших галузях господарства, зростання продуктивності праці, інші показники, що визначають ефективність
виробництва.

Машинобудування є матеріальною основою технічного переозброєння економіки. Науково-технічний прогрес прискорює
накопичення капіталу, що в свою чергу сприяє підвищенню попиту на засоби виробництва, передусім на машини й
устаткування. Одним із наслідків науково-технічної революції е швидке моральне зношування засобів
виробництва.

Технічний прогрес спонукає дедалі частішу зміну типів та моделей виробів. Моделі продукції старіють та
змінюються значно раніше, ніж зношуються знаряддя праці, спеціально спроектовані для виготовлення цього
виробу. Істотно зростає питома вага серійного, а часом і дрібносерійного випуску.

Велике значення у сучасній промисловості — і насамперед у машинобудуванні — має проблема гнучкості, яку можна
зарахувати до першорядних економічних проблем технічного прогресу.

Структурні зрушення у машинобудуванні відбуваються у двох напрямах. По-перше, змінюється основа для зростання
традиційних галузей машинобудування внаслідок розвитку науки. Змінився характер продукції у давніх галузях
машинобудування (у верстатобудуванні, у випуску рухомого складу для залізниць тощо). По-друге, розвиваються
нові наукомісткі галузі машинобудування (автоматика, радіоелектроніка, устаткування для атомної промисловості,
верстатів з ЧПУ, робототехніка тощо).

Отже, тривалими пріоритетами у структурній політиці машинобудування мають стати:

— прискорений розвиток наукомістких машинобудівних виробництв;

— соціальна переорієнтація комплексу, передбачуване пришвидшене нарощування випуску продукції для споживчого
сектора (включно з технічно складними виробами народного споживання, що є одним з найперспективніших напрямів
та вузьким місцем у задоволенні споживчого попиту; обладнання для сфери послуг);

— екологізація виробництва, що передбачає випуск ресурсозбережних видів техніки, застосування ресурсозбережних
технологій машинобудівного виробництва, розширення використання прогресивних конструкційних матеріалів.

Такі зрушення у машинобудуванні треба трактувати як закономірні, і це підтверджується світовим досвідом. У
машинобудівному комплексі розвинутих країн протягом тривалого часу спостерігається тенденція відносно
зменшувати питому вагу старих, традиційних і збільшувати частку нових, наукомістких виробництв, що викликано,
насамперед, істотними змінами у структурі кінцевого продукту у бік електронної техніки, засобів автоматизації,
приладів та іншої наукомісткої продукції.

Основні фактори, що впливають на розміщення підприємств машинобудування. Підвищення ефективності
машинобудівного виробництва визначається не лише впровадженням у виробництво нових типів машин і устаткування,
вдосконаленням його галузевої структури, реконструкцією та технічним переозброєнням. Великі можливості
приховані у вдосконаленні територіальної організації галузі, кращій розміщуваності її підприємств.

На це істотно впливає традиційний рівень машинобудування й використання виробничих потужностей, а також різні
регіональні фактори й умови, потреба районів у продукції галузі, забезпеченість паливом, електроенергією,
транспортом, наявність промислових майданчиків тощо. Крім того, важливою умовою раціонального розміщення
галузі є наявність трудових ресурсів, зокрема кваліфікованих кадрів.

Отже, за своїми тенденціями у розміщенні підприємств важкого машинобудування можна погрупувати наступним
чином:

— галузі, які характеризуються високою металомісткістю, малою працемісткістю продукції, що випускається
невеликими серіями або поодинокими екземплярами (підйомно-транспортне, металургійне, енергетичне
машинобудування). Підприємства таких галузей доцільно розташовувати у районах металургійних баз;

— галузі, які характеризуються середньою металомісткістю, невисокою працемісткістю й транспортабельністю
готової продукції за невеликих обсягів її випуску (виробництво обладнання для нафтової й хімічної
промисловості, будівельних, шляхових і сільськогосподарських машин); підприємства повинні розміщуватись, як
правило, у районах споживання продукції;

— галузі, які випускають масову продукцію з високою працемісткістю й фондомісткістю (автомобіле- й
тракторобудування, дизелебудування, устаткування для легкої, харчової та поліграфічної промисловості);
зазвичай розміщуються у центрах машинобудівної промисловості з наявністю кваліфікованих кадрів;

— галузі точного машинобудування, котрим властиві дуже висока працемісткість, мала металомісткість, підвищена
фондомісткість (радіотехнічна та електронна промисловість, приладобудування, деякі виробництва
електротехнічної промисловості); розміщуються у районах високої технічної культури, що мають
висококваліфіковані кадри, експериментальні бази, науково-дослідні інститути.



2. Розвиток та структура машинобудівного комплексу України


Початок металообробки в Україні сягає у сиву давнину, у мідний вік (II тисячоліття до Христа). Проте
виникнення заводського машинобудування відносять до першої половини XIX ст. Так, у 1841 p. став до ладу
своєрідний машинобудівний комбінат у хуторі Дмитрівському Конотопського повіту (Чернігівщина), котрий випускав
сільськогосподарські машини, парові котли, устаткування для цукрових, текстильних і швейних підприємств.

Помітного зростання зазнало машинобудування у другій половині XIX ст. Прикладом цього є завершення будівництва
Луганського (1876 p.) і Харківського (1895 p.) паровозобудівних заводів.

Перед Першою світовою війною Україна належала до найважливіших машинобудівних районів Росії: вона давала 20—25




загрузка...
© 2007-2020 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel