Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Стратегічний менеджмент» (ID:565)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   19 кб.

Стратегічний менеджмент



Зміст





1. Поняття економічної стратегії фірми


Економічна стратегія фірми:

1) набір правил і прийомів, за допомогою яких досягаються основні цілі розвитку фірми. Економічна стратегія
фірми виробляє правила і прийоми, що забезпечують економічно ефективне досягнення її стратегічних цілей.

2) довгострокові, найбільш принципові установки, наміри у відношенні розвитку економіки країни, регіонів у
цілому або розвитку виробництва товарів і послуг фірмами. Для реалізації економічної стратегії розробляються
стратегічні довгострокові програми і плани. Взаємне ув'язування за часом і ресурсами таких стратегічних цілей
дозволяють досягти глобальної мети економічної стратегії - створення і підтримки конкурентної переваги фірми.

Стратегія розглядається як зразок, до якого прагне наблизитись організація (підприємство). Найчастіше за
зразок беруть процвітаючу фірму, аналізують її позитивні сторони діяльності й намагаються скористатися її
досвідом. Наприклад, такий підхід використовувала свого часу японська фірма «Камацу», що вивчала діяльність
американської фірми «Катерпіллер». «Катерпіллер» займала 60-70% світового ринку сільськогосподарських,
транспортних, будівельних та інших видів техніки. Нині «Камацу» є головним конкурентом свого «зразка»,
витісняє його з ринків.

З іншого боку, стратегію як мету управління можна визначити як ідеальну модель підприємства, в якій
реалізується «бачення» його керівників і власників і яка побудована з використанням SWOT-аналізу.

У сучасній літературі можна також виокремити дві основних концепції стратегії — філософську та
організаційно-управлінську.

Філософська концепція наголошує на загальному значенні стратегії для підприємства.

Стратегію можна розглядати як філософію, якою має керуватися організація, що її має. З цієї точки зору
стратегія це:

позиція, спосіб життя, що не дає зупинитися на досягнутому, а орієнтує на постійний розвиток;

інтегральна частина менеджменту, що дозволяє усвідомити майбутнє;

процес мислення, інтелектуальні вправи, які потребують спеціальної підготовки, навичок і процедур;

відтворювана цінність, що дає змогу досягти найкращих результатів активізацією діяльності всього персоналу.

Стратегію можна визначити як шаблон логічної, послідовної поведінки, яка складається на підприємстві свідомо
чи стихійно.

Стратегію можна визначити також як найважливіший елемент самовизначення підприємства чи організації. У такому
контексті вона тісно пов'язана з характеристиками та особливостями організаційної культури, має, як правило,
всі її переваги й недоліки, дає змогу більш ґрунтовно формулювати соціальні стратегії загалом і елементи
соціальних напрямків у стратегіях іншого типу.

Організаційно-управлінська концепція стратегії пов'язана з конкурентними діями, заходами та методами
здійснення стратегічної діяльності на підприємстві.

Згідно з поглядами класика стратегічного планування А. Чандлера, стратегія — це «визначення основних
довгострокових цілей та задач підприємства, прийняття курсу дій і розподілу ресурсів, необхідних для виконання
поставлених цілей». З одного боку, таке тлумачення «стратегії» спирається на традиційний підхід до її
визначення як особливого методу розподілу ресурсів між поточними і майбутніми видами діяльності. (А. Чандлер
зазначає, що «стратегічна альтернатива має будуватися порівнянням можливостей і ресурсів корпорацій з
урахуванням прийнятого рівня ризику»). З іншого боку, в цьому визначенні основний акцент робиться саме на
досягнення цілей. До такого підходу наближається таке визначення: «стратегія — це загальний, всебічний план
досягнення цілей».

Ототожнення стратегії й плану випливає з теорії ігор, де стратегія — це план дій у конкретній ситуації, що
залежить від вчинків опонента. Відомий спеціаліст зі стратегічного управління А. Томпсон поєднує планові
засади стратегії з поведінковими аспектами організації.

Стратегія — це специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених цілей. Вона
визначає, як організація функціонуватиме та розвиватиметься, а також яких підприємницьких, конкурентних і
функціональних заходів і дій буде вжито для того, щоб організація досягла бажаного стану.

У фундаментальній праці І. Ансоффа «Стратегічне управління» наводиться таке поняття стратегії: «За своєю
сутністю стратегія є переліком правил для прийняття рішень, якими організація користується в своїй
діяльності».

Стратегія тут — це стрижень, навколо якого концентруються всі види виробничо-господарської діяльності. Крім
того, стратегія іноді розглядається як «блеф» чи «хитрий маневр», що визначає її як інструмент певного типу
для перемоги в конкурентній боротьбі. Згідно з таким поглядом можна, виробивши «блеф-стратегію», затягти
конкурента «на темну доріжку», яка нікуди не веде. Це базується на суто психологічному аспекті — бажанні
впровадити у своїй організації те, що (буцімто!) дало позитивні результати конкурентові.

Насправді «блеф-стратегія» має одну мету: граючи на «псевдо-зразках», змусити конкурента даремно витратити
гроші та час. Знання про існування «блеф-стратегій» допомагають менеджерам більш критично і уважно ставитися
до аналізу стратегій, що вживаються в галузі різними виробниками.

Те саме мають на увазі, коли визначають стратегію як «хитрий маневр», що допомагає обійти конкурентів.

Усі ці аспекти з різних боків характеризують таке унікальне явище, як стратегія.

Один із найвідоміших спеціалістів зі стратегічного управління І. Ансофф стверджує, що досвідчений фахівець
бізнесу завжди зможе розгледіти за успіхом фірми ту чи іншу оригінальну стратегію.

Стратегія — це довгостроковий курс розвитку фірми, спосіб досягнення цілей, який вона визначає для себе,
керуючись власними міркуваннями в межах своєї політики.

Для розробки стратегії кожне підприємство має усвідомити такі важливі елементи своєї діяльності: місію;
конкурентні переваги; особливості організації бізнесу; ринки збуту, де діє фірма; продукцію (послугу);
ресурси; структуру; виробничу програму; організаційну культуру.

Підбиваючи загальний підсумок щодо стратегії, треба констатувати, що немає загально прийнятого та узгодженого
визначення. Тут, на наш погляд, дуже доречний вислів Г. Мінцберга: «Кожне визначення додає важливі елементи
до нашого розуміння стратегії, спонукаючи нас ставити фундаментальні питання про організації та їхній розвиток
узагалі».

Отже, стратегія:

дає визначення основних напрямків і шляхів досягнення цілей зміцнення, зростання та забезпечення виживання
організації в довгостроковій перспективі на основі концентрації зусиль на певних пріоритетах;

є способом встановлення взаємодії фірми із зовнішнім середовищем;

формується на основі дуже узагальненої, неповної та недостатньо точної інформації;

постійно уточнюється в процесі діяльності, чому має сприяти добре налагоджений зворотний зв'язок;

через багатоцільовий характер діяльності підприємства має складну внутрішню структуру, тобто можна ставити
питання про формування системи стратегій у вигляді «стратегічного набору»;

є основою для розробки стратегічних планів, проектів і програм, які є системною характеристикою напрямків
розвитку підприємства;

є інструментом міжфункціональної інтеграції діяльності підприємства, способом досягнення синергії;

є основою для формування та проведення змін в організаційній структурі підприємства, узагальненим стрижнем
діяльності всіх рівнів і ланок ОСУ;

є основним змістовним елементом діяльності вищого управлінського персоналу;

є фактором стабілізації відносин в організації;

дає змогу налагодити ефективну мотивацію, контроль, облік та аналіз, виступаючи як стандарт, котрий визначає
успішний розвиток і результати.




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel