Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Культура українського бароко: особливості і тенденції» (ID:33322)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   19 кб.

Культура українського бароко: особливості і тенденції


Зміст




Вступ

Бароко – один з головних стильових напрямків в мистецтві Європи кінця XVI – середини XVIІІ ст. Початком його
існування вважається кінець XVI ст., коли в Італії, в результаті кризи гуманістичної ренесансної культури, на
зміну стилю Відродження прийшов новий стиль.

У XVII ст. стиль бароко поширився в більшості європейських країн. Причому одні художники наслідували
італійські першоджерела, інші – сприйняли тільки ті особливості стилю, що найбільше відповідали смаку й
художнім традиціям їхньої рідної країни. В цей час стиль бароко прийшов і на Україну, де його розповсюдження
також мало певні особливості.


1. ОСОБЛИВОСТІ СТИЛЮ БАРОКО НА УКРАЇНІ


Стиль бароко був суперечливим і неоднозначним: у різних країнах він яскраво виражав ідею дворянської культури
часів розквіту абсолютизму (боротьби за національну єдність) і відбивав смаки бюргерства.

У порівнянні з ренесансом у бароко класичні форми ніби перетворюються, вони набувають іншого характеру й
іншого композиційного бачення. На зміну раціональній тектонічності приходить атектонічність, мальовничість
змінює ренесансну графічність, пластику, що стала основним засобом художньої виразності, створює неспокійну
гру світлотіні, у планах і формах панують складні криволінійні обриси, статичність ренесансних композицій
змінюється бурхливою динамікою форм, групуються колони й пілястри, фасади й інтер'єри будинків доповнюються
скульптурами, в інтер'єрах будинків рясно використовуються позолота, ліплення, різьблення, мальовничі плафони,
які ілюзорно зображують небо з ангелами, що летять по ньому.

Мистецтво бароко, так само як і ренесанс, було занесено на Україну безпосередньо з Італії. Батьківщиною цього
стилю був Рим, де його підхопили й використали дуже влучно для своїх інтересів єзуїти. Чимало майстрів
мистецтва барокового стилю було й між самими патерами – членами єзуїтського ордену. Ці отці-єзуїти занесли
бароко й на Україну.

Значна роль у популяризації барокового мистецтва на Україні відводиться майстрові-архітекторові, єзуїтові
Джакомо (Яків) Бріано (1586 – 1649), що був присланий на Україну з Риму спеціально як вправний архітектор; він
завідував єзуїтським будівництвом у Львові, Перемишлі та Сандомирі. Хоч, можливо, ще раніше від цього
майстра-єзуїта в Києві в бароковому складі вже працював Себастіано Браччі, що зрештою й зовсім осів у Києві,
але слідів його мистецької праці не збереглося. Можливо, італійські майстри прибували тоді на Україну не
тільки із Заходу через німецькі землі, але також і з Півдня, через генуезькі колонії. В кожнім разі, в Україні
мистецтво бароко роздвоїлося: в Західній Україні (Підляшшя, Галичина, Волинь, Поділля) воно зберегло форми
єзуїтського бароко, що залишилося ближчим до свого першоджерела; в Центральній та Східній Україні
(Слобожанщина та Чорномор'я) воно сильно модифікувалося й набрало зовсім оригінального забарвлення – так
званого козацького бароко. Різниця між цими двома галузями в основі одного стилю особливо яскраво виявляється
в архітектурі, менше – в скульптурі, хоч добре помітна в скульптурі декоративній; найменше її вбачається в
малярстві.

Переваги стилю проявилися у винятково сильних за художньою виразністю принципах створення архітектурних
ансамблів і дивному вмінні органічно вписувати архітектуру в навколишню природу. Головне в ньому – вразити
уяву людини незвичайністю, багатством, розкішшю і вплинути на її почуття.

В Україні бароко набуло своєрідних особливостей, зокрема, у цей стиль були привнесені традиції народного
мистецтва. Найбільш яскраво цей самобутній стиль проявився в архітектурі Лівобережжя і Слобожанщини,
возз'єднаних із Росією після Визвольної війни.

На західних землях України, що залишилися під владою польських магнатів, архітектура розвивалася в іншому
напрямку. Тут були замовники з іншими смаками й вимогами, іншими були й архітектори (частіше іноземці), іншими
були традиційні прийоми будівництва й будівельні матеріали, до того ж на той момент посилювалася політика
католицької експансії. Саме цією політикою пояснюється будівництво великої кількості католицьких монастирів у
Галичині, на Поділлі й Правобережжі, на Волині.


2. РОЗВИТОК БАРОКОВОГО МИСТЕЦТВА НА ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ


Однією з перших будівель, що повністю відповідали запозиченому архітектурному стилю, був єзуїтський костьол
Петра і Павла у Львові, побудований у 1610 –1630 pp. італійським зодчим Джакомо Бріано. Костьол був
побудований у вигляді видовженого прямокутника з двома подовжніми рядами колон усередині, із типовим для
середньовічної архітектури, високо піднятим центральним нефом (колонадою або аркадою) і зовнішніми підборними
арками над бічними нефами, тобто рисами, що сягають готичної архітектури. Будівля костьолу майже повністю
копіює римську церкву капітулу єзуїтів Іль Джезу, побудовану в 1575 р. одним із засновників стилю бароко
Джакомо делла Порта. Іль Джезу стає прикладом для численних католицьких церков у багатьох країнах. У Львові за
його зразком, але з кількома незначними відмінностями, будуються костьол Стрітення (1642 – 1644 pp.,
архітектор Дж. Б. Джізлені), Вознесенський костьол у Рудках (1728 p.). Риси бароко привносилися в палацові,
замкові й інші будівлі.

В архітектурі Західної України XVIII ст. продовжував розвиватися стиль бароко з рисами, характерними для
пізнього бароко в архітектурі Італії, Польщі й Австрії. До початку XVІІІ ст. різко посилилася католицька
експансія і українське духівництво прийняло унію. Католицька церква тримає у своїх руках усе громадське життя
у Львові наприклад, на 25 тисяч жителів припадає 40 костьолів і католицьких монастирів. В містах Західної
України працюють великі зодчі того часу, що споруджують ряд видатних церковних і цивільних споруд, у які
«забувають» вносити національні українські риси.

У стилі західного бароко зводяться численні костьоли наприклад львівський Миколаївський костьол (1739 – 1745)
із традиційною базилікальною структурою будівлі, костьолами у стилі пізнього бароко та ін.

Найбільш яскравим і цінним пам’ятником барочної архітектури того часу став будинок Домініканського костьолу у
Львові. Будувався він за проектом Яна де Вітте майстром Мартіном Урбанніком 15 років (1749 – 1764). План
костьолу має еліптичну форму з капелами з боків будинок має пластичний західний фасад із портиком і
лукоподібним фронтоном. Будинок вінчає величезний купол на високому барабані Інтер'єр Домініканського костьолу
величний, урочистий, прикрашений численними скульптурами.

Найбільш плідно працював на Західній Україні Бернард Меретин, який за порівняно короткий час побудував храми у
Львові, Лопатині, Годовиці, Бусці, ратушу в Бучачі. Меретин у своїй творчості віддавав перевагу скульптурам,
тому він у більшості випадків працював зі скульптором І. Пінзелем. Меретин – майстер того напрямку пізнього
бароко, у фасадах якого вже бачиться наближення класицизму. У 1746 – 1764 pp. він будує на пагорбі
південно-західної частини Львова один Із найкращих будинків барокової архітектури — собор Святого Юра. У плані
храму спостерігається уступчаста композиція, переважають плавні криволінійні обриси, простежуються традиції
українського зодчества.

До видатних пам'ятників пізнього бароко належить Успенський собор Почаївського монастиря на Тернопільщині.
Собор був зведений у 1771 – 1783pp. за проектом архітектора Готфріда Гофмана. Керував будівництвом львівський
майстер П. Полейовський. Собор поставлений на двоповерховій терасі й прекрасно гармонує з навколишньою
природою. Стрункі, ошатні вежі й фігурний фронтон, восьмигранний купол зі світловим ліхтарем, декор і
білосніжний колір стін створюють життєрадісний образ, далекий від монастирського аскетизму.

У Чернівцях зберігся цікавий пам'ятник, побудований у 1767 р. на засоби, виділені Катериною II, — це
Рождественська церква монастиря в передмісті Гореча. За планом і композицією церква типова для українського
зодчества, але цікава вона деякими відмінностями: план більш витягнутий, є нижній цокольний поверх І верхній
обхідний на стінах галереї, а також бійниці.


3. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ БАРОКО НА НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ




загрузка...
© 2007-2019 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel