Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Соціологія націй як спеціальна соціологічна теорія» (ID:33137)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   21 кб.

Заказ 1526. Соціологія


Соціологія націй як спеціальна соціологічна теорія Зміст





Вступ


Останнім часом національні проблеми в різних країнах все частіше звертають на себе увагу суспільства. Сучасний
світ має багато прикладів, коли протистояння різних націй призводило до глибоких міжетнічних конфліктів,
постійному знаходженню населення країни в стані збудження та агресивності. Проте, міжнаціональні конфлікти –
це явище, що має глибокі історичні коріння; вони виникли не вчора і не є ознакою тільки сучасного часу. Вся
історія воєн людства, можна сказати, є історією міжнаціонального протистояння. Перша і Друга світова війна, за
великим рахунком, були війнами націй проти націй, і мали своїми причинами саме національні протиріччя.

Нація як особливе етносоціальне утворення повинно глибоко досліджуватися різними науками – філософією,
політологією, етнографією. Однак пріоритет в цьому плані повинен бути відданий соціології – саме вона здатна
досліджувати соціальні спільноти, узагальнюючи усі їх аспекти суспільного життя: економічні, політичні,
соціальні, культурні, правові, релігійні. Соціологія націй, таким чином, може постати як наука, яка здатна
надати людству практичні висновки щодо мирного співіснування націй, ефективного врахування їх особливостей в
житті багатонаціональних країн.


1. Особливості соціології націй як теорії середнього рівня


Поняття «соціологія націй», «етносоціологія» або «соціологія міжнаціональних (міжетнічних) відносин»,
останнім часом стали дуже популярними. Це викликано потребами наукового аналізу сучасних складних і
суперечливих суспільних процесів, серед яких національні (етнічні) та міжнаціональні (міжетнічні) набули
особливого значення. Пробудження до життя національних ідей, проблеми ліквідації залишків національного
гноблення, виявлення основних шляхів і тенденцій національного відродження і державотворення диктують потребу
посилення уваги до джерел і рушійних сил національних процесів, умов і чинників, що впливають на характер і
особливості їх протікання, динаміку розвитку. Перехід від механічної єдності і синкретичних способів
співіснування націй, народностей і етнічних груп до нового характеру міжнаціональних відносин значною мірою
пов'язаний із забезпеченням діалектичного взаємозв'язку загального і одиничного, людства і нації, нації і
людини. Це виявляється у швидкій зміні геополітичної обстановки, загостренні не лише соціально-економічних і
політичних суперечностей, а й посиленні міжнаціональної (міжетнічної) напруженості.

Пошук ефективної системи заходів, спрямованої на усунення деформацій, що нагромадилися й виникають у сфері
національних і міжнаціональних відносин, удосконалення механізмів управління ними, підвищення культури
міжнаціонального спілкування тісно пов'язані вивченням природи, сутності й структури нації (етносу), законами
їх, прояву і функціонування.

Виявлення особливостей, умов та чинників, що спричиняють зростання національних рухів, національної
самосвідомості, суттєво впливає на підвищення ролі і значення наукового передбачення й прогнозування можливої
динаміки національних процесів, уможливлює ширше й об'єктивніше досліджувати тенденції розвитку соціуму,
виробляти і своєчасно коригувати зміст, цілі і завдання, форми й методи національної політики, блокувати
можливі негативні наслідки та прояви у міжнаціональних відносинах. Особливого значення й гостроти ці проблеми
набувають в умовах національно-культурного відродження держав, їх трансформації і органічного входження до
світових соціокультурних, економічних, політичних та інших співтовариств на основі творчого розвитку всього
матеріального і духовного багатства, унікальності й самобутності націй.

Не менш важливим є питання про зміст, визначення тієї «критичної маси» структурних компонентів національної
самосвідомості, які об'єктивізують і активізують їх, перетворюють на відносно самостійний і активно діючий
соціальний, політичний, духовний та ідеологічний феномен. Це тим більше необхідно враховувати, оскільки
підхід, що донедавна домінував як у вітчизняних філософсько-соціологічних теоріях і концепціях, так і в
політико-правовій та етнонаціональній практиці, полягав у тому, що, незважаючи на певні застереження, в
остаточному підсумку національним питанням відводилась роль зовнішньої форми прояву глибших, на думку
більшості дослідників, соціально-економічних і політичних процесів, які надають їм лише специфічної, історично
зумовленої «національної забарвленості».

У соціологічній науці національні проблеми знайшли своє відображення в етносоціології (від грецького ethnos –
суспільство, група, плем'я, народ; латинського societas – суспільство та грецького logos – слово, вчення),
тобто це вчення про національні суспільства, спільноти. Цілком зрозуміло, що соціологія націй в межах
етносоціології досліджує тільки одну особливу етноспільноту – націю. Однак, не можна досліджувати націю в
розриві від її історичних коренів, від тих більш простих етнічних утворень (плем’я, народ), які були її
попередниками. Тому соціологія націй і етносоціологія є науками, що тісно пов’язані між собою, мають єдиний
об’єкт дослідження.

У сучасному розумінні етносоціологія – це спеціальна соціологічна теорія, що досліджує походження, сутність,
функції різних етносів (рід, плем'я, народність, нація) з метою виявлення закономірностей їх взаємодії та
пізнання механізмів інтеграції в систему існуючих соціальних відносин. Вона вивчає також специфіку
міжетнічних відносин і розробляє методологічні основи та принципи їх дослідження.

Виникнення етносоціології відносять до 30-х років XX ст. і пов'язують з ім'ям Р. Турнвальда, який і
запровадив термін «етносоціологія» в науковий обіг зарубіжної соціології. Серед фундаторів цієї галузі
соціології називають також X. Сетон-Уотсона, який починав вивчення соціально-етнічних проблем у примітивних та
доіндустріальних суспільствах. Подальший розвиток етносоціології пов'язують з такими зарубіжними вченими, як
Б. Андерсон, Е. Геллнер, Ф. Геккманн, К. Кван, Е. Ренан, Е. Сміт, Е. Хобсбаум, Т. Шибутані та іншими. Слід
згадати про гальмуючий вплив на розвиток етносоціології висновку К. Маркса про підпорядкованість національного
соціальному та тимчасовий, історично приречений характер націй. З цим впливом, серед інших чинників,
пов'язане „запізніле (лише з середини 60-х років) виникнення етносоціології в колишньому СРСР. Серед
вітчизняних вчених слід відзначити Л. Гумільова, Ю. Бромлея, М. Шаповала, І. Кона та інших” 


Лукашевич М.П., Туленков М.В. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії, К., 1999. – С. 91..

В Україні етносоціологія розвивається як наукова дисципліна лише в останні роки у зв'язку з соціальними
перетвореннями, демократизацією суспільства, проголошенням політичної незалежності. Зміни в
суспільно-політичному житті сприяли динамічному зростанню національної самосвідомості, потреб у науково
обґрунтованих знаннях з етнічної проблематики, залученню до їх комплексного вивчення ряду споріднених галузей
науки. Отже, етносоціологія – наука, яка, головним чином, займається порівняльними дослідженнями етнічних
груп, акцентуючи увагу на методах соціології, систематизуючи різноманітні підходи до етнонаціональної сфери
суспільного буття.

Найважливішими проблемами соціології націй є визначення соціальної, професійної і національної структури
регіону, країни. Соціологи, вивчаючи динаміку цих процесів, можуть вчасно попередити суспільство, що престижні
професії, владні структури перетворюються на привілей осіб тієї або іншої національності. Не тільки наш
досвід, але і практика інших країн показує, що в основі міжнаціональних конфліктів лежить переважання осіб
окремої національності в професійній сфері, що має високий статус, високі доходи. В цьому випадку практично
скрізь виникає однакова реакція, принаймні, неприязне відношення або підозра, що представники цієї етнічної
групи одержують несправедливі доходи.

Серед традиційних методів соціології – спостереження, опитування, експеримент – особливу роль в соціології
націй відіграє аналіз документів. Залучення контент-аналізу, статистико-математичного опрацювання інформації,
використання комп'ютерної техніки значно підвищують ефективність методу аналізу документів. Набувають
поширення також методи формалізації, типологізації, квантифікації та моделювання. У той же час
етносоціології притаманні деякі специфічні методи. Наприклад, останнім часом великого значення набув метод,
запозичений з культурної антропології. Це кроскультурні дослідження, які вивчають особливості різних
національних культур і дозволяють при аналізі суспільної свідомості нації або якоїсь етнічної групи




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel