Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Художнє життя суспільства» (ID:33025)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   22 кб.

Заказ 1868. Естетика


Художнє життя суспільства


Зміст







Вступ


Мистецтво твориться не тільки художниками, а всіма тими умовами, які сприяють або, навпаки, заважають
розквітові талантів, стимулюють пошук нового або жорстко охороняють традиції, високо цінують талант або,
навпаки, є незацікавленими у проявах особистості. Деякі мистецтва залежать від розквіту матеріальних
засобів, без яких неможливе створення творів. Значну роль відіграють художні традиції країни, наявність
художньої школи, яка плекається діяльністю багатьох поколінь майстрів. І, нарешті, успіх багатьох новацій
залежить від рівня художньої підготовки і естетичних потреб публіки, без участі якої не відбуваються значущі
події художнього життя.

Художнє життя сучасного суспільства має і свою організацію, що передбачає професійну підготовку, форми
створення художнього виробництва, відповідні інститути, які забезпечують доведення його до публіки, суспільну
оцінку художніх творів, використання засобів інформації, завдяки яким відбувається поширення знань про події
художнього життя. В цьому плані можна вести також мову про існування відповідних соціально-політичних і навіть
економічних умов, без аналізу яких неможливе розуміння багатьох процесів, які визначають характер, тенденції,
пошуки і зміни форм сучасного мистецтва.




1. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНОГО І ХУДОЖНЬОГО ЖИТТЯ


Культура і мистецтво розвиваються завжди в межах певного суспільства, яке і визначає його тенденції, рівень,
пріоритети тих чи інших галузей. Художнє життя суспільства, як вважають вчені, – це "конкретно-історичне буття
художньої культури" [9, с. 26], або, за іншим визначенням, – "це галузь суспільного життя, основу якого
складає діяльність по виробництву, поширенню та засвоєнню художньої свідомості разом з відповідними
відношеннями та інститутами" [8, с. 44]. Відповідно до цього, дослідники пропонують структуру художнього
життя, яка може бути розгорнута у наступний ланцюг пов’язаних між собою блоків: творців художньої культури;
інститутів створення та тиражування продуктів художньої культури; продуктів художньої культури; інститутів
збереження і поширення продуктів художньої культури; інститутів художньої освіти та виховання; споживачів
продуктів художньої культури. Ланцюг цей, як вважають культурологи, є замкнутим, то ж відповідно творці
впливають на споживачів, а ті, в свою чергу, – на них.

У кожній галузі культури існують свої функціональні одиниці, які є основними складовими культурних систем.
Вони називаються елементами, або рисами культури. Ними можуть бути речі матеріального побуту, засоби, предмети
праці, специфічні соціальні інститути культури, які організовують продукування духовних цінностей (науки,
літератури, мистецтва тощо), їх поширення (школи, вузи, спеціальні художні, музичні, культурно-освітні
навчальні заклади, бібліотеки, музеї тощо), і самі ідеї (еволюції, адаптації, відносності, національної
самосвідомості), які теж організовують навколо себе наукові, філософські системи, інтелектуальні напрями.
При розгляді культури відносно конкретного суспільства важливо виокремлювати культурні інститути – установи і
організації, які виконують функції створення, використання, збереження або трансляції культурно значущої
продукції, а також ті, які займаються професійною підготовною фахівців в цій галузі (навчальні заклади,
бібліотеки, музеї, галереї, театри і т. ін.).

В системі художньої культури виділяються три її підсистеми, а саме:


художнє виробництво та його суб’єкти (тобто професійні та самодіяльні художники). Художнє виробництво – це
творче продукування художніх цінностей. Для ефективного функціонування суб’єктів художнього виробництва
важливу роль відіграють організаційні форми художньої діяльності (творчі союзи, професійні та самодіяльні
колективи). Сюди відноситься також система художньої освіти (художні вузи та інші учбові заклади, котрі
готують професійні кадри для мистецтва), а також різного роду заохочення, стимулювання професійних та
самодіяльних творців мистецтва (огляди, конкурси, премії, почесні звання та ін.). Художнє виробництво – це і
продуктивне, й активно-рушійне начало художньої культури, стан якої в першу чергу визначається рівнем
розвитку мистецтва. Разом з тим “потенціал художньої культури залежить і від відношення людей до мистецтва,
і від характеру їх ціннісних установок по відношенню до художніх витворів. Немалу роль відіграє також фактор,
пов’язаний з часовими можливостями художнього життя, оскільки вплив мистецтва на людей здійснюється в певному
часовому проміжку” [5; с. 229].


художнє споживання та його суб’єкти (глядачі, читачі, слухачі). Сфера художнього споживання – це величезний
світ художніх потреб, смаків, оцінок, ідеалів, складний світ індивідуально-особистісного сприйняття художніх
цінностей, обумовлений різноманітними детермінантами (соціальним положенням, освітою, віком, матеріальними
можливостями задоволення художніх потреб);


репродукування, тиражування та розподіл вже зроблених художніх цінностей. Інакше кажучи, це індустрія
тиражування художніх витворів. Це художні заклади та засоби популяризації художніх цінностей, це пропаганда
художньої культури, естетичне виховання та ін. По суті дана підсистема виконує “посередницькі” функції між
художнім виробництвом та художнім споживанням, між суб’єктами художнього виробництва та суб’єктами художнього
споживання.


Історичними є дві форми культури: елітарна (професіональна) та народна (побутова). Елітарну культуру
створювала обмежена кількість людей, народна пов'язана з широкими народними масами. Особистісну, локальну,
соціальну системи знань, цінностей, норм і зразків найповніше виражають особливості існування основних форм
художньої культури: високої (елітарної), народної (фольклору) і масової. Висока і народна культура виникли ще
за часів розподілу праці й розвивались, постійно взаємодіючи, зберігаючи при цьому свою специфіку. Вони, як
правило, поширювались серед індивідів з різним рівнем освіченості й культури. З демократизацією суспільства
вони дедалі більше втрачали свою соціально-групову прив'язаність, набували стильового розмаїття,
модифікування.

Науково-технічний прогрес та активний розвиток засобів комунікації зумовили формування масової культури, яка
апелює до всіх, поширює цінності, доступні більшості людей, розрахована для масового вжитку. Завдяки своїй
смисловій та художній спрощеності, технічній доступності вона помітно витіснить високу і народну культуру.
Масова культура є зв'язуючою ланкою між стабільним і змінюваним, оскільки орієнтована на цінності та норми
переважної більшості. Вона є продуктом новітнього часу, затребувана до життя людиною, яка не приєдналась
через різні причини до високої культури, але вже відірвалася від традиційного суспільства.

У суспільстві завжди важливою є підтримка становлення справжньої духовної еліти та її культури, цінності та
норми якої загальнозначущі. За даних умов це дасть змогу стримувати експансію масової культури. Духовні еліти
значною мірою впливають на діяльність еліт економічних, задаючи цінності, норми, зразки поведінки. У
художньому житті суспільства важливо виокремлювати конкретні організаційні форми, в яких реалізують себе
елітарна та народна культура.

Найважливішим складником існування та функціонування художньої культури у суспільстві є процес творчості. В
елітарній культурі виокремлюється така її форма організації як творча спілка. Творча спілка – це добровільне
об'єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва , яке




загрузка...
© 2007-2021 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel