Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Соціологія. Відповіді на питання» (ID:33173)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   43 кб.

Заказ 2959 Соціологія


Відповіді на три питання







ЗМІСТ






1. ОСОБЛИВОСТІ НАТОВПУ ТА ПУБЛІКИ: СПІЛЬНЕ І ВІДМІННЕ


План

1. Визначення натовпу та його характеристика.

2. Публіка як вид маси.

3. Відмінність натовпу від публіки.


Натовп як феномен суспільного життя в більшості випадків розглядають в рамках соціологічних підходів. Це
обумовлюється тим, що натовп, в першу чергу, – це група, тобто соціальне утворення індивідів. З точки зору
соціології, натовпом вважається «тимчасове, відносно неорганізоване, безструктурне скупчення людей, що
знаходяться у близькому фізичному розташуванні один від одного, позбавлених ясно усвідомлюваної спільної мети,
але зв'язаних між собою схожістю емоційного стану і загальним елементом уваги» [2; с. 257]. У цьому плані
натовпом може вважатися будь-яка неформальна спільність, неорганізоване зборище в довільному місці в довільний
час і на невизначений період.

Відмітними особливостями натовпу є:

Наявність просторової близькості між людьми;

Присутність тимчасових випадкових зв'язків між ними; домінування несвідомих мотивів в діях і вчинках;

Зниження інтелектуальної і різке підвищення емоційної активності індивідів;

Відсутність здатності самостійно і раціонально оцінювати те, що відбувається навколо;

Поява надзвичайно високого ступеня загальної заразливості поведінки і навіюваності;

Прояв групової ейфорії.

Оцінюючи натовп як особливе соціально-психологічне утворення, науковці стверджують, що саме в натовпі під
впливом глибинних психологічних факторів в індивіда виникає „почуття нездоланної могутності, яке дозволяє
йому піддаватися первісним інстинктам” [1; с. 25]. Знаходячись в натовпі в людини значним чином знижується
критичність своєї поведінки, відповідальність за свої вчинки, змінюються моральні переконання та погляди,
психологічна структура особистості.

Поняття "натовп" нерозривно пов’язане з поняттям "маса". Термін "маса" слід вважати більш широким, ніж
"натовп", тому що маси, крім конкретних скупчень людей, можуть уявляти собою теоретичні, умоглядні
конструкції (народні маси), а натовп – це завжди реальне зібрання людей в певному місці.

Маса – більш-менш стабільне чисельне утворення, яке не має чіткої структури, але за певних умов може
характеризуватися відносною однорідністю поведінки індивідів. У масі часто зіштовхуються полярні інтереси, що
робить її нестійкою. Маса може виявитися і достатньо організованою, коли певні групи людей свідомо збираються
на якусь акцію: маніфестацію, демонстрацію, мітинг.

Публіка також є різновидом маси, і це наближує її до поняття "натовп". В цьому плані публіка є однією з форм
стихійного угруповання. Як правило, цим поняттям означують велику групу людей на трибуні стадіону, на концерті
та ін.

Публіка (лат. publicus – всенародний, громадський) – короткотривале зібрання людей для спільного проведення
часу у зв'язку з якимось видовищем. Публіку, на відміну від натовпу, завжди об'єднує певна мета, що робить її
більш керованою. Водночас на типологію її поведінки поширюються закони маси.

Деякі сучасні соціологи демонструють підхід за яким під масою розуміють соціально-психічну сукупність
реципієнтів, яка при розвинених засобах масової інформації та спілкування може утворюватися й поза
безпосереднім фізичним контактом. При цьому адекватною моделлю маси стає не натовп, а публіка. В цьому
контексті Г. Тард вважав, що натовп – це „фізичне поєднання” людей, а публіка – сукупність „фізично розсіяних”
людей [3; с. 112].

Ідеальною моделлю сучасної публіки в рамках масової культури є радіослухачі та телеглядачі – ізольовані
реципієнти, пов’язані лише єдністю символічного контексту. Загальноприйнятим у західній соціології є
визначення публіки Г. Лассуеллом, як сукупності людей, які володіють загальнозначущими символами й
концентрують увагу на спільному для них об’єкті.

Список використаної літератури


Лебон Г. Психология народов и масс. – СПб. : Макет, 1995. – 313с.

Социологический энциклопедический словарь / под ред. Г.В. Осипова. – М., ИНФРА-М-НОРМА, 1998. – 488 с.

Тард Г. Социальная логика. – СПб. : Социально- психологический центр, 1996. – 554с.

Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів, Кальварія, 1996.– 302 с.

Якуба О.О. Соціологія. Навчальний посібник для студентів. – Харків, Константа, 1996. – 245 с.



2. МЕТОД ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК


План

1. Експерти як суб’єкти дослідження соціальних явищ.

2. Здійснення експертної оцінки.

3. Процедура опитування експертів.


Під час масових опитувань (анкетування, інтерв'ю, поштове опитування, телефонне інтерв'ю) джерелом
соціологічної інформації про ті чи інші сторони об'єкта дослідження є представники цього ж об'єкта. Однак на
практиці виникають ситуації, коли для оцінки якого-небудь явища важко або взагалі неможливо визначити носія
проблеми і відповідно використати його як джерело інформації. Найчастіше такі ситуації пов'язані зі спробами
прогнозувати зміну соціального явища, процесу, дати об'єктивну оцінку таким сторонам діяльності і рисам людей,
щодо яких їх самооцінка може бути спотвореною.

Подібна інформація може надходити тільки від компетентних осіб – експертів, які мають глибокі знання про
предмет чи об'єкт дослідження.

Формуючи групу експертів, на першому етапі відбору доцільно скористатися такими критеріями: рід занять і стаж
роботи з певного профілю. Попередній список експертів може бути широким, але надалі його доцільно звузити,
залишивши в ньому найпідготовленіших осіб. Головне серед усіх критеріїв відбору експертів – їх компетентність.
Для її визначення використовують два методи: самооцінка експертів і колективна оцінка авторитетності
експертів.

Метод колективної оцінки застосовують для формування групи експертів, коли вони знають один одного як
спеціалісти. Така ситуація найчастіше трапляється серед творчих людей, відомих політиків, економістів.

Основні функції методу експертної оцінки в соціологічному дослідженні:

а) прогноз тенденцій розвитку різних явищ і процесів соціальної дійсності;

б) оцінка рівня достовірності даних, одержаних з допомогою масових опитувань;

в) атестація колективу (його членів) за рівнем професіоналізму, трудової активності тощо.




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel