Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Томас Гоббс» (ID:33540)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   21 кб.

Реферат "Томас Гоббс" Зміст




Вступ

Томас Гоббс – один із найвідоміших англійських мислителів Нового часу. Він приділяв багато уваги проблемам
метафізики і епістемології, є автором емпіричної теорії мови. Гоббс був першим філософом, який систематично
застосовував принципи фізики та механіки в етиці і соціальній філософії. Крім того, що він є одним із
засновників соціології Нового часу, батьком семіотики як науки, Гоббс привертає до себе увагу також і як
політолог, котрий створив власну політичну теорію, що пояснює облаштування політичного життя суспільства.

Як і більшість прогресивних вчених того часу він об’єктивно був виразником інтересів правлячого класу –
буржуазії, а суб’єктивно ж він рахував себе безкорисним шукачем істини, яка так необхідна всьому людству. Ідеї
Гоббса, а, особливо, його політична доктрина, відіграли значну роль у подальшому розвитку наук про державу і
право.



1. ТОМАС ГОББС І ЙОГО ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА


Томас Гоббс народився в 1588 р. в Мальмсбері в сім'ї приходського священика. Гоббс швидко вивчив грецьку і
латинську мови і в чотирнадцятирічному віці відмінно перекладав з грецького на латинський "Медею" Еврипіда.
Любов до класичних мов залишилася на все життя: першою опублікованою роботою Гоббса став переклад
"Пелопоннеської війни" Фукідіда, а однієї з останніх – переклади поем Гомера.

Після закінчення Оксфордського університету Гоббс з 1608 р. став гувернером-компаньйоном впливового лорда
Кавендіша, графа Девоншир-ського, з сім'єю якого був зв'язаний протягом довгого часу. Крім того, він був
наставником Карла Стюарта (майбутнього короля Карла II) в 1646 р., тобто в період, коли королівський двір
знаходився у вигнанні в Парижі, а в Лондоні правив узурпатор влади революціонер Кромвель.

Після реставрації династії Стюартів Гоббс одержав від короля Карла II пенсію і завдяки цьому зміг спокійно
присвятити себе заняттям наукою. Проте останні роки життя ученого були затьмарені жорстокими суперечками і
критикою його вельми сміливого для тієї епохи філософського навчання.

Основні твори Гоббса: “Елементи законів, природних і політичних”, філософська трилогія “Основи філософії” “Про
тіло”, “Про людину”, “Про громадянина”, “Левіафан”, “Про свободу і необхідність” та ін.

Томас Гоббс був одним із засновників широко розповсюдженої в XVII ст. буржуазної теорії природного права і
договірного походження держави. Ця теорія виходила із зовсім нових принципів, відмінних від середньовічних,
виходила із нових уявлень про людину, суспільство і державу, котрі були підказані наукою, яка розвивалась, і
матеріалістичною філософією.

Ідеологи XVII ст. в своїй боротьбі з феодалізмом ставили перед собою задачу встановити, які є “об’єктивні” і
“необ’єктивні” основи, на яких повинен будуватись державний устрій, законодавча діяльність, відношення між
людьми і народами. Такі “об’єктивні” і незалежні від людських думок початки вони пов'язували, в першу чергу, в
"Божому прозрінні". Против такої постановки питання виступив Т.Гоббс. Він говорив, що "Христос не давав ніяких
принципів права і політики", а також не потрібно шукати ці початки і в установленому законодавстві, тому що
воно тимчасове і набуте і часто залежить від думок окремих людей. За Гоббсом, необхідно шукати ці абсолютні і
вічні початки в самій природі. Загальний інтерес філософа до природи пізніше перетворився в особистий інтерес
до “людської природи”. Предметом дослідження Гоббса стало “природне право”, яке, на його думку, є подібним
законам всього механізму Всесвіту.

Природне право протиставляється існуючому, як виходячи із людської природи, і з цього ж джерела воно і
пізнається людським розумом. Філософи XVII ст., в їх числі Т.Гоббс, шукають підвалини держави в ній самій,
вони хочуть вивести закони суспільства не з теології, а із розуму і досвіду. На їх думку, філософія в пошуках
“поняття держави як такої” повинна відірватися від теологічного розгляду суспільних явищ.

Подібно того, як природу хотіли побачити такою, якою вона існує в дійсності, філософи того часу хотіли бачити
й людину такою, якою вона є в “дійсності”, від природи. Цей “дійсний” чоловік, чоловік “взагалі” став вихідною
точкою для політичної критики феодалізму, феодального законодавства і права.

Для Гоббса, на відміну від більшості теоретиків XVII ст., “природній стан” людського роду не тільки деяка
історична гіпотеза про стародавність держави. Гоббс визнає стан війни всіх проти всіх природнім станом людей
завжди і всюди, нормальним виявленням людської сутності. Держава лише накидає вуздечка на людські пристрасті.

Політична теорія Гоббса побудована за тим же математичним, дедуктивним методом, що лежить в основі всієї його
філософії. Відправною точкою для неї слугує означення індивідуальної природи людини; виведення з неї держави
розкриває причину останньої і встановлює математичний закон політичного спілкування. Людина за своєю природою
егоїстична і прагне виключно досягнення власної користі. Згідно цього будь-яка людина визнає себе в праві на
все, чого може добитися силою, і не звертає уваги на інтереси інших людей. Звідси – невідворотність
безперервних зіштовхнень, і “війна всіх проти всіх”, як природній стан людини. Однак, війна суперечить
інстинкту самозбереження, і люди необхідно шукають миру. Мир можливий лише за умови самоподолання і обмеження
природного права індивіда на все. Необхідно при цьому, щоб вказане обмеження було прийняте всіма і
дотримувалося примусово. Те і інше може бути досягнуте не інакше, як шляхом погодження всіх і домовленого
встановлення незалежної влади, що оберігає домовленість від порушення. Таке походження держави.

Стан всезагальної війни і протиборства – природній стан людського роду – відсутність громадянського
суспільства, державної організації, державно-правового регулювання життя людей. В природному стані діє лише
природне право, що дозволяє людині робити все, що завгодно і проти кого завгодно.

Всесторонній антагонізм “природного стану”, змальований Гоббсом, представляє собою вираження стану
суспільства, в якому загальна частина індивідуальних товаровласників виявляється як незаперечна або природна
форма існування. Невпевненість, ізолювання та варварство “природного життя” людей відображає реальну
невпевненість і ворогуючу ізоляцію людей в суспільстві, в якому загальний конфлікт матеріальних інтересів є
необхідним наслідком способу виробництва.

“Війна всіх проти всіх” – це “природний” закон буржуазного суспільства, закон, увічнений Гоббсом. Цю форму
проявлення відносин між людьми класового, антагоністичного суспільства Гоббс перетворює в “природну” форму для
всіх часів і всіх народів. В цьому глибоко реакційному змісті його вчення про “війну всіх проти всіх”, зміст,
котрим скористалась згодом буржуазна ідеологічна реакція до самої епохи загнивання капіталізму, коли ця теорія
знову воскресла, як вираження тваринної ненависті проти соціалізму і демократії.

Люди неминуче повинні прагнути, за Гоббсом, вийти з цього природного стану. Це прагнення – такий же закон
природи, як й інші закони людської психіки і поведінки. Можливість виходу закладена частково в пристрасті,
частково в розумі. Пристрасть, яка робить людину схильним до миру, є страх смерті, інстинкт самозбереження.
Цей інстинкт виступає в кінці кінців головним і вирішальним із всіх пристрастей. Разом із цим імпульсом
виступає і “природній розум”, котрий підказує умови котрі підходять для миру, на основі котрих люди можуть
прийти до згоди.

Гоббс один з перших висунув цю вимогу нового буржуазного суспільства, вимогу безпеки, за котрою скривається не
гарантія загального миру, а гарантія егоїзму, приватно-власних прагнень буржуазії. Поняття безпеки Гоббс
пов’язує з абсолютною владою держави, з повним перенесенням прав на владу.

Влада, на думку філософа, видає громадянські закони, зобов’язує людей до виконання за допомогою сили. Якщо
природні закони продиктовані розумом, то основа громадянського права полягає у силі. Гоббс в даному випадку
чітко визначає що громадянські закони не є свавільною постановою законодавців, у всякому випадку не повинні
ними бути, а вони є ті ж самими природними законами, які лише підкріплені авторитетом і силою державної влади.
Природні закони – основа і суть громадянських законів, вони не можуть бути ні обмеженими, ні зміненими
останніми.

Гоббс висуває рівність всіх людей від природи, наслідуючи при цьому загальний принцип природно-правової
доктрини. Він проголошує рівність шансів на саму владу, виступаючи проти легітимізму з його твердженням про
особливі права монархів на владу. Для Гоббса монарх звичайна людина, рівна з усіма іншими людьми за своєю
природою. Він лише уособлює абсолютну силу владу. Цим твердженням, Гоббс цілком визначено протиставляє себе
всім захисникам старої феодальної монархії.




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel