Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Сучасні дидактичні концепції в освіті» (ID:8793)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   12 кб.

Сучасні дидактичні концепції в освіті: теорія єдності мотивації і учбової діяльності та концепція спонукаючих
стимулів і гнучкого моделювання учбового процесу.







В процесі становлення незалежної держави одним з найважливіших питань є створення нової національної системи
освіти з урахуванням з урахуванням перспективних дидактичних орієнтувань, нових теорій і концепцій, які
знайшли своє розповсюдження в світовій культурі та цивілізації. Криза в суспільному житті призводить до кризи
в системі освіти. Для того, щоб знайти вихід із цієї кризи, необхідно перестроїти всю систему освіти,
необхідна орієнтація на нові дидактичні методи, аналіз деструктивних факторів в різних видах діяльності, які
входять в учбовий процес різних форм, етапів та видів діяльності.

У зв'язку із змінами в суспільному житті, змінюються підходи зміст, структура понять, якими оперує та чи інша
наука. Таким чином підручники з педагогіки, які існували до цих пір, безнадійно застаріли. Але педагогіка, як
наука. ніколи не втратить своєї актуальності. Доки існує цивілізація, людське суспільство буде вирішувати
проблеми освіти та виховання, вести пошук закономірностей управлінням педагогічного процесу, для того, щоб
добитися найкращих результатів.

Так як у розглянутих нами концепціях домінують ідеї персоналізації, елективності, свободи у виборі форм освіти
самим суб'єктом навчання, більш детально ми розглянемо суб'єктно-діяльнісний підхід до процесу навчання.

В центрі педагогічного процесу стоїть особистість, яка навчається з її інтересами, цілями та потребами.
Орієнтація на особистість навчаючогося, урахування її мотивів інтересів, бажань, намірів, потреб, стиля
пізнавальної діяльності сприяють гнучкому моделюванню учбового процесу, ефективності навчання.

Термін "мотивація" використовується для визначення психологічних процесів, "які збуджують і направляють
поведінку на життєво важливі цілі, умови, предмети, визначаючи пристрасть і кінцеву направленість психічного
відображення і активності, яка їм регулюється" (Вілюнас, 16, с.13).

Посилення інтересу до мотивації, як рушійної сили поведінки пов'язане із пошуком факторів впливу на
особистість, з виявленням динамічних та енергетичних закономірностей поведінки, співвідношення між
активізуючими і змістовними детермінантами.

Вчені по-різному визначають мотивацію. Про це свідчать багаточисельні підходи Так, Л.С. Рубінштейном вона
визначається як детермінація, що реалізується через психіку, К. Мадсеном – як сукупність факторів,
спонукаючих, підтримуючих поведінку, В.Г. Асєєвим – як активне дійове відношення людини до дійсності, Д.
Фрієром – як енергетичний аспект досвіду і реакції. Незважаючи на різноманіття направлень, незмінним
залишається виділення спонукаючих (енергетичних) та змістовних сторін мотивації, суб'єктивна детермінація
поведінки людини. Глибока єдність енергетичного потенціалу, змістовного, динамічного, процесуального,
результативного аспектів, яка бажана і дійсно характерна для структурної будови мотивації.

Процесуальна мотивація – це процес до процесу навчання, тематиці, змісту учбових матеріалів, до труднощів
предмета, задоволення від їх здолання.

В мотивації навчання співвідносяться внутрішні та зовнішні фактори. "Тільки зовнішня детермінація спричиняє
пустоту, відсутність спірності, винахідливості по відношенню до зовнішнього чи просто пристосування до нього"
(Рубінштейн, 87, стр.378).

Поведінка суб'єкта навчання може бути мотивована внутрішньо (інтенсивно), або зовнішньо (екстренсивно). що
надає мотивації подвійний характер. До зовнішніх збуджуючим факторів відносяться: засоби підкріплення
стимулювання, уникнення неприємностей, невдач, орієнтація на престиж, оцінку, досягнення. Зовнішні мотиви
включають в себе:

мотиви досягнення, пов'язанні з надією досягти більш високих результатів,

мотиви самоактуалізації, самореалізації, не в сфері міжособистосних відносин, а в очах самого суб'єкта;

мотиви суспільної ідентифікації, коли вибір професії здійснюється в залежності від її престижності.

Зовнішні мотиви не забезпечують включення в учбову діяльність та ефективне засвоєння матеріалу. Тільки
пізнавальний інтерес до самого навчання, тобто пізнавальна мотивація забезпечує ефективність навчання. Щоб
забезпечити ефективність навчання, підтримати мотивацію навчання, необхідно раціонально подавати учбовий
матеріал, мотиваційну сферу навчання та зміну мотиваційних станів навчаючогося. При відборі і упорядкуванні
учбового матеріалу важливо враховувати знання, отриманні суб'єктом раніше, здатність встановлювати зв'язки між
відомим і невідомим, відбирати матеріал та інформацію залежно від потреб навчаючихся.

Теорія єдинства мотивації навчання та навчальної діяльності має важливе значення, так як вона тісно пов'язана
з питаннями активізації, інтенсифікації, педагогічної оптимізації учбового процесу. Мотивація повинна
розглядатися як процес, спонукаючий, регулюючий і активізуючий діяльність суб'єкта навчання. Для забезпечення
ефективності навчання, необхідно, щоб особливості побудови та організації учбового процесу співпадали із
мотиваційною сферою навчаючогося.

Концепцію спонукаючих стимулів і гнучку спонукаючу модель розглянемо на основі вивчення мотиваційної сфери,
мотиваційних факторів в процесі вивчення нерідної мови різні дослідники до збудників відносять: афектні стани
(Маклелланд), несприйняття, уникнення, оформлення, знання, факти, теорії, систему цінностей (Мюрей), почуття
самооцінки, престиж, можливість власного розвитку, можливість самовираження, почуття правильно виконаного
завдання, ефективні пізнавальні стани та інше.

Мадсон на основі аналізу 20 сучасних теорій мотивацій робить висновок, що всі дослідники розрізняють збудники
первинні та вторинні.

В ході учбового процесу необхідно створити спонукання за допомогою різних стимулів, підкріплення їх шляхом
зняття напруги, урахування бажаного стану результату (того, що бажає суб'єкт, до чого він прагне). всяка
оцінка має стимулюючий вплив на того, кого навчають. Навчаючий, враховуючи негативну оцінку, повинен
переглянути свою методику, матеріали та форми її подачі. для особи, яка навчається – це поштовх до осмислення
цілі навчання і значення тої чи іншої діяльності. Так, спочатку створюється спочатку негативна чи позитивна
перспектива. спочатку – стимулююча функція, потім дія, реакція, виконання, після якого реалізується оціночна
функція. Так здійснюється взаємозв'язок між мотивацією, реакцією, стимулюванням, навчанням.

Для того, щоб створити нові спонукаючи мотиви і підтримати вже існуючі, необхідно:

1. вміти знімати опір навчаючогося який ми нерідко спостерігаємо в практиці викладання;

2. враховувати суверенітет чужої свідомості, життєдіяльності навчаючогося, право самостійно ставити цілі,
планувати свою діяльність;

3. прагнути зняти психологічну напругу, та надумані труднощі;

4. зрозуміти інтереси, потреби навчаючихся;

5. стимулювати згасаючий інтерес;

6. враховувати те. що один і той же стимул викликає різні реакції, рівні активізації чи опору.

Обумовлені стимули повинні викликати відповідні реакції, які виникають у навчаючогося в процесі навчання.
Стимул розуміється як активатор поведінки (Мютен), який викликає розрядку енергії, яка зумовлює поведінку.
Стимул – об'єктивний факт оточуючої дійсності, який є зовнішнім збудником, який приводить до появи мотив.
"Мотиви виступають як стимули, реальні двигуни людської діяльності, як найпотужніші регулятори поведінки"
(Шоронова, 110, с.20). Усі стимули, різні за своєю природою, включаються в процес діяльності, володіють то
подовженістю, то скороминучістю, впливають на якість процесу мотивації навчання.

знання намірів суб'єкта, його мотиваційної сфери, змістовностворюючих мотивів, індивідуальних особливостей,
специфіки діяльності призводить до правильного виду впливу та стимуляції. Розрізняють такі типи стимулюючого
матеріалу, які мають вплив на спонукаючи стимули:

1. новизна (бажання пізнавати щось нове, незвичайне, привабливе);

2. складність (бажання справитися із складним матеріалом);

3. невизначеність (бажання осмислити закономірності, класифікувати поняття);

4. невпорядкованість (бажання систематизувати матеріал);

5. гетерогенність (бажання подолати конфлікт, який був спричинений іншим підходом іншою системою знань і
понять);

6. несподіваність (привабливих незвичайних підходів, прийомів, рішень, впливів);




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel