Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Юридичний навчальний процес» (ID:5473)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   8 кб.

РЕФЕРАТ

юридична деонтологія


Юридичний навчальний процес

Для соціалізації юриста як суб’єкта культури першочергово необхідно поєднувати сучасні міжнародні тенденції і
національне безперервну освіту. Тут культуротворчу функцію виконує родинне середовище, в якому виховується
майбутній юрист.

Родинне середовище закономірно позначається на соціалізації майбутнього юриста. Тут важливі два
взаємообумовлені процеси: професійна соціалізація і духовно-моральна соціалізація. У першому випадку, коли
батьки чи інші члени сім'ї є юристами, то дитина мимоволі опановує почуття юридичного, правового духу. Другий
випадок характерний тим, що батьки своєю поведінкою, сімейними традиціями виховують духовно-моральну
особистість, яка знайде себе у будь-якій професії. Обидва випадки однаково важливі, оскільки йдеться про
формування людини як творця і суб’єкта культури.

У соціалізації юриста важливу функцію виконує загальноосвітня школа. По-суті вчитель виступає першим
координатором, порадником учня у виборі професії. У Законі України «Про освіту» відмічається «Загальна середня
освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, професійне
самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними,
національно-культурними потребами обсягу знань про природу і суспільство. Для розвитку здібностей, талантів
дітей створюються профільні класи, спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, а також різні типи
навчально-виховних комплексів, об'єднань. Особливо обдарованим дітям держава надає підтримку і заохочення
(стипендії, направлення на навчання та стажування до провідних вітчизняних та закордонних освітніх,
культурних центрів)».

Загальноосвітня школа закладає підвалини професійної соціалізації учня. Регулювання процесом соціалізації
здійснюють навчальні програми. Протягом навчання засвоюється соціальний досвід, формується емоційно-ціннісне
ставлення до діяльності. Особливо впливає на соціалізацію учня індивідуальний підхід та диференційоване
навчання. Адже ефективно і раціонально організований навчальний процес у середній школі істотно позначиться
на навчанні у вищій школі, збільшить можливість професійної соціалізації майбутнього фахівця юриста.

Так, Закон про освіту орієнтує на безперервну освіту. Адже вивчення основ правознавства у старших класах ще не
гарантує знання учнями юриспруденції. Для цього потрібні спеціалізовані класи, гімназії, ліцеї, коледжі.
Причому набуття юридичних знань вимагає наскрізної програми з юриспруденції: шкільної та позашкільної. Шкільна
юридична програма чи школа з поглибленим вивченням юриспруденції не тільки в юридичних класах, ліцеях має
вміщувати як бесіди, виховні години, факультативні заняття (від правил поведінки, вивчення правил Дорожнього
руху до правотворчості, правозастосування). Учні повинні розуміти суть регулювання правовідносин у
суспільстві і приймати в цьому посильну участь через учнівське самоврядування.

Позашкільні навчальні заклади розширюють знання з основ правознавства. Це можуть бути учнівські юридичні
центри як за місцем дислокації шкіл, так і за місцем проживання учнів. Програма юридичних центрів має бути
пов'язаною із програмами для абітурієнтів. Випускники таких центрів повинні вільно відповідати на складні
тестові завдання, знати практичне застосування кодексів, глибоко аналізувати більшість законів, бути
обізнаними з нормами міжнародного права.

Ґрунтовну юридичну підготовку дають малі юридичні академії. Організована цілеспрямована робота зі
старшокласниками під керівництвом досвідчених науковців університетів забезпечує належну підготовку до вступу
у вищий навчальний заклад. Негативним є те. що вступні іспити на юридичні факультети університету проводяться
по завищеним вимогам, які відсутні при викладанні курсу основи правознавства у школі. Тому сьогоднішній
абітурієнт змушений відвідувати позакласні чи позашкільні до вузівські навчальні заклади або вдаватися до
послуг репетитора.

Для ефективної реалізації безперервної юридичної освіти доцільно поєднувати такі підходи як інтеграція,
диференціація, діалог культури. Сутність інтегрального підходу становить вивчення різних навчальних дисциплін
з позицій права. Так, викладати історію України доцільно з позицій історії держави та права, історію
зарубіжних країн - з позицій історії держави та права зарубіжних країн, суспільствознавство - з позицій
філософії права та ін. Тим самим в учнів розширюється юридичний світогляд, формується юридичне мислення, вони
глибше пізнають правові явища у суспільстві.

Ряд предметів доцільно вивчати у контексті інтеграції з культурологією, що позитивно впливає на формування
культури майбутнього юриста. Наприклад, вивчення географії спрямовано на формування елементів національної,
економічної, інформаційної та інших культур, література впливає на політичну, інтелектуальну, духовну
культуру тощо.

Тобто вивчення шкільних навчальних дисциплін дає можливість зрозуміти право, правову культуру як
загальносвітовий культурний феномен. Адже у навчальному процесі учні засвоюють, що право функціонує на
засадах національної та світової культур, на діалозі цих культур.

Вплив національної культури на соціалізацію юристів висвітлює нові аспекти поєднання із загальнолюдськими
культурними цінностями. У такий спосіб постає можливість зрозуміти соціально-психологічні механізми впливу
правової культури на суспільне життя українського народу, нації, отже і юриста як її представника.
Замовчування суперечностей розвитку національних культур призводить до порушення збалансованості духовного
життя між різними націями. Адже у культурі відображається і закріплюється соціально-особистісна якість
творчої праці людини. Саме феномен культури дозволяє органічно поєднувати виробництво речей та свідомості у
їх абстрактних формах, з виробництвом самої людини як суспільної істоти. Тобто феномен культури активізує
соціалізацію людини, що особливо актуально для учнівської молоді.

Дійсно, раннє ознайомлення учнів з професійною культурою юриста стає стежиною правничої соціалізації
майбутнього спеціаліста, дає можливість накреслити перспективи майбутнього. Тим більше, що культура
упорядковує потреби людини у напрямку поєднання краси, гармонії, досконалості.

До вузівська юридична підготовка (школа) має суспільне значиму мету - підготувати випускника до вступу у
вищий навчальний заклад юридичного профілю. Відрадно те, що в Україні появились спеціальні правничі коледжі,
які відповідають вимогам ступеневої освіти. Правничий коледж забезпечує підвищену підготовку молоді до
подальшого навчання в університеті. Адже заняття у правничому коледжі ведуть науковці, висококваліфіковані
працівники правоохоронних органів. Тому у коледжі (як і на перших курсах юридичних навчальних закладів) є
можливість розпочати ґрунтовну дослідницьку, пошукову діяльність. Студент коледжу, отримавши на першому курсі
тему наукового дослідження, працює над нею протягом усього періоду навчання. Результати дослідження
відображаються у різноманітних рефератах, виступах на конференціях, у (курсових роботах, статтях і
завершується захистом дипломної роботи, а згодом і магістерської дисертації. З кожним роком матеріал
дослідження поповнюється науковими відомостями з різних галузей права, які узагальнює, на останньому курсі,
філософія права. Така творчо-пізнавальна діяльність студента у вищій школі позитивно впливає на формування
професійної культури юриста.

Проте, наголосимо, що процес соціалізації студентів-юристів у вищій школі потребує систематичного
регулювання.

Професійна соціалізація студента юридичного профілю залежить не тільки від знання букви національних галузей
права, а й від тих гуманітарних дисциплін, які формують світогляд. Йдеться про філософсько-правові,
історико-правові дисципліни та європейське право, які виконують культуротворчу функцію щодо професійної
соціалізації юристів.


Література



Бандурка О.М., Скакун О.Ф. Юридична деонтологія. — Х., 2002. — 336с.

Біленчук П.Д., Сливка С.С. Правова деонтологія. — К., 1999. — 319с.

Сливка С.С. Правнича деонтологія. — К., 1999. — 336с.




PAGE 2




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel