Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Контрольна з соціології» (ID:32073)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   21 кб.

№ 72. Соціологія



1. Методи обробки і аналізу соціологічної інформації, загальна характеристика.

2. Мікро та макропідходи до вивчення суспільства. Зробіть порівняльну характеристику

3. Розкрийте різницю між характером роботи соціолога-теоретика та соціолога-практика


ЗМІСТ








1. МЕТОДИ ОБРОБКИ І АНАЛІЗУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЇХ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА


У соціології під методами аналізу і обробки соціологічної інформації розуміють "способи перетворення
емпіричних даних, що отримані у ході соціологічного дослідження" [8; с. 280]. Перетворення проводяться з
метою зробити дані наочними, компактними і придатними для змістовного аналізу, перевірки дослідницьких
гіпотез і інтерпретації. Соціологи відмічають, що неможливо провести достатньо чітку межу між методами
аналізу і методами обробки. Під першими, як правило розуміють більш складні процедури перетворення даних, які
переплетуються з інтерпретацією, а під другими – в основному рутинні, механічні процедури перетворення
отриманої інформації.

Методи обробки інформації можна розділити на первинні і вторинні.

Для первинних методів обробки вихідної інформації слугують дані, що отримані в ході емпіричного дослідження,
так звана "первинна інформація": відповіді респондентів, оцінки експертів, дані спостереження. Прикладами
таких методів є групування, табулювання, розрахунок багатомірних розподілень ознак, класифікація.

Вторинні методи обробки використовують, як правило, для даних первинної обробки, тобто це методи отримання
показників, що розраховуються за частотами, згрупованими даними, кластерами (середні величини, міри
розсіювання, зв’язків, показників вагомості та ін.). До методів вторинної обробки також відносять методи
графічного зображення даних, вихідною інформацією для яких слугують проценти, таблиці, індекси.

Крім того, методи аналізу і обробки соціологічної інформації можна розділити на методи статистичного аналізу
інформації, в тому числі методи описової статистики (розрахунок багатомірних розподілів ознак, середніх
величин, мір розсіювання), методи статистики виводу (кореляційний, регресивний, факторний, причинний,
логлінійний, дисперсійний аналіз, багатомірне шкалювання та ін.), а також методи моделювання і прогнозування
соціальних явищ і процесів (наприклад, аналіз часових рядів, імітаційне моделювання, ланцюги Маркова та ін.)
[8].

З точки зору використання технічних засобів виокремлюють два види обробки соціологічної інформації: ручну і
машинну (обробку з використанням засобів обчислювальної техніки). Ручну обробку використовують в основному в
якості первинної при невеликих масивах інформації (від декілька десятків до сотні анкет), а також при
відносно простих алгоритмах аналізу. Вторинну обробку інформації здійснюють за допомогою мікрокалькулятора або
іншої обчислювальної техніки. Прикладом соціологічних досліджень, в яких часто використовується ручна
обробка, є пілотажні, експертні і соціометричні опитування [8; с. 281].

Основним засобом аналізу і обробки даних в настояний час є ЕОМ, в тому числі й персональні комп’ютери, на яких
здійснюється первинна і більшість видів вторинної обробки соціологічної інформації. При цьому обробка
соціологічної інформації відбувається за допомогою спеціально розроблених машинних програм, що реалізують
методи аналізу і обробки соціологічних даних. Ці програми звичайно оформлюються у вигляді спеціальних наборів
програм або так званих пакетів прикладних програм аналізу соціологічної інформації (наприклад, SSPS).

При обробці соціологічної інформації на першій стадії весь масив методичного інструментарію перевіряється на
предмет:

а) його точності, повноти і якості заповнення, виявлення помилок у відповідях на запитання та їх корекції,
вибракування тих, які заповнені менш ніж на третину, контролю чіткості й адекватності відповідей, обведення
цифрових кодів.

б) кодування інформації, її формалізації, присвоєння кожному варіанту відповідей певних умовних чисел-кодів,
створення системи чисел.

Кодування – це пов’язуюча ланка між якісною і кількісною інформацією. На її основі здійснюються числові
операції з інформацією, що введена до пам’яті електронної машини. Якщо під час кодування виникне збій, заміна
або втрата коду, то інформація перетвориться на неправильну. Тільки після проведення кодування можна
переходити безпосередньо до опрацювання інформації.

Існує два вивірених практикою способи такого опрацювання: 1) ручний; 2) машинний, якому в сучасних умовах
віддається перевага. Результати розрахунків за допомогою ЕОМ одержують у вигляді табуляграм. Їх зміст і форма
запису соціологічної інформації визначаються гіпотезами дослідження та технічними можливостями.

Після кодування інформації стають можливими для застосування методи узагальнення (групування) соціологічної
інформації.

Узагальнення інформації. Сутність опрацювання первинної інформації полягає в її узагальненні. Результати
узагальнення називають соціологічною інформацією. Здійснюється у кількох формах, що фіксують різний рівень
аналізу. Найпростішою з них є групування даних, тобто віднесення респондента до тієї чи іншої групи залежно
від обраного показника. Згруповані таким чином однорідні за складом групи стають об’єктом аналізом. Основна
проблема, що виникає у разі використання простого групування, – правильний вибір показника, за яким
здійснюється групування [8; с. 285].

Поглиблення аналізу досягається за рахунок використання комбінаційного групування, яке полягає в тому, що
респондентів розподіляють за двома і більше показниками. Залежно від завдань дослідження таке групування може
бути: 1) структурним; 2) типологічним; 3) аналітичним.

При структурному групуванні проводиться класифікація за певним показником, об’єктивно властивим усій
сукупності даних. Якщо ж за основу групування береться показник, створений самім дослідником, або
суб’єктивний за своєю природою, то проводиться типологічне групування. У випадку, коли групування
здійснюється за двома чи більш показниками з метою їх взаємозалежності, воно визначається як аналітичне.

Більш глибоко проаналізувати соціологічну інформацію дозволяють статистичні і математичні методи. Соціологи
використовують багато методів математичної статистики – детермінаційний, причинний, компонентний,
кластерний, дисперсійний, факторний, дискримінантний, коваріаційний, лонглінейний, регресійний,
багатовимірний. За допомогою кожного з них можна вирішити строго певні вузькі задачі, уловити лише деякі
сторони або грані явища, що вивчається. Однобічність методів математичного аналізу спонукає соціологів
застосовувати одночасно їх комплекс, те або інше їх поєднання.

Визначаючи математичні методи, що беруться на озброєння, соціологи виходять із задач і гіпотез свого
дослідження. Хорошим вважається не той метод, який краще за інших засвоєний соціологом, а той, який в
найбільшій мірі адекватний характеру явища, що вивчається. Методи математичного аналізу – не самоціль, а
засіб рішення поставлених в дослідницькій програмі задач, спосіб перевірки робочих гіпотез. Тільки при такому
розумінні реальна їх науково-дослідна користь.

Застосування методів математичної статистики забезпечує:

– стислий опис первинної соціологічної інформації, обчислення одновимірних розподілів, наочне уявлення її у
вигляді таблиць, графіків, діаграм;

– обчислення зв'язків між ознаками досліджуваного суспільного явища, оцінку їх за допомогою статистичних
коефіцієнтів зв'язку, застосування кореляційного, регресійного аналізу тощо;

– встановлення латентних (прихованих) факторів, які визначають взаємозв'язки всередині групи, ознак
досліджуваного явища (факторний, латентно-структурний аналіз);

– класифікацію ознак та об'єктів, побудову типологій (кластерний аналіз, дискримінантний аналіз, факторний
аналіз);




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel