Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Відповіді на питання модуля з філософії» (ID:33224)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       6 стр.
Размер в архиве:   27 кб.

Заказ 3605. Філософія


Відповіді на питання модуля з філософії Зміст



МОДУЛЬ № 2

ТЕМИ 7 – 12

ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ ЗАХОДУ.

(ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ – ФІЛОСОФІЯ ЛЮДИНИ ХХ СТ.)


І. Перевірте рівень засвоюваності щойно вивченої вами теми шляхом письмових відповідей на поставленні
запитання.



1. Сформулюйте чотири правила методу Р. Декарта, що сприяють правильній роботі інтелекту.



Рене Декарт (1596 – 1650) – видатний французький філософ і вчений-математик. Сформулював чотири основні
правила наукової дедукції, які, на його думку, сприяють правильній роботі інтелекту (процесу пізнання):

Перше правило – не визнавати істинним нічого, окрім того, що з очевидністю пізнається, що не підлягає сумніву.
Цей сумнів не є переконанням в непізнаванності світу, а являє собою лише засіб для знаходження найпершого
достовірного начала.

Друге правило – розподіляти кожне утруднення, яке виникає в процесі пізнання на стільки частин, наскільки це
можливо для їх кращого розв’язання.

Третє правило – мислити необхідно логічно, по порядку, починаючи з предметів найбільш простих і тих, що легко
пізнаються, щоб перейти від доведеного до ще не доведеного.

Четверте правило – необхідно в процесі дослідження складати якомога повні огляди фактів, систем, гіпотез,
предметів, їх властивостей – того, що вивчається, щоб бути впевненим, що нічого не пропущено [1, c. 89].



2. Які принципові зміни в науковій і філософській картині світу відбулися в Новий час?



Новий час – історичний період в розвитку людства, що слідував після епохи Середньовіччя до початку ХХ ст.
„Новим часом” назвали свою епоху гуманісти Відродження, які вбачали в суспільних та культурних процесах того
періоду значні зміни у світоглядних установках людини і суспільства Протягом чотирьох століть відбулися
кардинальні зміни в науковій та філософській картині світу [4, c. 192].

В філософії – з’явилося нове переосмислення значення і сутності людини, яка перестала вважатися безпорадною
істотою, іграшкою в руках Провідення, Бога, а, навпаки, – активним суб’єктом перетворення світу, мислячим
індивідом, що здатний пізнати світ і себе. Принцип поваги до людської істоти, її гідності, прав став головним,
і був в основі всіх соціальних потрясінь, революцій в Новий час. Сама філософія перетворилася із „служниці
богослов’я” в самодостатню дисципліну, яка намагалася застосувати свої принципи в розумінні картини світу.

Завдяки діяльності вчених Відродження була створена нова, геліоцентрична, картина світу (Копернік, Галілео
Галілей, Дж. Бруно). Мислителі зрозуміли, що наша Земля – шар, який рухається – обертається навколо своєї вісі
і Сонця. До сих пір панувала геоцентрична система світу – церковники і схоласти вважали, що Земля є нерухомою
і є центром Всесвіту, навколо якого переміщаються інші небесні тіла.

Значний крок уперед зробила наука, яка, пройшла за цей час великий шлях від раціонального (чуттєвого) пізнання
до позитивного, емпіричного. Головним підсумком цього процесу стало зародження в ХІХ столітті ряду наук, які
вважаються такими в сучасному розумінні цього слова: психологія, соціологія та ін. Одним із головних досягнень
науки стало розповсюдження еволюціоністського розуміння розвитку всього, що існує: природи, людини,
суспільства, всіх речей і явищ – від простих форм – до складних. Відповідно до цього, людина – вінець природи,
найвище її творіння. Еволюціоністський підхід застосовувався і в інших науках. Пануючою стала думка, що
людський індивід, завдяки позитивному пізнанню (емпіричному методу), здатен осягнути всі таємниці природи та
Всесвіту.

Новий час – епоха, коли більш вагомими стали погляди матеріалістичного обґрунтування основ буття, похитнулася
віра в Бога як Творця всього сущого. Були здійснені винаходи в техніці, які кардинально змінили спосіб, стиль
життя людей та ефективність виробництва: паровий двигун, електрика, двигун внутрішнього згоряння, літальні
апарати, фотографія, кінематограф.



3. Перерахуйте введені німецькою класичною філософією принципи.



Всі представники німецької класичної філософії брали участь в обґрунтуванні принципів історизму, гуманізму
філософського знання, принципу системності знань в цілому і філософських знань зокрема. Крім того, окремі
представники вводили наступні принципи: атеїзм (Фейєрбах), ірраціоналізм (Шеллінг), агностицизм (Кант),
соліпсизм (Фіхте) [9, c. 206].



4. В чому полягає значення перевороту І. Канта?



У Новий час Кант вперше показав границю пізнання, як таку, за межу якої людині не дано перейти. Кантівська
„річ у собі” – це феномен, який людині не дано осягнути апостеорним шляхом, а тільки апріорним (тобто, ніяка
наука не здатна пояснити головних загадок буття – наприклад, сутність людини або кінцеву мету розвитку
Природи, Всесвіту).

Апріорі (лат. a priori – „первісно”) – термін ідеалістичної філософії, котрим позначаються знання, отримані до
досвіду і незалежно від нього, і яке споконвічно притаманне свідомості. Апостеріорі (від лат. a posteriori –
„з наступного”) – термін, що на відміну від апріорі, означає знання котре отримане в результаті досвіду,
практичної діяльності.

Кант рішуче критикував розуміння безмежних можливостей науки, що в той час тріумфально крокувала теренами
дослідження та розкриття таємниць природи, на універсальне знання та цілі, на її здатність в кінцевому
підсумку осягнути загадки буття та Всесвіту. Філософ уводить принцип агностицизму.

Агностицизм (від грец. а – „не”, gnosis – „знання”) – вчення, яке повністю або частково відкидає можливість
пізнання світу. Кант спробував зрозуміти наукове пізнання не як віддзеркалення наявно існуючих предметів і їх
зв'язків, а як конструювання цих зв'язків за допомогою синтетичної діяльності мислення. Кант вимагав
здійснювати пізнання теоретично, а не в процесі практичної діяльності [8, c. 285].



5. Що таке „абсолютна ідея” за Гегелем?



Поняття „абсолютної ідеї” створюється Гегелем в рамках його онтології (вчення про буття), головним положенням
якої було ототожнення буття та мислення. В результаті такого ототожнення Гегель підходить до наступного
розуміння „абсолютної ідеї”. За Гегелем, абсолютна ідея розглядається не однозначно, а складається з комплексу
наступних понять:

1. – Абсолютна ідея – це єдино існуюча справжня реальність;

2. – Абсолютна ідея – першопричина всього існуючого, всіх предметів світу і явищ;




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel