Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Взаємодія політичної та соціальної сфер за різних політичних режимів» (ID:33087)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   21 кб.

Заказ 1951. Політологія


Взаємодія політичної та соціальної сфер за різних політичних режимів Зміст




Вступ

Політична і соціальна сфери не є поняттями діаметрально протилежними. В політичному середовищі завжди можна
виокремити соціальні ознаки, а в соціальній сфері – політичні. Політичне і соціальне йде поруч одне з одним, і
їх вплив завжди є взаємообумовленим. Такий стан речей випливає з того, що політику творять люди – окремі
особистості або соціальні групи, розмаїття яких утворює багатоманітність й елементів політичної сфери. Їх
намагання, прагнення до певних цілей, які характеризуються як політичні, пов’язані з соціальним середовищем,
представниками якого вони виступають.

Дана робота присвячена розгляду питань взаємодії політичної і соціальної сфери. За основу взятий аспект такої
взаємодії в умовах різних політичних режимів. Особлива увага при цьому приділена питанню функціонування
громадянського суспільства і окремої особи.


1. ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ ЯК ПОКАЗНИК ВПЛИВУ ВЛАДИ НА СУСПІЛЬСТВО


Формою організації й функціонування політичної системи є політичний режим, який визначає конкретні процедури
та способи організації установ влади та врядування, стиль ухвалення громадських рішень, відносини між державою
та громадянами. По суті це поняття означає, як уряд користується владою, контролює й управляє процесами в
суспільстві. Разом з тим політичний режим показує степінь впливу політичної влади на процеси, що відбуваються
в суспільстві, і через це його можна також визначити на основі взаємодії держави та громадянського
суспільства.

Політичні режими розрізняються за такими критеріями:

способом формування органів влади;

співвідношенням між гілками законодавчої, виконавчої й судової влади;

співвідношенням між центральною й регіональною гілками влади та місцевим самоврядуванням;

становищем і роллю елементів і структур громадянського суспільства (громадян, їхніх груп, громадських
організацій та партій);

встановленою правовою системою, її особливостями й характером;

співвідношенням між правовими, соціальними та психічними регуляторами суспільного життя;

рівнем соціально-економічного розвитку;

політико-психологічною культурою;

рівнем політичної стабільності суспільства;

характером реалізації силових функцій держави та ін.

Виходячи з цих критеріїв можна розрізняти тоталітарні, авторитарні та демократичні типи режими. Різновиди –
фашистський, комуністичний, теократичний, ліберально-демократичний та ін.

Тоталітарний режим характеризується майже повним поглинанням державою громадянського суспільства,
всеохоплюючим контролем і репресивним примушуванням громадян до виконання владної волі. Такий режим
намагається контролювати всі сфери суспільного життя адміністративно. Він фактично ліквідує або вихолощує
конституційні права та свободи громадян і реалізує домінування однієї політичної партії та ідеології. У межах
тоталітаризму виокремлюють більшовицький, нацистський і фашистський режими.

Тоталітарний політичний режим має такі ознаки:

жорсткий контроль політичної влади над усіма сферами життя суспільства в цілому і кожної особи зокрема,
перетворення людини на додаток до механізмів влади;

відсутність легальної опозиції;

наявність обов'язкової для всіх офіційної ідеології;

нетерпимість до політичного інакомислення;

примітивізація політичної культури, всієї сфери гуманітарних знань.

Влада однієї легальної партії (при забороні діяльності всіх інших) не є обов'язковою ознакою тоталітаризму. В
деяких країнах з такими режимами немає політичних партій, а в інших кілька легальних партій визнають провідну
роль "партії-гегемона".

Авторитарний режим тримається на значному зосередженні влади в руках однієї особи чи обмеженої групи людей,
“звуженні” громадянського суспільства (тобто політичних прав і свобод громадян та суспільно-політичних
організацій, повноважень демократичних інституцій) і жорсткого примушування до додержання, можливо,
непопулярних, але формально легальних вимог (законів). За авторитаризму досить характерним є патерналізм (від
лат. pater – батько), який виходить з того, що держава, влада має по-батьківськи піклуватися про народ. Як
наслідок, вона примушує людей до певних дій “для їхнього ж блага”. Деякі вчені вважають авторитаризм
необхідним засобом формування громадянського суспільства під час переходу від тоталітаризму до демократії.

Авторитарний політичний режим характеризується тим, що:

у діяльності органів політичної влади переважають методи командування, відвертого диктату;

з процесу прийняття та реалізації політичних рішень повністю або в основному вилучено метод знаходження
компромісу, взаємного погодження різних позицій;

органи політичної влади мають дискреційні повноваження, тобто право, виходячи з власного розуміння політичної
доцільності, діяти на свій розсуд, у тому числі з порушенням норм закону;

виконавчі органи наділені широкими законодавчими повноваженнями;

обмежена або відсутня сфера застосування принципу гласності у діяльності органів політичної влади;

обмежені громадянські, політичні та особисті права і свободи, а також юридичні гарантії їх забезпечення.

Автократичному політичному режиму притаманні: обмеженість кола осіб, що здійснюють найвищу політичну владу, й
відповідно відокремленість абсолютної більшості народу від процесу її здійснення; існування єдиного центру
реальної політичної влади.

Автократію не слід оцінювати лише негативно. Програмно організовані соціальні спільноти з правлінням мудрих на
благо більшості нерідко вводили і вводять у суспільне життя ті чи інші компоненти автократії. Приклади
Сінгапуру та Кувейту тут є одними з найяскравіших.

Демократичний режим характеризується гармонійним поєднанням правової соціальної держави та розвиненого
громадянського суспільства, де реалізовано демократичні принципи. Загалом демократія є певним політичним
ідеалом, який виходить з визнання особистої свободи та права громадян на участь у формуванні органів державної
влади; необхідності контролю за діяльністю влади; впливу на ухвалення спільних для всіх рішень на основі
загального рівного виборчого права через вибори, референдуми.

Демократичний режим на відміну від "чистого" авторитаризму передбачає:

наявність у громадян широкого кола прав і свобод та ефективність функціонування системи їх інституційних і
нормативних гарантій;

відсутність у органів політичної влади дискреційних повноважень (тобто практично нічим не обмеженої
компетенції);

гласність прийняття рішень органами політичної влади та доступність для всіх громадян суспільне значущої
інформації;

право виконавчих органів видавати лише підзаконні акти, а не закони;

широке застосування методу політичного компромісу, ставлення органів політичної влади до факту існування
політичної опозиції як до нормального явища суспільного життя.

Порівняно з автократією демократія характеризується: виборністю; періодичною змінністю; підзвітністю (в тому
числі юридичною відповідальністю) найвищих посадових осіб; юридичною рівністю громадян; гарантіями прав
меншості та недопущенням сваволі більшості.

Як протилежність тоталітаризму демократія – це:

чітке визначення меж можливого втручання держави та різних колективів (корпорацій, общин тощо) у справи
особи;

визнання правомірності та цінності для суспільства плюралізму поглядів та дій, захист прав меншостей (як




загрузка...
© 2007-2021 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel