Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Теорія влади та владних відносин» (ID:33369)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   19 кб.

Заказ 543. Політологія


Теорія влади та владних відносин Зміст



Вступ


Поняття влади є одним із центральних у політології. Воно дає ключ до розуміння політичних інститутів,
політичних рухів і самої політики. Визначення поняття влади, її сутності та характеру має найважливіше
значення для розуміння природи політики та держави, робить можливим виокремлення політики й політичних
відносин з усієї сукупності соціальних відносин. Влада – це основний елемент, що зв'язує політичну систему
суспільства в одне ціле. Саме влада визначає природу і стійкість політичної системи, виражає волю соціальних
суб'єктів. Ця воля здійснюється як обов'язкова, публічна, що підкорює собі всіх членів суспільства.

Спроби створити певну теорію влади та розібратися в її парадоксах і механізмах були зроблені ще в ранніх
періодах політичної історії Індії, Китаю і Греції. З часом атрибути та складові влади піддавалися все більшому
аналізу з боку науковців, політиків, державних діячів. Розвиток теорії влади залежав від інтенсивності
політичних процесів, які відбувалися з становленням держави як суб’єкта політики.

У даній роботі розглядаються напрацювання теоретиків минулого та сучасності стосовно походження влади та
владних відносин, а також про їх основні концепції стосовно цього явища.

1. ЗАРОДЖЕННЯ ТЕОРІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ І СУТНІСТЬ ВЛАДИ


Влада з'явилася з виникненням людського суспільства та була невід'ємним атрибутом його розвитку, що знайшло
віддзеркалення в різних вченнях про владу. Формування уявлень про феномен влади як невіддільної складової
суспільного життя відбувалося на всіх етапах розвитку людства. На первинній ступені людської цивілізації
політичні переконання, в цілому, ще не встигли виділитися у відносно самостійну область теоретичного знання і
були елементом цілісного міфологічного світогляду. У міфах стародавніх народів панує уявлення про божественне
походження влади, про існування певної залежності суспільного порядку від неї. Згідно цим міфам, "космос на
відміну від хаосу впорядкований присутністю і зусиллям богів, земні ж порядки – частина світового, космічного
порядку".


Бодуен Жан. Вступ до політології, К., Основи, 1995. – С.18.

Разом з тим, в стародавній міфології по-різному розв'язується та освітлюється питання про спосіб і характер
зв'язку божественного початку із земними відносинами, зокрема владними. Наприклад, за старокитайськими міфами,
влада має божественне походження, але єдиною точкою зв'язку з небесними силами є китайський імператор, будучи
одночасно сином неба і батьком свого народу.

У відповідності з релігійно-міфологічними переконаннями стародавніх єгиптян і греків, боги, будучи джерелом
влади правителя, продовжують залишатися первинними правителями і законодавцями, вершивши земні справи.
Божественний характер влади, правила поведінки, закони – все це по тогочасних переконаннях відповідало
божественному порядку справедливості, що одержав пізніше формулювання як «теорія природного права».

Раціоналізація політичних уявлень, спостережувана в I тисячолітті до н.е., означала відхід від міфологічної
ідеології, формування наукових підходів до проблеми влади. У Китаї велику роль зіграло філософське вчення
Конфуція (551 – 479 рр. до н.е.), Мо-Цзи (479 – 400 рр. до н.е.), Лаоцзи (VI – V ст. до н.е.) –
основоположника даосизму, в Індії – вчення Будди, в Персії – Заратустри.

Значно радикальним і плідним був процес раціоналізації спочатку релігійно-міфологічних переконань про владу і
політику в Стародавній Греції (Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Арістотель, Полібій та ін.). Для
старогрецької політичної думки було характерним аналізувати різні форми державного устрою. Так, для Платона –
ідеальна держава як правління кращих і благородніших – це аристократична держава. За Арістотелем,
найправильнішою формою держави є – політія, за якій більшість править на користь загальної користі. Політія –
«середня» форма держави, і «середній» елемент в ній домінує у всьому: у праві – доцільність, в майні –
середній достаток, у володарюванні – середній клас. Давньоримський мислитель Цицерон вважав, що прості форми
влади, такі як: царська влада, воля аристократії і народна влада – не є благом для суспільства через їх
однобічність і нестійкість.

Азаркин Н.Н., Левченко В.Н., Мартишин О.В. История политических учений, М., 1994. – С. 35.

У Стародавній Русі проблеми єдиновладдя князя, соціальної бази його влади знаходять висвітлення в
найвідоміших літературних джерелах, таких як: «Повість минулих літ», «Новгородський літопис», «Руська Правда»
та ін.

Важливою проблемою середніх століть була боротьба за верховність влади між церковною владою і світською.
Заперечення божественного, надприродного походження влади, святості її інститутів, приближення їх до рівнів
земних, буденно-житейських справ, до «грішної» природи людини – було основною темою виступів мислителів
Відродження проти церкви та церковної влади. Ці положення використовувалися як зброя в боротьбі за
автономізацію соціально-політичного процесу, входило в комплекс основних ідей гуманізму. Так, Н. Макіавеллі
(1469 – 1527 рр.) прагнув відділити реальну політичну діяльність від релігійних підстав, досліджував владу в
руслі відношень володарів і підвладних. Симпатії Н. Макіавеллі – на стороні помірної республіки, або
«змішаної» форми держави, яка поєднує демократичний, аристократичний і монархічний елементи влади і є міцнішою
в порівнянні з «простими» формами.

До питань влади, її джерелам зверталися представники західноєвропейської думки Т. Гоббс (1588 – 1679 рр.) і Д.
Локк (1632 – 1704 рр.). Влада держави, за Гоббсом, є наслідком суспільного договору, який раз і назавжди
обмежує згубне прагнення людей до здійснення своєї індивідуальної влади. Це влада, відчужувана від «природної
людини» і набуваючи самостійного існування, є продуктом не природних, а свідомих людських встановлень. Ідею
суспільного договору приймав і Ж.-Ж. Руссо, наділяючи, проте, владою, не одноосібного государя-суверена, а
народну асоціацію, яка виражала загальну волю всього народу як рівнодіючу особистої волі людей. Д. Локк, на
відміну від Гоббса, розглядав владу як засіб до забезпечення такого громадянського стану, який в найбільшій
мірі відповідає природі людини.

Велику роль в розвитку вчення про владу зіграв Ш. Монтеськ'є (1685 – 1775 рр.). У його книзі «Про дух законів»
була сформульована ідея розділення влади, що розвивається в теорію, яка обґрунтовує принципи законності,
політичної свободи і додання ролі праву істинного регулятора взаємостосунків між державою і громадянами.
Основа його ідеї "розділення властей" – розділення державної влади в цілях її ефективнішого функціонування і
запобігання деспотизму на три гілки – законодавчу, виконавчу і судову.

Монтескье Шарль Луи де   О духе законов / А. Матешук (пер.)., М., Мысль, 1999. – С. 55.

Своєрідність в аналізі проблеми влади виявляється у І. Канта, І. Фіхте, Р. Гегеля, російських мислителів А.
Герцена, Н. Чернишевського, В. Соловйова, Н. Бердяєва та ін.

В цілому, розвиток політичної думки в минулі століття свідчить про наявність головної переважаючої концепції
влади в ті часи – теологічної, яка пояснює походження влади від Бога або від природи, яка, в свою чергу,
створена Богом. Головним завданням людей за такої концепції – правильно розпорядитися владою як божественним
даром для справедливого облаштування свого суспільного життя.

2. ОСНОВНІ СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ВЛАДИ


Сьогодні існують різні концепції влади: марксистська, біхевіористська, реляціоністська, системна,
телеологічна, структурно-функціональна, психологічна та ін.

Марксистська концепція влади виходить з того, що природа владних відносин пов'язується з виявленням
соціально-політичної ролі власності, розподілом суспільства на антагоністичні класи, головною характеристикою
яких є протилежні інтереси. Вирішального значення в реалізації політичної влади марксистська теорія надає
народним масам, класам та соціальним групам. Характерною ознакою цієї доктрини є те, що держава розглядається
як головний чинник політичної влади, а форми правління – як специфічний спосіб забезпечення класового
панування.

Біхевіористська концепція влади. Англійське слово "behaviour" у перекладі означає "поведінка". Цей термін у
політології вперше було застосовано американськими вченими для наукового аналізу емпірично достовірних фактів
політичної поведінки індивідів. При цьому поведінці людей надавали суто політичного характеру. Біхевіористське




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel