Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Фактори та напрямки економічного зростання в Україні » (ID:8932)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       8 стр.
Размер в архиве:   34 кб.

Фактори та напрямки економічного зростання в Україні



План






Вступ


Економічне зростання є однією з найважливіших проблем суспільного розвитку. Адже саме від цього зростання
передусім залежать потенційні можливості будь-якої країни щодо забезпечення життєвого рівня свого народу.

Досвід країн — світових лідерів сучасного прогресу переконує, що їхня економічна могутність формувалася і
формується під впливом послідовних структурних і якісних перетворень, з одночасним посиленням регулюючої ролі
держави, включаючи внутрішні і зовнішні ринки, що підпадають під її безпосередній вплив. Немає підстав
стверджувати, нібито з переходом до ринкової економіки державне регулювання взагалі не потрібне, бо
регулятором виступає сам «вільний» ринок. Такі політичні гасла не мають нічого спільного з досягнутими наукою
новітніми знаннями і, по суті, закликають до економічної анархії, заперечуючи можливість і необхідність
свідомого управління складними соціально-економічними процесами. Однією з головних функцій держави є і буде
у XXI ст. формування та здійснення високоефективної науково-технічної, соціально-економічної, ринкової,
правової і духовної політики, що забезпечує сталий поступальний розвиток.

Реформувати будь-яку систему можна по-різному, обираючи для цього як створювальні, так і руйнівні або змішані
моделі. В інтересах людини, та й суспільства в цілому необхідно приймати виключно створювальні типи
трансформаційних моделей, керуючись оціночним критерієм приросту ВВП і НД на душу населення, розвитку
інтелекту нації, духовного її збагачення, піднесення рівня життя народу, що гарантує прогресивні зрушення у
науково-технологічній і суспільній сферах людської діяльності.

Мета даної роботи – розкрити суть економічного зростання та визначити основні фактори та напрями економічного
зростання для України. Автор ставив перед собою завдання, на основі опрацювання творів відомих вітчизняних
вчених-економістів, окреслити найбільш пріоритетні напрямки розвитку економіки України на шляху до зростання.

Робота має слідуючу структуру: вступ, 4 основних частини, висновки та список використаних джерел.



І. Суть та основні чинники економічного зростання


Під економічним зростанням ми розуміємо збільшення потенційного і реального ВНП, зміцнення економічної
могутності країни. Теорія економічного зростання аналізує чинники, або процеси, що його забезпечують, ті
сили, які зумовлюють швидке зростання могутності країни чи навпаки.

Економічне зростання визначається і вимірюється двома взаємозв'язаними способами: як збільшення реального ВНП
чи ЧНП протягом певного часу або як збільшення за той же період реального ВНП чи ЧНП на душу населення.
Керуватися можна обома визначеннями. Наприклад, якщо в центрі уваги є проблеми воєнно-політичного потенціалу,
тоді більше підходить перше визначення. Але при зіставленні життєвого рівня населення в окремих країнах і
регіонах перевага надається другому визначенню. Звичайно, згідно із будь-яким із цих визначень, економічне
зростання вимірюється річними темпами зростання в %.

Економічне зростання само по собі розглядається як важлива економічна мета, оскільки збільшення суспільного
продукту в розрахунку на душу населення означає підвищення рівня життя. Зростання реального продукту зумовлює
підвищення матеріального добробуту і відповідає принципам мінімалізації витрат.

Таким чином, зростаюча економіка може задовольняти нові потреби і розв'язувати соціально-економічні проблеми
як всередині країни, так і на міжнародному рівні. Зростаюча економіка характеризується приростом річного
реального продукту, який може використовуватися для ефективнішого задоволення існуючих потреб або для
розробки нових програм. Збільшення реальних заробітків розширює можливості будь-якої сім'ї без обмеження
можливостей і благ для інших.

Разом з тим економічне зростання дозволяє здійснювати нові програми з питань боротьби з бідністю і
забрудненням навколишнього середовища без падіння існуючого рівня споживання, скорочення обсягів інвестицій і
виробництва суспільних благ. Економічне зростання полегшує розв'язання проблеми обмеженості ресурсів.
Економіка, що динамічно розвивається, на противагу статичній економіці знімає перепони, породжені обмеженістю
обсягів виробництва, і дозволяє суспільству повніше реалізувати поставлені економічні цілі та здійснювати нові
широкомасштабні програми.

До основних чинників, що зумовлюють фізичну здатність економіки до зростання, належать: кількість і якість
природних ресурсів; кількість і якість трудових ресурсів; обсяг основного капіталу і технологія. Ці чинники
економічного зростання можна об'єднати під назвою чинників пропозиції. Саме вони роблять можливим зростання
виробництва. Тільки доступність великої кількості кращих за якістю ресурсів, включаючи передовий технологічний
потенціал, дозволяє збільшувати виробництво реального продукту.

Важливо розрізняти здатність до зростання і саме реальне зростання. Зростання залежить від чинників попиту.
Для реалізації зростаючого виробничого потенціалу економіка країни повинна забезпечити повне використання
ресурсів. Для цього необхідно підвищення рівня сукупних видатків.

На економічне зростання впливають також чинники розподілу. Для доцільнішого використання виробничого
потенціалу слід забезпечити не тільки повне залучення ресурсів в економічний оборот, але й найефективнішу їхню
утилізацію. Здатність до нарощування виробництва недостатня для розширення загального випуску продукції.
Необхідно також реально використати зростаючий обсяг ресурсів та розподілити їх таким чином, щоб отримати
максимальну кількість корисної продукції.

Важливо відзначити, що чинники пропозиції і попиту, які впливають на економічне зростання, взаємозв'язані.
Так, низькі темпи впровадження нововведень і капіталовкладень можуть стати головного причиною безробіття, t
навпаки, безробіття уповільнює темпи нагромадження капіталу, а також зростання видатків на дослідження.

Здатність економіки повністю реалізувати свій виробничий потенціал обмежується чинниками попиту і розподілу.
Це означає, що приріст виробничого потенціалу реалізується тоді, коли сукупні видатки збільшуються темпами,
достатніми для підтримання повної зайнятості, і коли додаткові ресурси ефективно використовуються для того,
щоб забезпечити максимально можливе збільшення випуску продукції.

Збільшення реального продукту і доходу може відбуватися двома основними способами. По-перше, шляхом залучення
більшого обсягу ресурсів і, по-друге, шляхом продуктивнішого їхнього використання. Найважливішими чинниками,
що обумовлюють реальний обсяг виробництва, є трудозатрати (відроблені години) і продуктивність праці
(середньогодинний виробіток). Реальний ВНП у будь-який час визначається як трудозатрати (у людино-годинах),
помножені на продуктивність праці (реальний годинний виробіток на одного зайнятого).

Трудозатрати, або кількість відпрацьованих годин, залежать від числа зайнятих і середньої кількості
відпрацьованих годин. У свою чергу, число зайнятих залежить від кількості населення працездатного віку та
рівня залученості робочої сили до виробництва, тобто від частки працездатного населення, реально зайнятої
виробництвом. Середня кількість відпрацьованих годин здебільшого виступає у вигляді тривалості середнього
робочого тижня, що визначається правовими та інституційними нормами, а також колективними договорами.

Продуктивність праці залежить від таких чинників, як технічний прогрес, обсяг капіталовкладень, освіта і
професійна підготовка, ефективність розміщення ресурсів тощо. Іншими словами, зростання продуктивності праці
зумовлене станом здоров'я, рівнем професійної підготовки, освіти і підвищенням зацікавленості; кращим
забезпеченням машинами і устаткуванням, а також природними ресурсами; кращою організацією і кращим
управлінням виробництвом; переміщенням робочої сили із менш ефективних у більш ефективні галузі.

Досвід показує, що підвищення продуктивності праці с найважливішим чинником, що забезпечує зростання ВНП і НД.
Вплив трудозатрат на приріст реального доходу постійно знижується.

Підвищення продуктивності праці здійснюється за рахунок таких чинників: технічного прогресу; затрат
капіталу; освіти і професійної підготовки; економії, обумовленої масштабами виробництва; поліпшення




загрузка...
© 2007-2020 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel