Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Уроки Печоріна, чи актуальні вони сьогодні» (ID:33044)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       2 стр.
Размер в архиве:   6 кб.
| 1 |

Уроки Печоріна, чи актуальні вони сьогодні

Вершина творчості Лермонтова — соціально-психологічний роман «Герой нашого часу». Головна дійова особа роману
офіцер Григорій Печорін, прекрасно освічена, багата молода людина, яку вислали із Петербурга в діючу армію на
Кавказ. Епізоди його життя на Кавказі складають зміст роману, які побудований з п'яти повістей: «Тамань»,
«Максим Максимович», «Бела», «Княжна Мері», «Фаталіст».

Печорін — «зайва людина». Поводження його незрозуміле оточуючим людям, тому що вони мають звичайну, поширену в
дворянському суспільстві точку зору на життя. Печорін міг бути блискучим офіцером. Він сміливий, не боїться
небезпеки і смерті, у нього залізна воля. Але він не шукає військової слави і не робить військової кар'єри.
Свої сили й енергію він витрачає на пусті вчинки. Його життя не має мети, він ставить життя в залежність від
випадку, примхливого бажання і перетворює його на гру. Розчарованість у світському товаристві Печорін
переносить на все навколишнє. На страждання і радощі інших людей він дивиться «тільки у відношенні до себе».
Відкидаючи сучасну дійсність, він захищає тільки свою особисту свободу, свободу своєї волі. Так позначається
його індивідуалістична психологія.

Вчинки Печоріна, примушуючи страждати інших, не роблять і його щасливим. Він нещасний і самотній. Його
холодний розум невпинно судить усіх і самого себе. У той же час у його душі живе потреба в коханні й
співчутті. У ньому кипить енергія, йому хочеться активної дії, він розуміє, що в нього могло бути «призначення
високе». Але докласти своїх сил до суспільно-корисної справи в його час було неможливо.

Вчинки Печоріна дрібні; кипуча діяльність його пуста і марна. Час поставив його перед вибором: «або рішуча
бездіяльність, або діяльність без мети».

Незважаючи на те, що Печорін так і не знайшов головної, гідної його цілі в житті — і в цьому одне із джерел
трагізму його долі, — було б невірно стверджувати, що в нього взагалі немає серйозних занять. Одне з них —
розуміння природи і можливостей людини. Звідси — нескінченний ланцюг психологічних і морально-філософських
експериментів над собою й іншими. Він обмірковує свої вчинки, він сам — неабияка особистість, він постійно
зіставляє свою поведінку з «призначенням високим».

Думаючи про свободу як головну для нього цінність, Печорін запитує себе: «Чому мені так дорога вона? Що мені в
ній? Куди я себе готую? Чого чекаю від майбутнього?» На жодне з цих запитань у нього немає відповіді, але їхня
постановка в умовах всебічно закріпаченої Росії говорила сучасникам, та й не тільки їм, багато про що.

У повісті «Фаталіст» поведінка Печоріна набуває філософського осмислення. Пружиною подій стає суперечка про
те, чи визначена заздалегідь доля людини чи ж вона вільна у своїх діях. Офіцер Вулич розуміє приречення долі
як вираження вищої волі, від якої залежить кожний крок людини, філософським обґрунтуванням поведінки Печоріна
стає принцип сумніву. Печорін сумнівається в усьому: в існуванні визначеної наперед долі, а отже, і Бога; у
необхідності добра як умови людського життя; у всіх моральних цінностях. Це приводить його до висновку, що
єдиною безсумнівною реальністю стає його власне «я». Свободу своєї волі він робить принципом поведінки.
Індивідуалізм Печоріна з категорії психологічної переходить у категорію світоглядну, філософську.

Свобода «для себе» обертається й іншим боком — вона спустошує людину, робить її життя безцільним. Така
результаті доля Печоріна, який їде подорожувати в Персію і по дорозі вмирає.

Відношення Лермонтова до Печоріна неоднозначне. Лермонтов приймає мужню критичну думку Печоріна, що руйнує
традиційні погляди, його прагнення до дії і ствердження права на свободу. У цьому в умовах епохи реакції
виявилися риси справжнього героїзму. Але філософію індивідуалізму (свободи «для себе») Лермонтов засуджує як
марну і соціальне небезпечну.

Уроки Печорина дуже актуальні і в наш час. Сьогодні дуже багато людей, які бажають забагато, і, якщо життя їм
це не дає, зневірюються в ньому; втрачають сенс в житті, ведуть безглузде і спустошливе існування. Але
потрібно розуміти, що, якщо жити тільки для того, щоб задовольняти свої потреби, тішити свою пиху, щасливим не
будеш. Рано чи пізно, людина озирається, і розуміє, що в житті не зробила нічого путнього, не принесла нікому
щастя, ніхто не цінить її і не пам’ятає. Треба жити так, щоб кожен вечір ти розумів – цей день прожитий не
дарма; може ти просто допоміг комусь, чи посміхнувся сумній людині, але ти залишив слід добра і любові у
когось в душі, а не просто пив, курив, лаявся або навіть бездумно дивився телевізор. Життя одне, і воно варто
більшого.

Історією життя Печоріна Лермонтов розповів нам, читачам, про те, що шлях індивідуалізму суперечить живій
природі людини, її дійсним запитам. Він, одним з перших в російській літературі підняв цю тему, яка стала
потім істотно для всього XIX століття, показав нам, що справжні і вищі радості, справжню повноту життя жива
людська душа починає ставати лише там, де зв'язок між людьми будується за законами любові, добра, шляхетності,
справедливості. Він розповів нам про те, що тільки на цьому шляху свобода волі, самостійність рішень,
проявлена людина, яка усвідомила свою суверенність, розкриває свою ціну і може сподіватися стати нарешті
коли-небудь посудиною дійсної Істини. Так само, як і тверезість думки, реалістичність погляду на світ,
глибинне знання людського серця.




| 1 |



загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel