Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Питання з історії України та всесвітньої історії » (ID:451)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       6 стр.
Размер в архиве:   34 кб.

Питання з історії України та всесвітньої історії



Зміст




1. Зміст пакту Молотова – Ріббентропа

23 серпня 1939 р. Молотов і Ріббентроп підписали договір про ненапад між СРСР і Німеччиною терміном на 10
років. Крім цього, було підписано і таємний протокол, який містив положення, що стосувалися українських
земель: «У разі територіально-політичного перевлаштування областей, які входять до Польської держави, межа
сфер інтересів Німеччини і СРСР приблизно буде проходити по лінії рік Нареву, Вісли і Сяну». Тобто, відмова
рейху від претензій щодо України набула форми розмежування «сфер інтересів».

Отже, ліквідацією Карпатської України Гітлер досягав трьох важливих для себе тактичних цілей: ще міцніше
прив'язував до антикомінтернівського пакта Угорщину; забезпечував нейтралітет Польщі; певною мірою
заспокоював СРСР, створюючи передумови для подальшого зближення.

Пакт Молотова—Ріббентропа і таємний протокол до нього, будучи актом свавільного поділу Європи на «сфери
інтересів» між СРСР і фашистською Німеччиною, фактично розв'язував руки лідеру третього рейху для початку
Другої світової війни. Водночас він став і своєрідною точкою відліку процесу «збирання» українських земель у
межах однієї держави, що об'єктивно було явищем прогресивним.



2. Входження Криму до складу УРСР


Після перемоги сил Радянської Росії на території України і Криму встало питання про політичний устрій Криму. В
ході дискусії з цього питання висловлювалися різні точки зору. Але остаточний на той момент варіант державного
устрою Криму був запропонований Пленумом ЦК РКП(б) 18 травня 1921 року: «визнати за необхідне виділити
Кримський півострів в Кримську Автономну Республіку». 18 жовтня того ж року Голова ВЦВК М. І. Калінін і Голова
Раднаркому В. І. Ленін підписали постанову «Про автономію Кримської Радянської Соціалістичної Республіки». Цей
статус Кримська автономія зберегла до 30 червня 1945 року.

Після звільнення Криму від німецько-фашистських загарбників згідно з рішенням Державного комітету оборони була
проведена депортація кримськотатарського народу, а також кримських греків, вірмен.


3. Декларація про державний суверенітет України


У жовтні 1917 p. в Україні розгорнулася боротьба між трьома політичними силами - - прибічниками Тимчасового
уряду, опорною точкою яких був штаб Київського військового округу (КВО); більшовиками, які користувалися
підтримкою рад робітничих і селянських депутатів та національними силами, що гуртувалися навколо Центральної
Ради. Продовжуючи «петроградський почин», більшовики України на короткий час встановили радянську владу у
Вінниці, Кам'янці-Подільському, Проскурові, Рівному, Луцьку та інших прифронтових містах, їхня спроба
розгортання повстання в Києві зустріла активний опір з боку сил підконтрольних КВО. Протягом 29— 31 жовтня
тривали жорстокі бої. Спочатку Центральна Рада займала нейтральну позицію, але коли ситуація стала кризовою,
намагаючись відстояти національні інтереси, радівці активно почали впливати на розвиток подій. Вони уклали
компромісну угоду з більшовиками і примусили штаб Київського військового округу та комісара Тимчасового уряду
в Києві 31 жовтня погодитися на умови миру, запропоновані Центральною Радою (припинення збройного опору,
безперешкодне виведення з міста викликаних штабом КВО військ, розформування офіцерських загонів тощо).
Нарешті в Центральної Ради виявилося в цей критичний період достатньо сил, впливу та авторитету, щоб узяти під
свій контроль більшу частину України.

Продовжуючи власну державотворчу лінію, 7 листопада 1917 p., вона ухвалює III Універсал, у якому
проголошувалося утворення Української Народної Республіки (УНР) у межах дев'яти українських губерній. Цей
документ накреслював широку програму дій: скасування поміщицького землеволодіння; запровадження 8-годин-ного
робочого дня; встановлення державного контролю над виробництвом; надання національним меншинам
«національно-персональної автономії»; забезпечення українському народові демократичних прав і свобод;
скасування смертної кари, амністію політв'язням; скликання 9 січня 1918 р. Українських Установчих зборів. На
жаль, універсал мав суттєву суперечність — широко окресливши Україну як незалежну державу, він все ж залишив
федеративний зв'язок із Росією, що як держава вже не існувала.


4. Створення УПА



5. Німецька окупаційна політика в Україні 1941-1943 рр.


Територію СРСР Гітлер називав «великим пирогом», для освоєння якого необхідно, по-перше, оволодіти ним,
по-друге, управляти, по-третє, експлуатувати. Дотримуючись класичної формули всіх завойовників «розділяй і
владарюй», фашисти не тільки зберегли, а й значно посилили розчленування українських земель: Закарпаття ще
1939 р. було окуповане Угорщиною; Північна Буковина, Ізмаїльщина та «Трансністрія» (Задністров'я — землі між
Південним Бугом і Дністром з центром в Одесі) були підпорядковані Румунії; «дистрикт Галичина» приєднувався
до створеного гітлерівцями на польській території «генерального губернаторства»; на окупованій території
УРСР створювався рейхскомісаріат «Україна» (339,2 тис. км2); Чернігівська, Сумська, Харківська і
Во-рошиловградська області УРСР та територія Криму перебували під владою воєнних властей.

Рейхскомісаріат «Україна» очолив Еріх Кох, якого в третьому рейху називали «другим Сталіном». Для управління
було створено величезний адміністративний апарат. Центром рейхскомісаріату стало м. Рівне. Фашистський
окупаційний режим в Україні мав виконати три основні завдання: забезпечити продовольством, матеріальними і
людськими ресурсами потреби фашистської воєнної машини; вивільнити від українського населення шляхом
фізичного знищення, депортацій та вивезення на роботу до Німеччини «лебенсраум» (життєвий простір) для
арійської раси; сприяти колонізації значної частини окупованих земель, заселенню цілих районів німецькими
переселенцями.





6. Діяльність Української Гельсінської спілки



Правозахисне, або демократичне, дисидентство, репрезентоване в Росії А. Сахаровим, О. Солженіциним та їхніми
однодумцями, а в нашій республіці — Українською Гельсінською Групою (УГГ), тобто групою сприяння виконанню
Хельсінських угод щодо прав людини, які були підписані СРСР 1975 р. УГГ була утворена в листопаді 1976 р. в
Києві, її очолив письменник М. Руденко. До складу входили О. Бердник, П. Григоренко, Л. Лу-к'яненко, І.
Кандиба, М. Маринович та інші, всього 37 осіб. Вона підтримувала зв'язок з московськими правозахисниками А.
Сахаровим, Ю. Орловим та ін. Загалом УГГ визначила собі широке коло завдань: ознайомлювати українське
суспільство з Декларацією прав людини ООН, збирати докази порушення владою прав людини, національних прав в
Україні, застосування політики етно-і лінгвоциду та насильницького насаджування русифікації, домагатися
безпосереднього контакту України з іншими країнами, акредитації в республіці представників закордонної преси,
вільного обміну інформацією та ідеями. Це була єдина з усіх правозахисних організацій, яка не розпалася. Проте
ні певна поміркованість УГГ, ні легальні форми роботи, ні міжнародна громадська думка не перешкодили
радянським властям розпочати гоніння. До 1980 р. майже три чверті Української Гельсінської групи отримали
терміни ув'язнення від 10 до 15 років. Решті дозволено було емігрувати.




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel