Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Географічне положення країн, специфіка природного середовища та їх вплив на формування соціально-психологічних особливостей населення країн світу» (ID:33382)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       6 стр.
Размер в архиве:   28 кб.

Заказ 4558. Психологія


Географічне положення країн, специфіка природного середовища та їх

вплив на формування соціально-психологічних особливостей населення країн світу Зміст





Вступ


Соціальна психологія як і етнопсихологія об’єктом своїх досліджень визначає великі групи людей, які мають
певні закономірності свого формування та розвитку, психологічні характеристики і властивості. Для визначення
таких особливостей в межах даних наук розробляються такі поняття як „менталітет нації”, „самосвідомість
нації”, „ідентифікація (самоідентифікація) етносу” та ін. Все це свідчить про те, що масові психологічні
явища вчені намагаються систематизувати і аналізувати відповідно до подібних індивідуально-психологічних
процесів. Народ, нація в даному випадку виступає як єдиний суб’єкт, як певний цілий організм, якому притаманні
свої внутрішні риси. Головною задачею науковців є визначення детермінант, що здійснюють вплив на формування
таких характеристик, а також окреслити психологічні характеристики, котрі відрізняють один народ від іншого.
Одним із напрямків досліджень є аналіз впливу географічного положення країн, специфіка природного середовища,
які потенційно можна вважати факторами, що визначають психологічні особливості, „душу народу” протягом всього
історичного процесу становлення певного етнічного утворення. В даній роботі розглянуті деякі аспекти
географічного підходу у формуванні етносвідомості, а також проаналізовані роботи в цій області провідних
науковців різних країн: етнопсихологів, етнографів і філософів.



1. Проблема визначення природного середовища як фактора формування психологічних особливостей нації.


Сьогодні в світі існує більш як 150 різних країн, а народів і народностей налічується, за приблизними оцінками
вчених, більше тисячі. Кожен народ, що проживає в окремій країні відрізняється від інших за способом
господарсько-економічного життя, рівнем розвитку культури, зовнішнім виглядом, звичками і традиціями. Крім
того, науковці виокремлюють і такий критерій оцінювання нації як її психологічні властивості. Психологія як
наука про душу зародилася для вивчення внутрішнього світу окремого індивіда, однак, починаючи з ХІХ століття,
психологічні відмінності стали виявляти і в таких крупних соціально-етнічних спільностях як народ, нація.
Досягнення природничих наук, накопичений ними матеріал з описом різних народів, країн дозволив виявити значні
розбіжності між представниками не тільки різних рас, а й навіть мешканців однієї країни, що проживають в
різних кліматичних або географічних умовах.

Проблема етнічних відмінностей, їх впливу, на побут і культуру народів на життєдіяльність людей давно
зацікавила дослідників. Про це писали ще Гіппократ, Страбон, Платон та ін.

Перші дослідники етнічних відмінностей пов'язували їх з кліматичними умовами різних географічних середовищ.
Так, Гіппократ у праці „Про повітря, води, місцевості” писав, що всі відмінності між народами, зокрема з
психології, обумовлені місцезнаходженням країни, кліматом і іншими природними чинниками [6, c. 7].

Наступний етап глибокого інтересу до етнічної психології починається з середини XVIII ст. і обумовлений
розвитком суспільних відносин, економічним прогресом, що поглибили політичну і національну самостійність, а
які також укріпили внутрішньонаціональні зв'язки. Одночасно чіткіших контурів набули національна специфіка
способу життя, національна культура і психологія. Питання єдності культури народу, його духовно-психологічної
спільності – зайняли певне місце в науці. Цікаве освітлення ці питання знайшли в роботах Ш. Монтеск’є, І.
Фіхте, І. Канта„ І. Гердера, Г. Гегеля і ін.

Ш. Монтеск’є, мабуть, якнайповніше виразив загальнометодологічний підхід того періоду до суті етнічних
відмінностей по духу (психології). Він, як і багато інших авторів, дотримувався принципів географічного
детермінізму і вважав, що дух народу є результатом дії клімату, землі і рельєфу місцевості. Причому така дія
може бути безпосередньою і опосередкованою. Безпосередня дія характерна для перших етапів розвитку народу.
Опосередкована ж дія відбувається тоді, коли залежно від кліматичних умов у народу складаються особливі форми
соціальних відносин, традиції і звичаї, які разом з географічними умовами впливають на його життя і історію.
Таким чином, географічне середовище – це первинна основа духовних рис народу і його соціально-політичних
відносин. Монтеск’є писав: „Багато речей управляють людьми: клімат, релігія, закони, принципи, правління,
приклади минулого, вдачі, звичаї; як результат всього цього утворюється загальний дух народу” [6, c. 8].

До проблем національного характеру зверталися і інші представники французької освіти, зокрема
К.А. Гельвецій. У його книзі „Про людину” є розділ „Про зміни, що відбулися в характері народів, і про
причини, що викликали їх”, де розглядаються характерні риси народів, причини і чинники їх формування.

За Гельвецієм, характер – це спосіб бачення і відчуття, це те, що характерно тільки для одного народу і
залежить більше від соціально-політичної історії, від форм правління. Зміна форм правління, тобто зміна
соціально-політичних відносин, впливає на зміст національного характеру.

Цікавою є і позиція англійського філософа Д. Юма, що відображена в роботі „Про національні характери”.
Автор виділяє основні чинники, що формують національний характер, зокрема фізичні чинники. Під останніми Юм
розуміє природні умови життя спільноти (повітря, клімат), які визначають характер, темперамент, традиції праці
і побуту. Проте головними в становленні національних рис психології, за Юмом, є соціальні (моральні) чинники.
До них відноситься все, що пов'язане з соціально-політичними відносинами в суспільстві.

Розглядаючи історію становлення етнічної психології, не можна обійти увагою німецьку філософію XVIII ст. –
першої половини XIX в. Перш за все необхідно пригадати такі імена, як І. Кант і Г.-В. Гегель.

Велике місце в історії етнопсихологічних досліджень займає спадщина І. Канта. У роботі „Антропологія з
практичної точки зору” Кант визначає такі поняття, як „народ”, „нація”, „характер народу”. За Кантом, народ –
це об'єднана в тій або іншій місцевості множина людей, що становлять одне ціле. Така множина (або частина
його), котра, зважаючи на загальне походження, визнає себе за громадське об'єднання як цілого
соціально-політичного утворення, називається нацією. Кожен народ має свій характер, який виявляється в
емоційному переживанні (афектації) у відношенні і сприйнятті іншої культури.

Кант критикує тих, хто не визнає відмінності в характерах народів, і стверджує, що відмова від визнання
характеру того або іншого народу є визнання тільки характеру свого народу. Визнаючи вплив на національний
характер географічного чинника, він стверджує, що клімат і земля, так само як і образ правління, не є основою
розуміння характеру народу. Такою основою, з погляду Канта, служать природжені риси предків, тобто те, що
передається за спадком від покоління до покоління. Це підтверджується тим, що при зміні місця мешкання, форм
правління характер народу найчастіше не міняється – відбувається пристосування до нових умов, в мові, роді
занять, одягу зберігаються сліди походження, а отже, і національний характер [6, c. 9].

На сучасному етапі розвитку етнопсихології не відкинуто ідею географічної детермінанти формування етносу,
однак разом з цим існують й інші пояснення причин психологічних особливостей народів, що проживають в певних
природних умовах. На думку сучасних науковців, соціально-економічні умови життя є головним чинником
становлення і формування духовного життя людей, їх психологічних характеристик. На формування психології
етносів великий вплив робить політика і ідеологія, пануючі в суспільстві. Група, що стоїть у влади, прагне
розповсюдити свою ідеологію і психологію до загальнонаціональних масштабів. Своєрідність психології етносу
може бути обумовлене і релігією. В ході розповсюдження світових релігій релігійна система, що склалася,
накладалася на місцеві традиції, звичаї і звички. В результаті відбувалася взаємна зміна як місцевих
характерів, так і релігійних концепцій. На формування етнопсихологічних особливостей впливали значущі події в
історії народу (тривалі війни, стихійні біди, освоєння земель і ін.) і міжнаціональний досвід спілкування.
Важлива роль в зміні психології народів належить міграціям. Представникам етносу, що переміщаються, доводиться
адаптуватися до нового географічного середовища і культурних умов. При такому підході, географічному
середовищі відводиться певне, але не вирішальне значення, для утворення етнопсихологічної своєрідності народу
або нації [4, c. 8].

Проживання в схожих економічних, соціальних і природно-економічних умовах зумовило виникнення однакових рис в
національному характері різних народів, схожих між собою норм і правил поведінки. У швидко змінних




загрузка...
© 2007-2019 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel