Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Волинська шляхта у ХV – XVI століттях» (ID:30990)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   15 кб.

Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету





Кафедра історії України











Реферат



Волинська шляхта у ХV – XVI століттях





Виконав: студент

групи МСП-071

Перевірив:














Рівне 2007

Зміст




Вступ


 ХV – ХVI століття – важкий та сумний період в історії України. Втрата нею незалежності та прихід на
українську землю польських поневолювачів сприяв припиненню вільного політичного, економічного, соціального та
культурного розвитку українців, спричинило зародженню багатьох міжнаціональних, міжрелігійних конфліктів,
активізації соціального протистояння різних верств населення. Існує досить поширена думка, що в історії
України це був період зрадництва національним ідеям заради власного благополуччя та добробуту. Ти, хто повинен
був організувати опір польської експансії – провідні кола Київської Русі – знехтували інтересами народу.
Україна після татарської навали так і не змогла піднятися з колін та підпала під владу більш могутніх сусідів.

Українська історіографія неохоче описує цей період історії нашої країни. Тим більш, за рідким винятком, слабо
висвітлюється політична та суспільна діяльність колишньої аристократії – еліти українського народу, які
зрадили його інтересам та допустили керування Україною іноземними поневолювачами. Волинська шляхта не являла
собою якогось особливого соціального утворення в порівнянні з тою, що існувала в інших українських землях.
Проте, саме на Волині можна встановити в цей час деякі позитивні моменти щодо збереження української
духовності та національності, які мали місце завдяки зусиллям окремих представників шляхти з числа українців.

1. Волинська шляхта як частина аристократичних кіл Речі Посполитої.


Шляхта (від польського Szlachta, або від давньонімецького Slahta – род, чи німецького – Schlacht – битва) –
дворянство в Польщі та Великому князівстві Литовському. Складало від 10% до 30% населення Польщі на той час,
що значно переважало відсоток дворянства в інших країнах. Як правило під шляхтою розуміють польське лицарство,
однак з приєднанням до Польщі інших території – Литви і України постало питання надання статусу шляхтича
знатним представникам цих країн, не роблячи особливої різниці між наданням певних прерогатив як для шляхтичів
польського, так і литовського або українського походження.

Особливістю польської шляхти було те, що лицарство могло бути родовим, а також, крім того, зустрічалися
лицарі, що походили від селян і простих воїнів. Всі шляхтичі повинні були мати свої герби, які свідчили про
давність і славетність його роду та особливі відзнаки на службі.

З самого початку впливу польської державності на Україну відчувалося, що шляхта була виразником національної
самосвідомості саме поляків. „Вона була проникнута духом корпорації, єдності, почуття станової солідарності та
енергійно відстоювала свої інтереси” 


Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця 14 до середини 17 ст. (Волинь і Центральна Україна), К., Наукова
думка, 1993. – С. 56.. Перед колишніми українськими князями, які мали намір перейти на службу польському
королеві, а значить – приєднатися до шляхти – поставало питання відстоювати та захищати не тільки свої власні,
майнові інтереси, а й польські, не зважаючи на те, що часом це ішло на шкоду українському.

В середині держави шляхта мала певний імунітет, який надавав для неї певні пільги у порівнянні з іншими
верствами населення. Тільки шляхтичі в Польщі мали право на власність, вони звільнялися від деяких
повинностей, мали судову владу над селянами. За Кошицьким привілеєм 1374 року шляхта вивільнилася від всіх
державних повинностей, за винятком плати земельного податку, отримала виключне право займати посади воєвод,
каштелянів, судів, підкоморіїв та ін. В свій час це привілей отримали і представники українських вищих кіл, що
в цілому і було ціллю та наслідком того, що вони прагнули зберегти своє високе суспільне становище, хоча б і
за рахунок нехтування національними інтересами.

Формою самоорганізації шляхти був сеймик (сейм)– зібрання усій шляхти, що належала одній і тій самій громаді.
Нешавське законодавство поставило шляхту на однаковий рівень з можновладцями: щоб видати новий закон,
встановити нові податки або скликати земське ополчення, король зобов’язаний був звертатися до шляхетських
сеймиків за дозволом. Разом з тими шляхта набула і важливих привілеїв, які гарантували особистісну та майнову
недоторканість шляхтича.

Політичне зростання шляхти знаходилося в залежності від економічних причин. Польща була аграрною країною,
тому шляхта, як верства землевласників була важливим фактором в державному житті.

Українські князі приєдналися до польських панів та перейняли для цього усі необхідні моральні настанови та
принципи. Одним з них було те, що справжній шляхтич вважав за краще би вмерти з голоду, але не зганьбити себе
фізичною працею. Навіть найбідніші шляхтичі різко дистанціювали себе від „бидла” (пся крев –собача кров). Це
значно відрізнялося від поведінки та традицій руського князівства, у яких зв’язки та поводження з простими




загрузка...
© 2007-2021 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel