Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Творчість Праксителя» (ID:8763)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   45 кб.

Творчість Праксителя


Останній класичний період грецької культури наприкінці ІV ст. античний світ вступив в епоху, яку прийнято
називати вже не еллінською, а елліністичною.

У мистецтві пізньої класики ми ясно розпізнаємо нові віяння. В епоху великого розквіту ідеальний людський
образ знаходив своє втілення в доблесному та прекрасному громадянині міста-держави. Розпад поліса похитнув це
уявлення. Горда впевненість у всепідкорюючій владі людини не зникає повністю, проте затушовується. Виникають
думки, які народжують занепокоєння або схильність до безтурботної насолоди життям. Зростає інтерес до
індивідуального світу людини; врешті решт це знаменує відхід від могутнього узагальнення колишніх часів.

Грек V ст. цінував силу як основу здорового, мужнього початку, твердої волі та життєвої енергії і тому статуя
атлета, переможця в змаганнях, персоніфікувала для нього ствердження людської сили та краси. Художників ІV ст.
приваблюють в першу чергу чистота дитинства, мудрість старості, вічна чарівність жіночності і т.п.

Велика майстерність, досягнута грецьким мистецтвом в V ст., розквітає і в ІV, так що найбільш натхненні
художні пам'ятники пізньої класики відзначені все тією же печаткою вищої досконалості.

Одним з видатних представників пізньої класики був Пракситель (Praxіteles) – давньогрецький скульптор,
головний представник новоатичної школи пластики, по всій ймовірності син скульптора Кефисодота. Праксителя
визнають іноді найбільш яскравим виразником в античному мистецтві того філософського напрямку, який вбачав в
насолоді (у чому б вона не проявлялась) вище благо й природну мету всіх людських устремлінь, тобто гедонізму.

Пракситель народився в Афінах на початку ІV ст. до н.е. Його творіння, на противагу роботам афінських
скульпторів епохи Перікла, повних спокою й величі, відрізнялися характером чуттєвості та, як більша частина
скульптур того часу, були виконані з мармуру – матеріалу, який більше підходив для завдань новоатичної школи,
ніж бронза чи слонова кістка


Гладкий В.Д. Древний мир. – Донецк: Отечество, 1997. – Т.2. – С.50.

Пракситель був художник дуже плідний і різноманітний. Античні письменники нараховують до п'ятдесяти статуй
його роботи, і притому досить різних за змістом. Найбільшої слави здобула Афродіта, виліплена Праксителем для
міста Книда. Не порахувати також античних статуй, статуеток з мармуру, глини або бронзи, надгробних стел так
різноманітних виробів прикладного мистецтва, так чи інакше навіяних генієм Праксителя (Мал.1).



















Мал.1. Юнак, що безтурботно спирається на дерево.

Пракситель зневажав бронзу, створивши в мармурі свої найбільші здобутки. Як відомо з історії, Пракситель був
досить багатий і користувався голосною славою, яка у свій час затьмарила навіть славу Фідія. Відомо також,
Пракситель любив Фріну, знамениту куртизанку, яку звинуватили в блюзнірстві, проте пізніше виправдали на
афінському суді, який підніс її красу та визнав її гідною всенародного поклоніння. Фріна служила Праксителю
моделлю для статуй богині любові Афродіти (Венери). Про створення цих статуй і про їхній культ писав відомий
римський учений Пліній, який яскраво відтворив атмосферу епохи Праксителя:

„... Вище всіх творів не тільки Праксителя, але взагалі існуючих у всесвіті, є Венера його роботи. Для того,
щоб її побачити, багато хто плавав на Книд. Пракситель одночасно виготовив і продавав дві статуї Венери, але
одна була покрита одягом – її зволіли жителі Коса, яким належало право вибору. Пракситель за обидві статуї
призначив однакову плату. Але жителі Коса цю статую визнали серйозною та скромною; відкинуту ними купили
книдяни. І її слава була незмірно вищою. У книдян хотів згодом купити її цар Нікомед, обіцяючи за неї простити
державі книдян всі величезні борги, що значаться за ними. Але книдяне зволіли все перенести, ніж розстатися зі
статуєю. І не дарма. Адже Пракситель цією статуєю створив славу Книду. Будинок, де перебуває ця статуя,
відкритий, так що її можна з усіх боків оглянути. Причому вірять, начебто статуя була споруджена при
прихильній участі самої богині. І з жодної сторони викликаний нею захват не менший...”

Поздняя классика. – http://historic.ru

За залишеними записами істориків можемо сказати, що ця статуя представляла собою ідеал краси та відрізнялася
шляхетністю, добірністю, пристрасною й у той же час цнотливою грацією. Найбільш точне уявлення про витвір
майстра можна передають зображення, що дійшли до нас, на книдських монетах: Афродіта зображена зовсім нагою,
правою рукою соромливо прикриває собі лоно, а лівою опускає покривало на вазу, що стоїть біля її ніг. Її поза
вільна й невимушена, тому що ніхто не бачить її і ніщо не порушує несвідомої природності цієї сцени. Тільки
спрямований вдалину погляд показує, що велична богиня, яка колись безпристрасно дивилася на людські почуття,
поступилася місцем іншій – підвладній страстям смертній жінці.

Із численних повторень і копій книдської Афродіти найближче всього передає фігуру й позу богині – Афродіта
мюнхенського музею, хоча в цій статуї далеко немає всіх досконалостей оригіналу, про які свідчать давні
автори.

Давно пройшов час, коли греки жінку не зображували оголеною, але цього разу Пракситель оголив у мармурі не
просто жінку, а богиню, і це спочатку викликало здивоване осудження. Наведемо вірші невідомого грецького
поета, який в своїй поезії виразив здивування і захват від творіння Праксителя:

„Мармур хто пожвавив? Хто нагою бачив Киприду?

Страсті бажання хто в камінь холодний вклав?

Чи рук Праксителя цей твір, або богиня

У Книд ввійшла сама, сірим залишивши Олімп?..”

Давні поети і прозаїки залишили безліч захоплених описів цієї статуї. За словами одного з них, навіть горда
Юнона й мудра Мінерва, подивившись на статую Праксителя, викликнули: “Не будемо більше звинувачувати Париса!”

Статуя Афіни була випадково виявлена на острові Мілос в 1820 році одним грецьким селянином. З метою вигідно
продати свою знахідку він до пори до часу сховав античну богиню в загоні для кіз. Тут її побачив молодий
французький офіцер Дюмон-Дюрвіль. Освічений офіцер, учасник експедиції на острови Греції, він відразу ж оцінив
добре збережений шедевр. Безсумнівно, це була грецька богиня любові й краси Венера. Тим більше, що вона
тримала в руці яблуко, вручене їй Парисом у відомій суперечці трьох богинь.

Селянин запросив величезну ціну за свою знахідку, але у Дюмон-Дюрвіля таких грошей не виявилося. Однак він
розумів справжню цінність скульптури й умовив селянина не продавати Венеру, поки він не роздобуде потрібну
суму. Офіцеру довелося відправитися до французького консула в Константинополь, щоб купити статую для
французького музею.

Але, повернувшись на Мілос, Дюмон-Дюрвіль довідався, що статуя вже продана якомусь турецькому чиновнику і
навіть запакована в ящик. За величезний хабар Дюмон-Дюрвіль знову перекупив Венеру. Її терміново поклали на
носилки й повезли в порт, де швартувався французький корабель.

Буквально відразу ж турки виявили пропажу та наздогнали загін з безцінною статуєю. У бійці, що зав'язалася,
Венера декілька разів переходила від французів до турків і назад, під час сутички й постраждали мармурові руки
богині. Корабель зі статуєю змушений був терміново відплисти, а руки Венери були залишені в порту. Вони не
знайдені й до сьогодні (Мал.2)




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel