Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Німецька класична філософія» (ID:33222)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   20 кб.

Заказ 219. Філософія


Кр №13. Німецька класична філософія Зміст






Вступ


XVIII і початок ХІХ століть в історії Західної Європи мають принципово важливе значення для її подальшого
розвитку. Ідеї Просвітництва, справедливого та демократичного облаштування суспільства та послідуючі за цим
революційні події у Франції змусили мислителів активізувати розв’язання суспільних питань. Осмислення
історичного ходу людської цивілізації вимагалось необхідністю оцінити та спрогнозувати вектор розвитку
людства. Як оцінити Французьку революцію: позитивно чи негативно? Це крок вперед або крок назад в історичному
прогресі? Схвалити революцію або вважати такою, що заважає природному ходу подій? Ці питання мали також і
велике практичне значення для проблем зовнішньої і внутрішньої політики Західної Європи того часу.

Теоретичним обґрунтуванням процесів розвитку людства зайнялись філософи, яких тепер відносять до класиків
німецької філософії. Разом із пробами осягнути сутність та внутрішні механізми історичного розвитку перед ними
постали проблеми оцінки пізнавальних можливостей людини. Чи здатна вона осмислити сутність свого існування та
характер розвитку суспільства? Наскільки достовірним є знання, яке виникає в ході теоретичних розмірковувань
філософів про історію людства? Яка роль філософії в процесі такого пізнання? Ці питання стали одними з
головних, що постали перед представниками німецької класичної філософії.


1. Особливості та здобутки німецької класичної філософії.


Німецька класична філософія охоплює напружений та дуже яскравий за своїми результатами, важливий за впливом на
духовну історію людства період духовно-інтелектуального розвитку. Boнa представлена сукупністю філософських
концепцій Німеччини майже за сто років, зокрема, такими оригінальними мислителями, як Іммануїл Кант
(1724 – 1804), Йоган Готліб Фіхте (1762 – 1814), Фрідріх Вільгельм Шеллінг (1775 – 1854), Георг Вільгельм
Фрідріх Гегель (1770 – 1831), Людвіг Андреас Фейербах (1804 –1872). Кожний з цих філософів є настільки
своєрідним та оригінальним, що виникає питання – чи можна говорити про німецьку класичну філософію як про
цілісне утворення? Проте при всьому розмаїтті ідей та концепцій, німецьку класику відрізняє ряд суттєвих рис
та принципів, що є спільними для всього цього етапу розвитку філософської думки. Саме вони і дають змогу
говорити про німецьку класичну філософію як про цілісне духовне утворення.

На виникнення та розвиток класичної німецької філософії суттєво вплинули три фактори: розвиток
природознавства, досягнення у філософії Нового часу, зокрема ідеї Просвітництва і Французька революція XVII
ст. Знаходячись у центрі Європи, Німеччина не могла уникнути впливу тих змін, які вже відбулись і відбувалися
в тодішній Європі. "Заряджена енергією змін, німецька дійсність реалізувала її в сфері чистої думки, так би
мовити "ідеально", а не на барикадах і в революційних війнах: свої прагнення та ідеали німці винесли в духовну
сферу, сферу думки, і саме вона стала тим полігоном, на якому вони розігрували варіанти можливих рішень
найбільш актуальних проблем, не порушуючи існуючі порядки і усталений спосіб життя своїх співгромадян" 


Рассел Бертран. Історія західної філософії, К., Основи, 1995. – С. 211..

Раціоналізму німецької філософії сприяв і національний менталітет німців, де навіть молоді люди, за висновком
Гете, "загрузли в ідеях і здатні цікавитись тільки найвищими проблемами умоглядності", а студентські програми
перевантажені науково-пізнавальним матеріалом, і тільки "років десь через сто ми, німці, зуміємо, нарешті,
стати не абстрактними вченими і філософами, а людьми" 

Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник, М., Логос, 1996. – С. 125.. Історично
обумовлений і характерний для представників німецької класичної філософії раціоналізм не завадив їм виразити в
своїх працях потребу історичного процесу в змінах, перетвореннях, в переході суспільства на новий історичний
ступінь, в наданні ваги людській індивідуальності, в її праві на власне "Я" і свободу, на активність і участь
в історичному процесі. Не випадково німецька класична філософія починається з суб'єктивного ідеалізму І.Канта
і метафізичного способу філософствування, а проблема особистості, її дієвості і свободи, розумності і
творчості стає для неї наскрізною.

Іммануїла Канта і всіх представників німецької класичної філософії об'єднує розуміння ролі філософії в історії
людства і в розвитку світової культури. Вони вважали, що філософія покликана критично самопізнати людську
життєдіяльність, зробили предметом спеціального філософського дослідження людську історію і людську сутність.
Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель бачать філософію чітко систематизованою наукою, але наукою специфічною.
Специфічність філософії з точки зору представників класичної німецької філософії, полягає в тому що філософія,
живлячись науками, орієнтуючись на науки, має будувати себе як науку гуманістичної спрямованості.

Такий погляд обумовив наступні особливості цього напряму:

1) Представники німецької класичної думки надали філософії вигляду широко розробленої та диференційованої
спеціальної системи дисциплін, ідей, понять та категорій.

2) Німецька класична філософія є високо професійною, надзвичайно абстрактною та узагальненою системою
філософського освоєння дійсності.

3) Німецька класична філософія розробила цілісну діалектичну концепцію розвитку.

4) Німецька класика виробила певні загальні принципи підходу до проблеми історичного розвитку, запропонувавши
досліджувати його науково-теоретичними засобами і виділивши деякі його загальні закономірності.

5) Розглядаючи проблеми людини, німецька класична філософія концентрує увагу навколо принципу свободи та інших
гуманістичних цінностей.

Враховуючи ці основні риси німецької класичної філософії, можна виділити також і основні проблеми, дослідження
яких перебуває в центрі уваги цього періоду розвитку світової філософії: проблема науковості філософії,
онтології, гносеології, філософської антропології, філософії історії, філософії права, філософії релігії,
етики, естетики і т.д. Для побудови своїх філософських систем мислителі німецької класики виходили з таких
принципів: принципу розрізнення закономірностей розвитку природи і культури, принципу активності суб'єкта,
принципу історизму.

Досягнення німецької класичної філософії. Головним філософським досягненням цього напряму є діалектика. "Хоча
і на ідеалістичній основі, вона була розроблена настільки ґрунтовно, що відкрила перед людською думкою
невідомі обрії. Історизм як принцип мислення міцно ввійшов у філософський побут: світ – суперечливе ціле, що
розвивається" 

Ярошовець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А., Горський В. С., Лях В. В. Історія філософії: Підручник, К.,
ПАРАПАН, 2002. – С. 265.. Новою була також ідея побудови системи взаємозалежних категорій. Тим самим уперше
була знайдена специфічна мова філософії як науки. Філософія оперує гранично широкими поняттями, що відбивають
не тільки різні сторони дійсності, але їхні взаємні зв'язки, переходи. Такі поняття гнучкі, текучі, переходять
один в одного. Визначити їхню сутність можна тільки через їхнє місце в системі.

У німецькій філософській класиці було радикально переглянуте відношення суб'єкта й об'єкта. Усі попередні
навчання грішили споглядальністю: процес пізнання представлявся їм пасивним сприйняттям образів, що надходять
ззовні. Німецькі мислителі вперше проголосили (в ідеалістичній формі) активність свідомості, вторгнення
суб'єкта в об'єкт і їхню безперервну взаємодію.

Сфера свідомості стала в працях класиків німецької думки в більш широких масштабах. У неї включили і
несвідомі, неконтрольовані процеси. Системність думки не виключає спонтанності, це дві взаємозалежні
протилежності єдиного процесу. Несвідома робота думки присутня й в одиничному акті творчості, де вирішальна
роль належить продуктивній уяві. Є і колективне несвідоме – міфологічне мислення, що являє собою необхідну
ступінь у розвитку форм суспільної свідомості.

Німецька класична філософія обґрунтувала ідею суспільної закономірності, указавши на економіку як на сферу її
найбільш яскравого прояву. Творення, праця, знаряддя праці стали як предмет філософського розгляду. Була
почата спроба побачити в історії людства закономірні етапи прогресивного розвитку.




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel