Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Соціальні погляди Платона і Арістотеля» (ID:33158)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   20 кб.

Соціальні погляди Платона і Арістотеля Зміст





ВСТУП


Духовна спадщина давніх греків, на мою точку зору, має як би подвійний характер. З одного боку їх дослідження
в різних сферах людського буття вражають своєю глибиною, широтою поглядів, оригінальністю мислення. Багато
чого з їх напрацювань до сих пір не перевершені сучасними дослідниками. Можна припустити, що деякі з їх ідей,
навіть до кінця не зрозумілі нашим сучасникам. Особливо це стосується філософських поглядів про час, простір,
розвиток, існування надприродних сил, царину ідей.

Протилежне можна сказати про дослідження ними суспільних утворень. Вони чомусь не розуміли, що суспільство –
це явище зовсім іншої природи, ніж природа і людина. Суспільство, як і людину, вони не відрізняли від світу
речей. Не розуміли його як якесь окреме поняття. Суспільство для них – це і є держава, яка складається з суми
людей або сімей. Хоча держава і суспільство на сьогоднішній день – це, якщо не протилежні, то дуже різні
поняття.

Платон і Аристотель – філософи Давньої Греції, які значну свою увагу присвятили дослідженню соціальних питань.
Ознайомлення з їхніми поглядами надає змоги більш глибоко засвоїти поняття суспільства і держави та порівняти
їх з сучасними концепціями цих явищ.


1. СУСПІЛЬНІ ПОГЛЯДИ ПЛАТОНА


Платон (427-347до н.е.), учень Сократа, значну частку своїх міркувань присвятив питанням суспільства. Він
висловив свої погляди на державу, демократію, політичні режими і форми правління в своїх творах “Держава” і
„Закони”.

Щоб зрозуміти суспільні погляди Платона, необхідно звернутися до основ його філософських переконань. Світ, з
погляду Платона, має подвійний характер. Він складається з ідей (ейдосів) і речей (прагм). Відповідно до
вчення Платона, тільки світ ідей уявляє собою справжню дійсність, а конкретні речі – це щось середнє між
буттям і небуттям, вони є тільки тінями ідей. Платон оголосив світ ідей божественним царством, в якому до
народження людини перебуває його безсмертна душа. Потім вона потрапляє на грішну землю, де тимчасово
знаходячись в оболонці людського тіла, як полонений у в’язниці, вона згадує про цей світ ідей. Ідеї за
Платоном – це не розумові конструкції, а надреальні ідеальні утворення. Вони є зразками усього, що оточує
людину, в тому числі і явищ суспільного життя.

Це дозволило Платону зробити висновок про те, що „держава” як явище існує в світі в двох варіантах: як
ідеальна держава (ідеальний зразок) в світі ідей і як її практичне утворення людиною в реальному житті – це
ті держави, які існували, існують і будуть існувати в історії людства. Але, всі ці держави, на думку Платона,
є лише спотвореними копіями ідеальної держави.

На думку Платона, яку він висловив у трактаті “Держава”, головною основою ідеальної держави є справедливість.
Вона полягає в тому, щоб кожному громадянину в державі було відведене особливе заняття, найбільш відповідне
його натурі, тобто справедливість є відповідність реальної речі своєї ідеї, адже держава тоді і є ідеальною
(тобто відповідає ідеї держави), коли кожен громадянин діє у згоді з своєю власною сутністю. А оскільки між
людьми існують індивідуальні відмінності, Платон пропонує розподілити суспільство на стани: філософів
(правителів), воїнів (стражників) і ремісників (виробників).


Платон. Держава / Пер. з давньогрец. Д. Коваль, К., Основи, 2005. – С. 56.

Ці стани Платон ототожнює надихає трьома засадами в людській душі, а саме: розумністю, войовничістю і потягом
до пристрастей. У підкріплення свого аристократичного ідеалу Платон пропонував упроваджувати у свідомість
громадян міфи про те, як бог домісив в душі людей часточки металів: у душі тих, хто здатний правити – і тому
найбільш цінні – він домісив золото, в душі їх помічників (воїнів) – срібло, а в душі землеробів і ремісників
–заліза і міді. Якщо ж у останніх народиться дитина з домішкою благородних металів, то його переведення у вищі
розряди можливе тільки за ініціативою правителів.

Для Платона ідеальний суспільний лад той, при якому кожний його член ототожнює свої інтереси з інтересами
суспільства в цілому і не претендує на виключну індивідуальну самоцінність та повну автономію у вчинках. У
Платона держава і суспільство є єдиними, гомогенними, цілісними поняттями.

Для збереження станів Платон пропонує створити особливу систему виховання для нащадків правителів і воїнів. У
основу цієї системи покладені мусичні і гімнастичні мистецтва. Мусичне зміцнює дух і виховує любов до
батьківщини, гімнастичне зміцнює тіло і готує громадян до захисту своєї держави. Після закінчення навчання,
тих, хто показав себе найбільш знаючим і доброчесними юнаком, починають готувати до діяльності правителів.
Вони вивчають мистецтво міркування і ведення дискусій, філософію, яка вінчає всю систему знань. Метою
держави, яку Платон вважав ідеальною, як раз і було забезпечення умов для доброчесного життя максимального
числа їх громадян

Платон виділяє наступні форми правління: царський лад (монархія), аристократія, тимократія, олігархія,
демократія, тиранія.

Платон. Держава / Пер. з давньогрец. Д. Коваль, К., Основи, 2005. – С.76.

Самим правильним і розумним він вважає царський лад і аристократію. Інші форми правління є поступовим
відхиленням від ідеальної держави.

Спершу аристократія як влада кращих вироджується в тимократію.

Аристократія – це правління найкращих за згодою народу. Владою володіє і править той, хто славиться доблесним
і мудрим. У основі такої форми правління лежить рівність по народженню. На думку Платона, на роль правителя
ідеально підходить лише той, хто добровільно не захоче бути правителем і займатися виправленням чужих пороків.
Якнайменше підходять люди , що керуються честолюбством, грошима, славою.

Щоб досягти однодумності і згуртованості двох вищих станів, які разом утворюють клас охоронців держави,
Платон встановлює для них спільність майна і побуту. “Перш за все ніхто не повинен володіти ніякою приватною
власністю, якщо в тому немає крайньої необхідності. Потім ні у кого не повинно бути такого житла або комори,
куди не мав би доступу усякий охочий”.

Там же. – С.80. Охоронцям держави забороняється мати сім'ю, для них запроваджується спільність дружин і
дітей.

Громадянам третього стану дозволяється мати приватну власність, гроші, торгувати на ринках.

Виродження аристократії як влади мудрих, за його словами, спричиняє собою утвердження приватної власності і
перетворення вільних землевласників третього стану в рабів . Так виникає крітсько-спартанськй тип держави, або
тимократія – панування сильних воїнів. Держава з тимократичним правлінням вічно воюватиме.

Наступний вид державного устрою – олігархія – появляється в результаті скупчення багатства у приватних осіб .
Цей лад заснований на майновому цензі. Владу захоплює невелика купка багатіїв, тоді як бідняки не беруть
участь в управлінні. Олігархічна держава, що роздирається ворожнечею між багатіями і бідняками, буде постійно
воювати сама з собою.

Наступною формою державного правління, є демократія, яка логічно витікає з олігархії. Перемога бідняків
призводить до встановлення демократії – власті народу. В суспільстві, на думку Платона починає панувати
вседозволеність і відсутність права.

Отримана свобода, якої є надлишок при демократії, перетворюється на свою протилежність – рабство, коли до
влади приходить тиранія, найгірший вид держави. Влада тиранів тримається на віроломстві і насильстві.

Таким чином відбувається поступова зміна форм правління за Платоном. Від найкращої – до найгіршої. Головною
причиною зміни форм держави Платон вважав погіршення людської моралі. Вихід з хибних станів суспільства він
пов'язував з поверненням до правління мудрих.

Діалог “Закони” є останнім твором Платона. У ньому він зображає “другий по гідності” державний лад, наближаючи
його до реальної дійсності грецьких полісів.

Основні відмінності діалогу “Закони” від діалогу “Держава” такі.

По-перше, Платон відмовляється від колективної власності філософів і воїнів і встановлює для громадян єдиний




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel