Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Економічний інститут, його роль, місце і функції у суспільстві» (ID:33143)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   19 кб.

Заказ 1899. Соціологія



Економічний інститут, його роль, місце і функції у суспільстві Зміст





Вступ


Основним у розвитку суспільства є формування чітко налагоджених, регламентованих, контрольованих і стійких
соціальних взаємодій, соціальних зв'язків. Система соціальних інститутів визначає суспільний устрій
суспільства і відповідно економічний, політичний устрій суспільства, тип культури, освіти. Багато в чому
розвиток суспільства йде через формування і діяльність соціальних інститутів. Чим ширше інституалізована сфера
в системі соціальних зв'язків, тим більшими можливостями володіє суспільство. Зрілість суспільства саме і
визначається багатоманітністю соціальних інститутів, їх розвиненістю, здатністю надійно, стійко,
професіонально задовольняти різноманітні потреби індивідів, соціальних спільностей людей.

В найбільшій мірі це вірно по відношенню до економіки як могутнього знаряддя перетворень у соціумі. Багато
науковців та мислителів минулого визначало пріоритетну роль економічної сфери в житті суспільства. Розгляд
економіки як соціального інституту здійснюють соціологи, які тим самим підкреслюють значення економічних
зв’язків в зміцненні та налагодженні відношень всіх типів в суспільстві.


1. Роль економіки в житті суспільства.


Системно-організаційний аспект передбачає розгляд соціальної структури суспільства в першу чергу як
сукупність соціальних інститутів: економічних, політичних, культурних, виховних, соціальних. Ці інститути
нормативно регулюють, контролюють і спрямовують поведінку людей у життєво важливих сферах, а також визначають
стійки, регулярно відтворювані їх рольові позиції (статуси) у різних типах соціальних організацій.

Економічні інститути (власність, гроші, банки, господарські об’єднання різного типу) – забезпечують
виробництво і розподіл суспільного багатства, регулюють грошовий обіг. Економіка як соціальний інститут
суспільства тісно пов'язана з його соціальною структурою. Економічні відносини визначають положення соціальних
груп, закріплюють їх глибинні соціальні зв'язки, визначають характер взаємодії. У цьому значенні економіка
символізує основу суспільства, його міцність, стійкість.

Історія соціології свідчить про те, що соціологи неоднозначно підходили до ролі економіки в житті суспільства.
Традиційно більшість соціологів дотримуються концепції множинності чинників, яка підкреслює, що в суспільстві
активно діють різні чинники: і економіка, і політика, і духовна культура, та ін. Класики соціології надавали
велике значення економічним процесам. М. Вебер розглядав економічні відносини як одну з ліній, що визначають
соціальну диференціацію суспільства. Е. Дюркгейм докладно досліджував вплив на соціальні процеси розподілу
праці. Проте у К. Маркса положення про роль економіки виражені яскравіше та більш категорично.

Марксизм розглядає економіку як головний визначальний чинник історії. За Марксом, економічні відносини
визначають всі інші види суспільних відносин. Вони складають базис суспільства, над яким підносяться залежні
від нього надбудовні форми: політичні, правові, етичні. К. Маркс показує цю залежність, аналізуючи зміну
суспільно-економічних формацій. Зміна раніше пануючих економічних відносин, наприклад, феодальних, приводить
до зміни надбудовних форм, зокрема, до появи політичної організації капіталізму, буржуазного права і т.п. З
точки зору К. Маркса, ці положення підтверджує і деталізує аналіз самого капіталізму.

Хоча марксизм, поза сумнівом, визнавав зворотний вплив надбудовних форм на економіку, цікавою є думка його
колеги з написання деяких наукових творів – Ф. Енгельса. В листах 90-х років ХІХ ст. він, виступаючи проти
докорів в економізмі, писав, що ні він, ні К. Маркс „ніколи не вважали економіку єдино визначальним чинником,
що було б смішним все пояснювати тільки економікою, економіка тільки кінець кінцем визначає розвиток” 


Энгельс Ф. Письма 90-х годов // К. Маркс и Ф. Энгельс. Соч., т. 37. – С. 39. . Але оскільки К. Маркс
цілеспрямовано і ретельно розглядав роль тільки економіки, це сприяло розповсюдженню неточних трактувань,
оцінок марксизму як теорії, яка пояснює соціальний розвиток тільки економічними факторами.

М. Вебер, Е. Дюркгейм, Т. Веблен саме в процесі полеміки з марксистською теорією формулюють положення про роль
в розвитку суспільства не тільки економічних, а й інших чинників. Зокрема, М. Вебер говорить про роль етики,
релігії в розвитку економіки. Це, практично, стало протилежним марксистському розумінню значення економіки: не
економічний базис, за М.Вебером, визначає духовне життя суспільства, а, навпаки, – моральні настанови та
етичні норми (норми протестантської етики) стали причиною появи капіталізму, розвитку капіталістичних
виробничих відносин. У книзі "Протестантська етика і дух капіталізму" М. Вебер показує вплив релігійної етики,
обумовлене дією протестантизму на становлення сучасного капіталізму 

Вебер Макс. Избранное: протестантская этика и дух капитализма, М., РОССПЭН, 2006. – С. 23. .

Подібні погляди мав і Т. Веблен, який говорив про роль психологічного і культурного чинників в розвитку
економіки.

Сучасні соціологи не дійшли до єдиного висновку, що ж все такі важливіше в розвитку суспільства: економіка,
політика або духовна сфера. Підручники з соціології, примірюючи прибічників різних концепцій розділили усі
соціальні інститути на головні та другорядні 

Добреньков В. И., Кравченко А. И. Социология, М., ИНФРА-М, 2007. – С. 455.. Другорядні інститути входять до
складу головних (фундаментальних) інститутів, а головні визначають у рівній степені розвиток соціальних
процесів в суспільстві.

Р. Міллс налічував в сучасному суспільстві п'ять інституційних порядків, маючи на увазі „головні інститути”:

1) економічний – інститути, які організовують господарську діяльність;

2) політичний – інститути влади;

3) сімейний – інститути, регулюючі статеві відносини, народження і соціалізацію дітей;

4) військовий – інститути, організуючі законну спадщину;

5) релігійний – інститути, організуючі колективне шанування богів 

Миллс Райт. Социологическое воображение, М., Стратегия, 1998. – С. 54..

Більшість соціологів згодні з Міллсом у тому, що головних інститутів в людському суспільстві всього п’ять. Їх
призначення – задовольняти найважливіші життєві потреби людей або суспільства в цілому. Виходячи з того, що
груп потреб у людей п’ять, відповідно до цього існує, на думку сучасних науковців, і п’ять соціальних
інститутів 

Добреньков В. И., Кравченко А. И. Социология, М., ИНФРА-М, 2007. – С. 456.:

потреба у відтворенні роду сприяє існуванню та функціонуванню інституту сім'ї і браку;

потреба в безпеці і соціальному порядку – політичного інституту, держави;

потреба в засобах існування – економічного інституту, виробництва;

потреба в отриманні знань, в соціалізації підростаючого покоління, підготовці кадрів – інституту освіти в
широкому значенні, тобто включаючи науку і культуру;

потреба в розв'язанні духовних проблем, визначення смислу життя – інституту релігії.

Таке розділення інститутів свідчить про те, що практично всі науковці визнають економічний інститут як один із
головних факторів розвитку суспільства. Про взаємовідносини економіки з іншими сферами суспільного життя та
соціальними інститутами присвячені дослідження, що проведені в рамках структурно-функціонального підходу та
інших сучасних теорій.

Структурний функціоналізм розглядає взаємозв’язок економіки та політики, але „його висновки є зовсім іншими,
ніж марксизму, де вони розглядаються як взаємозалежні чинники суспільного розвитку” 

Гавриленко І.М. Соціологія: соціальна динаміка, К., Київський університет, 2000. – С.69.. Причому в
марксизмі їх залежність встановлюється раз і назавжди: економіка завжди первинна, політика – вторинна. У
контексті структурного функціоналізму проблема так взагалі не стоїть. Тут у центрі уваги знаходяться політичні
зв’язки ділових фірм, які розглядаються як спосіб контролю та визначення ціни і обсягів виробництва у
монопольних умовах; як механізм концентрації та взаємної конверсії багатства і влади, як інструмент боротьби




загрузка...
© 2007-2021 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel