Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Економічні наслідки міграції робочої сили» (ID:4358)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   12 кб.

Економічні наслідки міграції робочої сили


Активно відбувається в усьому світі процес інтернаціоналізації виробництва супроводжується
інтернаціоналізацією робочої сили. Трудова міграція стала частиною міжнародних економічних відносин.
Міграційні потоки спрямовуються з одних регіонів і країн в інші. Породжуючи визначені проблеми, трудова
міграція забезпечує безсумнівні переваги країнам, що приймають робочу силу і поставляє її.

Міжнародна міграція робочої сили являє собою процес переміщення трудових ресурсів з однієї країни в іншу з
метою працевлаштування на більш вигідних умовах, чим у країні походження. Крім економічних мотивів процес
міжнародної міграції обумовлюється також розуміннями політичного, етнічного, культурного, сімейного й іншого
характеру. Таким чином, міжнародна міграція робочої сили є частиною широкого явища – міжнародної міграції
населення, коли даний процес не зв'язаний прямо з працевлаштуванням.

Уряд кожної країни суверенно у своєму праві визначати напрямки і мети міграційної політики, при розробці
комплексу мір, що регулюють процеси зовнішньої трудової міграції, визнано доцільною і необхідною умовою
дотримувати визначених правових норм і стандартів, закріплених у документах міжнародних організацій.
Ратифікуючи міжнародні конвенції, країни, що регламентують процес трудової міграції, визнають пріоритет норм
міжнародного права над національним законодавством, що має важливе значення як для самої країни з погляду її
інтеграції у світове співтовариство, так і для мігрантів, чиї права за кордоном істотно розширюються і мають
потребу в захисті.

Важлива особливість міжнародної міграції робочої сили полягає в тому, що регулювання даного процесу
здійснюється двома (чи більш) суб'єктами, що впливають на різні стадії переміщення населення і пренаступними
найчастіше незбіжні інтереси. Якщо країна-імпортер робочої сили в більшому ступені відповідає за прибуття і
використання мігрантів, то у функції країни-експортера робочої сили в більшому ступені входить регулювання
відтоку і захист інтересів мігрантів за кордоном.

У багатьох аспектах інтереси країн-експортерів і імпортерів робочої сили виявляються тісно переплетеними.
Правове вираження взаємної зацікавленості країн, що приймають і направляють мігрантів, здійснюється у формі
двох- чи багатосторонніх міжнародних угод з питань міграції.

Масова міграція населення стала одним з характерних явищ життя світового співтовариства другої половини XX
століття. Міграція населення являє собою переміщення людей через границі визначених територій зі зміною
постійного місця чи проживання поверненням до нього.

Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах: трудовий, сімейної, рекреаційної, туристичної й ін.
Міжнародний ринок робочої сили охоплює різноспрямовані потоки трудових ресурсів, що перетинають національні
границі. Міжнародний ринок праці поєднує національні і регіональні ринки робочої сили. Він існує у формі
трудової міграції.

На початок 1995 р. у світі нараховувалося більш 35 млн. трудящих-мігрантів проти 3,2 млн. у 1960 р. Якщо
вважати, що на кожного трудящого-мігранта приходиться 3 утриманці, то чисельність мігруючого населення в
середині 90-х років перевищує 100 млн. чоловік.

Міжнародний ринок робочої сили існує поряд з іншими світовими ринками: наприклад, товарів і послуг, капіталу.
Робоча сила, переміщаючи з однієї країни в іншу, пропонує себе як товар, здійснює міжнародну трудову
міграцію.

Причинами міграції робочої сили є фактори як економічного, так і неекономічного характеру. До причин
неекономічного типу відносяться: політичні, національні, релігійні, расові, сімейні й ін.

Причини економічного характеру криються в різному економічному рівні розвитку окремих країн. Робоча сила
переміщається з країн з низьким рівнем життя в країни з більш високим рівнем. Об'єктивно можливість міграції
з'являється внаслідок національних розходжень в умовах заробітної плати.

Істотним економічним фактором, що визначає міграцію робочої сили, є наявність органічного безробіття в деяких
країнах, насамперед, слабко розвинутих. Важливим фактором міжнародної трудової міграції є вивіз капіталу,
функціонування міжнародних корпорацій. Транснаціональні корпорації сприяють з'єднанню робочої сили з
капіталом, здійснюючи або рух робочої сили до капіталу, або переміщають свій капітал у працепереповнені
регіони.

Розвиток засобів транспортного зв'язку, у свою чергу, сприяє істотному розвитку міжнародної трудової
міграції.

Основу міграційних потоків складають робітники, у меншому ступені, службовці.

Міжнародна трудова міграція спочатку виникає як стихійне явище, але поступово держава охоплює її своїм
регулюванням. Разом з тим до останнього часу в міжнародній трудовій міграції зберігається значний елемент
ринкової стихії.

У середині XIX століття було відзначено саме значне явище в історії сучасної міграції населення. У 40-і роки
XIX сторіччя відбувся вибух еміграції з Ірландії в США, унаслідок т.зв. «картопляного голоду».

Широкомасштабна міграція на початку 80-х років XIX в. з Італії і країн Східної Європи в США була зв'язана з
падінням цін на європейську пшеницю. Потік міграції різко сповільнився внаслідок погіршення економічної
кон'юнктури в США і знову набрав силу в ході економічного пожвавлення.

Причинами широкомасштабної міграції робочої сили стали аграрне перенаселення в деяких європейських країнах,
безробіття, більш сприятливі умови роботи в США і, звичайно, сприятливі умови для широкого розвитку власної
справи, підвищення рівня життя.

Нова хвиля міграції з Європи в США відзначена в 20-і роки. До вже згаданих причин варто додати труднощі
післявоєнного життя в Європі.

Після 2-й світової війни відзначають три нових потоки в міграції робочої сили в США. По-перше, це «відплив
умів», стійкий потік висококваліфікованих фахівців і членів їхніх родин у Північну Америку. По-друге, потоки
біженців з Угорщини (1956 р.) після придушення антикомуністичного повстання і з В'єтнаму (1974-1975 р.) після
перемоги «жителів півночі» над «жителями півдня», а також з Куби (1980 р.). По-третє, самим великим потоком
цього періоду є наплив робочої сили з Мексики і країн Карибського басейну.

Якщо в перших двох випадках причини були головним чином політичні, переселенські, то в останньому випадку —
чисто економічні. Так, число бажаючих мігрувати з Мексики точно відповідає попиту на додаткових робітниках у
США при платі 4 дол. у годину.

Міграція робочої сили може здійснюватися як по економічним, так і по зовнішньоекономічних причинах. У число
останніх включаються політичні і релігійні причини, об'єднання і розпад держав, природні нещастя, війни,
екологічні проблеми, причини особистого характеру. Кожна з цих і багато інших неекономічних причин здатні
привести і приводять до великих міждержавним переміщення робочої сили, що будуть мати ті ж економічні
наслідки, що і міжнародна міграція робочої сили, по економічних причинах, під якими розуміються головним чином
міждержавні розбіжності в оплаті праці.

Спочатку розглянемо вплив міграції робочої сили на країни-імпортери. Приймаючі іноземну робочу силу країни
використовують її як фактор розвитку своїх продуктивних сил. На практиці існує кілька явищ, що підтверджують
це положення.

У трудомістких галузях і тих видах виробництв, що не користаються попитом у місцевого населення, іммігранти
сприяють подоланню «вузьких місць» і забезпечують нормальний процес суспільненого виробництва. Так, наприкінці
80-х років іноземні робітники склали в Західній Європі від 5 до 25% усіх працюючих по найманню.

У деяких галузях питома вага іммігрантів ще більш великий. Наприклад, у даний час іноземні робітники складають
у Франції 33% зайнятих в автомобілебудуванні, у Швейцарії – 40% усіх будівельників, у Бельгії – 50% шахтарів і
т.д.

Найчастіше при тривалому використанні іноземних робітників залежність від їхньої праці в окремих державах стає
настільки велика, що без залучення нових іммігрантів неможливо нормальне функціонування деяких галузей
національної економіки – будівництва, вугільної промисловості, сфери послуг і т.д.

Іммігранти дозволяють промислово розвнутим країнам у період щодо високих темпів економічного росту з меншими
витратами провести переміщення трудових ресурсів і згладити диспропорцію в їхньому розподілі між країнами і
галузями виробництва, що підлягають значним структурним зрушенням у зв'язку з НТР чи процесом інтеграції.
Перелив національної робочої сили в найбільш динамічні сектори економіки веде до росту її кваліфікації.

У результаті розвитку процесів трудової міграції в багатьох промислово розвитих країнах складається подвійний
ринок праці. На одному йде продаж національної робочої сили, а на іншому – іноземній. Населення даної країни
виконує кваліфіковану роботу в промисловості і сфері послуг. Більшість же іммігрантів зайнятих на самих




загрузка...
© 2007-2020 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel