Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «ОНТОЛОГІЯ: ФІЛОСОФСЬКЕ ВЧЕННЯ ПРО БУТТЯ» (ID:33218)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   20 кб.

Заказ 3025_ первая робота из двух,


Тема: ОНТОЛОГІЯ: ФІЛОСОФСЬКЕ ВЧЕННЯ ПРО БУТТЯ

Зміст




Вступ


Філософська категорія "буття" – є однією з основних категорій філософії. Практично, в філософіях всіх країн і
часів, пізнання світу розпочинали з пошуків і означення суті і сенсу буття. Що означає бути, існувати? Для
чого живе людина? Особливістю осягнення людиною цього поняття є те, що людина у своїй життєдіяльності постійно
взаємодіє зі світом, з речами, які або сприятливі до неї, або ж ні. Вона спостерігає за появою якихось реалій,
їх розвитком з точки зору власного розуміння світу. Тому і розумінь буття є багато.

В філософії вивченням буття займається такий її розділ як онтологія. Як базова передумова побудови онтології
завжди виступала деяка штучно сконструйована ідея суті буття. Філософи виходили з того, що така ідея дозволяє
в думках об'єднати самі різні предмети і явища світу по ознаці їх існування. Існування різних предметів і явищ
і визнається буттям як таким. Але разом з цим виникало питання про те, що ж лежить в основі світу, чи немає
якогось особливого утворення, яке або містилось би у всіх предметах і явищах світу, або з нього все їх можна б
було виділити. І знов на це питання немає в філософії однозначної відповіді. Є погляди окремих філософів або
обґрунтування в межах різних філософських течій, напрямків, теорій.

Надана робота являє собою певний підсумок розвитку поняття буття як філософської категорії, дає можливість
ознайомитися з різними поглядами на його суть, які були відпрацьовані в ході розвитку різних філософських
напрямків.



1. БУТТЯ ЯК ФІЛОСОФСЬКА КАТЕГОРІЯ



Говорячи про сутність „буття як філософської категорії”, слід, по-перше, визначити поняття „філософська” і
„категорія”.

„Філософська” – означає, що відноситься до сфери філософських знань.

Філософія – це система найбільш загальних теоретичних поглядів на світ, на місце у ньому людини, уяснення
різних форм відношення людини до світу. Філософія є теоретичною основою світогляду. Вона розширює та
систематизує знання людей про світ, людину, суспільство, допомагає розуміти світ як єдину складну систему.
Філософія як особливий, науково-теоретичний тип світогляду, спирається на чіткі поняття та категорії.

Категорії філософії (від грец. kategoria – вислів, свідоцтво) – найбільш загальні фундаментальні поняття, які
відображають суттєві, всезагальні властивості і відношення явищ дійсності і пізнання. Найбільш основними
категоріями філософії є: матерія, буття, свідомість, знання, істина, рух, простір, час, зміст, форма,
можливість, дійсність, сутність, явище і т.д.

Буття як філософська категорія вимагає усвідомлення сутності, засад існування, тобто відповіді на питання: що
означає або що таке “існувати”, “бути”? Які особливості буття різних класів явищ (перш за все “людського
існування”)?

Для буденної свідомості поняття “буття” констатує існування різноманітних процесів і явищ (людей, ідей,
предметів). Існувати — означає мати визначеність і бути зафіксованим у думці.

Проблема буття — одна з головних у філософії. Становлення філософії починалося саме з вивчення проблеми буття.
Староіндійська, старокитайська, антична філософія в першу чергу цікавилися онтологією, намагалися зрозуміти
сутність буття.

Для розкриття змісту філософської категорії „буття” слід виділити та усвідомити ряд положень:

навколишній світ, предмети, явища реально існують;

навколишній світ розвивається, має внутрішню причину для цього, джерело руху існує в самому собі;

матерія і дух — єдині, але в той же час протилежні за сутністю; вони реально існують.

Дані положення (ознаки) узагальнюються поняттям субстанції — самостійної сутності, яка для свого існування не
потребує ні чого, окрім самої себе.

Таким чином, буття – це реально існуюча, стабільна, самостійна, об'єктивна, вічна, нескінченна субстанція, яка
включає все суще.

У філософії проблемами буття займається такий її розділ як онтологія (греч. ontos — існуюче + logos — вчення).
В системі філософських знань вона займає одно з центральних місць серед дослідження інших проблем існуючого
світу (Схема 1).


Схема 1. Загальна структура предмету філософії


Один з відомих філософів сучасності М.Хайдеггер розумів буття „як присутність... всього, що перераховано,…
запасу всього, що є в наявності …”[11, 85].



Філософське розуміння проблеми буття історично змінювалося:

в античну філософію цю проблему увів Парменід (V-IV ст.. до н.е.). В його тлумаченні буття — це Абсолютна
Думка (Божество, Доля), яка упорядковує світ, забезпечує йому сталість і надійність;

в середньовічній філософії справжнім буттям є Бог — творець світу і людини;

у філософії епохи Відродження буття ототожнювалось з природою;

у філософії Нового часу людське буття оголошувалось суб’єктивним, залежним від свідомості і буття самої
людини (Р. Декарт: “Я мислю, отже, я існую”). Філософія буття поступається в цей час місцем філософії
свободи;

в марксистській філософії буття позначає реальність, яка існує об’єктивно, поза і незалежно від свідомості
людини;

у сучасній західній філософії визначальним залишається суб’єктивне розуміння буття: в філософії життя буття —
це біологічне життя в його розвиткові; в екзистенціалізмі справжнім буттям є людина, для постмодерну сенс
життя розкривається у спілкуванні людей.

Філософи, які визнають реальність буття, по-різному інтерпретують його сутність. Вчення, які стверджують
первинність і справжність трансцендентного (потойбічного) буття (Бога, Абсолютної Ідеї, Логосу) називаються
ідеалістичними. Вчення, які визнають єдино існуючим зовнішній світ, який чуттєво сприймається людьми,
виражають матеріалістичну тенденцію в філософії.

Категорією, протилежною буттю, є небуття. Небуття — повна відсутність чого-небудь, абсолютне ніщо. Небуття —
стан, єдиний з буттям (його також можна уявити), але протилежний йому. Предмети, явища навколишнього світу
можуть знаходитися як в бутті (бути в наявності), так і в небутті (зовсім не існувати, бути відсутнім).
Приклади небуття: ще не зачаті і не народилися люди, не створені предмети; люди, речі, суспільства, держави,
які раніше були, а потім померли, руйнувалися, зараз їх немає, вони знаходяться в небутті.


2. ЄДНІСТЬ ТА СТРУКТУРОВАНІСТЬ БУТТЯ


Буття по різному характеризується в залежності від розуміння його стану. Існує дуалістичний і моністичний
погляд на єдність буття. Відповідно до моністичного погляду буття є єдиним, цілісним утворенням. У найбільшій
мірі сконцентрував погляд на єдність буття Парменід. Він виділяв як основні характеристики буття такі:
цілісність, істинність і красу. Такою позицією він проголосив єдність думки і буття, а також не-думки і
небуття. Парменід характеризував буття як дещо одвічне, стійке, нерухоме, яке знаходиться за світом кінцевих
речей і явищ. Тривалий час у філософії панувало саме таке розуміння буття.

Показовим також є паралелістичний монізм Б.Спінози: субстанція як causa sui (причина самої себе) має




загрузка...
© 2007-2019 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel