Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Соціальні технології – відповіді на питання » (ID:33241)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   21 кб.

Заказ 3764. Соціальний розвиток

Перша робота

Соціальні технології – відповіді на питання

Варіант 10


Зміст





1. АНАЛІЗ ТИРАНІЇ, ДЕМОКРАТІЇ, ОЛІГАРХІЇ, МОНАРХІЇ ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТИПІВ ПОЛІСНОГО ЖИТТЯ У
ТРАКТАТІ АРИСТОТЕЛЯ "ПОЛІТИКА"


Давньогрецький філософ Аристотель (384 – 322 рр. до н. е.) розмірковував про шляхи та механізми побудування
найкращого суспільства. За часів античності держава і суспільство не розрізнялося в працях філософів –
особливості життя давньогрецької громади обумовлювало однозначність цього поняття, всі жителі міста-полісу
(форма державного устрою греків) мали певні обов’язки перед громадою та користувалися перевагами спільної
діяльності для охорони свого життя та майна. Проте, історія того періоду свідчить, що навіть при такому,
нібито гармонійному поєднанні громадського та приватного, у греків існували приклади як поганого, так і
доброго суспільного улаштування. В деяких випадках жителі міст-полісів жили спокійно та щасливо, а в інших –
навпаки, погано та нестабільно. Аристотель у трактаті "Політика" розглядує типи державного ладу різних
грецьких міст-полісів, вважаючи, що саме лад визначає сутність життя і суспільних відношень в державі. Він
уявляє себе тип держави як певний механізм: достатньо змінити тип полісного ладу, і це спричинить зміну
відношень між громадянами, "спілкування", як каже Аристотель. В свою чергу ці зміни потягнуть за собою
переміни в усіх інших сферах суспільного життя: економіці, освіті, торгівлі. В межах певного типу полісного
життя, за Аристотелем, відбуваються кардинально різні по відношенню до іншого типу суспільні процеси.

Своє ставлення до різних типів держав Аристотель висловлює у вигляді критики поглядів Платона про полісні
форми правління, тому він застосовує практично ті ж самі терміни, які використовував в своїх трактатах
"Держава" і "Закони" його вчитель Платон.

Вихідні погляди, тобто погляди Платона, які розпочав критикувати Аристотель, були такі: Платон виокремлює сім
типів держави – ідеальне (якого поки що не існує), монархія (справедлива влада однієї людини), тиранія
(несправедлива влада однієї людини), аристократія (справедлива влада меншості), олігархія (несправедлива влада
меншості), демократія (справедлива влада більшості), тимократія (несправедлива влада більшості). На думку
Платона найоптимальнішими та найбільш стабільними формами державного ладу є аристократія і монархія.
Демократія як влада більшості рідко буває, на думку Платона, справедливої та ефективної.

За Аристотелем, влада може виходити: 1) від однієї людини, 2) від небагатьох, 3) від більшості, а також,
наскільки той, хто управляє, діє у відповідності: 1) із загальним благом, або ж 2) власним інтересом. Такий
аналіз владних відносин і спричинив виникнення форм державного ладу за Аристотелем: комбінація і поєднання
різних ознак державної влади дає шість форм державного управління. Філософ виділяє такі типи держави:
монархія, тиранія, аристократія, крайня олігархія, охлократія (влада натовпу, крайня демократія), політія
(суміш помірної олігархії і помірної демократії).

Подібно Платону Аристотель розділяє "погані" форми держави (тиранія, крайня олігархія і охлократія) і "хороші"
(монархія, аристократія і політія). Якнайкращою формою держави, за Аристотелем, є політія – сукупність
помірної олігархії і помірної демократії, держава "середнього класу" (ідеал Аристотеля).

Класифікація форм державного ладу в Давньої Греції свідчить про те, що греки у своєму суспільно-політичному
розвитку спромоглися випробувати на практиці всі вищевказані типи держав. Враховуючи те, що міст-полісів було
дуже багато, в кожному з них жителі міста влаштовували ту форму правління, яка була їм більш до вподоби або ця
форма правління складалася сама по собі в залежності від внутрішньої та зовнішньої політики поліса. Аристотель
вказує на те, що в багатьох полісах мали місце не чисті форми, про які він говорив, а поєднання в однієї
державі елементів різних форм державного ладу.

Аналізуючи форми правління в цих містах-державах, Аристотель особливо не задається метою логічно обґрунтувати,
в чому саме корисність або ефективність того чи іншого ладу, а констатуючи факти життя конкретного поліса,
стверджує, що, наприклад у лакедемонян, добре використовується поєднання монархії і олігархії, у мілетців –
тиранії і демократії і т.д. Політія, яку винайшов Аристотель, як раз і є таким серединним типом держави – щось
таке, що між демократією і олігархією. Аристотель, хоч і критикував демократію, вбачав в ній не тільки погані
риси, а й позитивні моменти, які доцільно використовувати у розбудові справедливого суспільного життя. Як
приклад такого облаштування Аристотель наводить Лакедомон – поліс, де як раз існувало поєднання влади
демократії і олігархії, а також і монархії.

Разом з цим, демократію і тиранію в чистому вигляді Аристотель вважав такими, що є найбільш недоцільними для
використання у державному облаштуванні. Під демократією Арістотель розуміє вид правління, який, нехтуючи
загальним благом, "спотвореним чином потурає інтересам жебраків не тільки в матеріальному, але і в духовному
значенні слова" 


Арістотель. Політика / Пер. з давньогрец. О.Кисилюк. 3-є вид., К., Основи, 2005. – С. 198. . Звідси нове
значення слова демократія – демагогія, Аристотель уточнює, що помилка полягає у тому, що якщо всі рівні в
свободі, це не означає, що всі є рівними у всьому іншому.

Тиранія – це влада однієї людини, яка використовує її у власних інтересах, нехтуючи суспільними проблемами.
Аристотель як представник народу, що звик до волелюбства та свободи, взагалі не міг уявити собі будь-яку
цінність такої влади для полісу. Але, констатуючи наявність такої влади в деяких містах, він вирішує, що вона
стала можливою тільки в результаті її силового захоплення.

Олігархію Аристотель відносить до "поганих" форм правління, особливо її крайню форму. В цілому олігархія, на
думку філософа, відрізняється від тиранії тільки тим, що приватні інтереси владної верхівки вирішується
невеликою купкою заможних людей, замість однією при тиранії. Тут як і попередньому випадку нехтувалися
інтереси громади, а це було небезпечним в ті часи, коли війна вважалася найпоширенішим явищем, а захист від
неї – справою не купки людей, а всієї громади міста. Крім того, олігархія крім зовнішньої небезпеки,
приносила розбрат і у внутрішні справи полісу. Боротьба за владу різних олігархічних угруповань, призводила,
на думку Аристотеля, до погіршення стосунків в масштабі усієї держави.

Монархію Аристотель відносить до "хороших" форм правління, але не вважає найкращою. Влада царя, однієї особи,
була досить розповсюдженої в давньогрецьких містах-полісах, і свої коріння брала від родово-племінного
облаштування предків греків, які в різних формах зберігалися ще на світанку зародження античної цивілізації.
Цар або вождь племені був старшим, найбільш авторитетним членом громади, в деякій мірі родичем для більшості
інших. Він турбувався про добробут, безпеку своїх підданих, використовував владу, в першу чергу, в інтересах
свого народу. Проте, Аристотель не вважає цю форму найкращою через те, що розвиток суспільних полісних
відносин вже не передбачав такої родинно-владної іділії. Збільшення кількості членів громади, ускладнення
соціально-економічних відносин, зростаюча небезпека від збройного нападу інших полісів вимагала пошуків інших,
більш дієвих методів управління державою. Практично влада царя в деяких містах-полісах трималася за інерцією –
їх мешканці довіряли своїм царям. В інших випадках, коли така довіра зникала внаслідок неефективного царського
управління, державна форма влади змінювалася на більш демократичну.

Так Аристотель аналізує типи правління, що мали місце в античних державах-полісах, намагаючись окреслити
найбільш ефективний шлях розвитку. Державні проекти різних філософів, які піддав критиці Аристотель в своїй
"Політиці", в цілому можна вважати соціальними технологіями – сукупністю дій та програм, завдяки яким можна
побудувати або реконструювати суспільне життя, державне правління та саму державу. Головну увагу в цих
проектах Аристотель приділив типам державного ладу, вважаючи, що саме від них залежить можливість змін в
суспільстві, облаштування нового порядку. Аналізуючи в своїй роботі різні форми правління в тогочасних
містах-полісах він прийшов до висновку, що найкращим типом полісного життя є поєднання демократії і олігархії
– політія, яка, на його думку, здатна задовольнити інтереси і прагнення більшості громадян держави, налагодити
взаємоефективні та безконфліктні стосунки.




загрузка...
© 2007-2021 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel