Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Товарне виробництво» (ID:11619)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   15 кб.

Товарне виробництво


План.






1.Товарне виробництво


Осмислення сучасних економічних проблем через призму світового досвіду становлення, розвитку товарного
виробництва і ринкових відносин має суттєве значення для теорії і практики ринкової трансформації економіки
України.

Суспільство знає два основних типи організації економіки: натуральне господарство і товарне господарство. Їм
відповідають дві основні форми господарювання: натуральна і товарна.

Історично першим типом економічної організації суспільного виробництва, який панував протягом тривалого часу,
було натуральне господарство, за якого продукти праці як результат виробництва використовувались для
задоволення особистих потреб безпосередніх виробників і членів їх родин, тобто для використання в межах
господарської одиниці — роду, племені, патріархальної сім'ї, общини тощо як різновидів. В основному натуральну
форму господарювання мали й великі маєтки традиційного типу.

Натуральне господарство характеризувалося суспільним поділом праці в зародковому стані, замкнутістю
організаційно-економічних зв'язків, роз'єднаністю, відірваністю господарюючих суб'єктів один від одного,
примітивною технікою та технологією виробництва, малопродуктивною ручною працею. Тому прогрес у розвитку
продуктивних сил і суспільства був дуже повільним. Усі зв'язки натурального господарства обумовлені лише
особливостями процесу праці та виконання тих чи інших операцій у тісних межах окремих господарських одиниць.
При цьому робоча сила позбавлена мобільності, вона виробниче та територіальне закріплена. В натуральному
господарстві виробничі відносини виявляються в нематеріалізованому вигляді як прямі відносини між учасниками
створення благ. Продукти праці розподіляються безпосередньо. Вони без участі ринку надходять в особисте й
виробниче споживання.

З розвитком продуктивних сил натуральне господарство стає перешкодою соціально-економічному прогресу. Властиві
йому господарська замкнутість, примітивність, відособленість, патріархальність, слабкість внутрішніх
стимулів розвитку не відповідають потребам обміну продукцією між виробниками, який все більше поширюється у
зв'язку з зростанням продуктивності праці. Всезростаючий вплив на суспільне виробництво товарних зв'язків в
епоху пізнього Середньовіччя вже можна назвати революційним. Натуральне господарство перестало бути пануючим
типом суспільного виробництва, відбувся перехід до загального товарного господарства.

Однак це ще не означало повного зникнення натурального господарства. Воно ще й сьогодні розповсюджене в
країнах, що розвиваються. В середині XX ст. в їх натуральному і напівнатуральному виробництві було зайнято
50—60 відсотків населення. Деякі його прояви мають місце і в умовах розвинутої економіки (наприклад,
натуральне підсобне господарство). В несприятливих для суспільства умовах (наприклад, війна, політика
автаркії тощо) може з'явитися тенденція до натуралізації виробництва.

На зміну натуральному господарству прийшли товарне виробництво і заснована на ньому товарна форма
господарювання. Проте тривалий час вони функціонували разом. Товарне виробництво — це такий тип організації
економіки, при якому продукти праці виробляються для продажу на ринок. Товари виробляються з метою
задоволення потреб споживачів і надходять до них через використання ринкових відносин. Звичайно, що при цьому
господарюючий суб'єкт націлений на отримання вигоди. Така орієнтація виробництва зумовлює необхідність
постійних економічних зв'язків між виробниками та споживачами, економічну взаємозалежність їх, яка
розпочинається з придбання засобів і предметів праці і закінчується реалізацією продукції чи послуг, та ін.

Загальною умовою виникнення, розвитку і функціонування товарного виробництва є суспільний поділ праці. На
його основі виникають виробничі відносини між людьми у формі обміну продуктами праці.

Безпосередньою причиною виникнення товарного виробництва є економічна відособленість товаровиробників. Вона
нероздільно пов'язана з розвитком приватної власності на засоби виробництва та економічною і юридичною
свободою виробника.

Економічна відособленість товаровиробників — це таке становище, за якого вони самостійно вирішують питання
господарської діяльності: що виробляти, якими засобами, які ресурси використовувати тощо. Вона передбачає
самостійне розпорядження виробленою продукцією, володіння нею, Її відчуження і використання відповідно до
власних інтересів. Тому економічне відособлення невіддільне від власності на засоби виробництва і вироблювану
продукцію. На певному ступені суспільного поділу праці економічний зв'язок різних власників неминуче виступає
у товарній формі.

З економічною відособленістю товаровиробників нерозривно пов'язані еквівалентність і відплатність їх відносин.
Це є однією із загальних корінних ознак товарного виробництва і обміну.

Товарне господарство виникає також через наявність суперечності між виробництвом і споживанням,
невідповідність споживної вартості вироблених благ потребам суспільства та його членів. Це вимагає
обов'язкового визнання споживачами виробленої продукції апостеріорі, тобто грунтуючись на певному досвіді.
Відсутність саме такого визнання фактично означає відсутність товарного господарства і товарної форми
господарювання. В натуральному господарстві споживачі також користуються продуктами не лише особистої праці, а
й праці своїх одноплемінників. Однак вони отримують свою частину без права відкинути її або вільно обирати
іншого виробника.

Як конкретно-історичний тип організації суспільного виробництва, товарне господарство характеризується
постійним рухом уперед. Товарне виробництво й обіг у своєму розвитку проходять дві стадії: нижчу — бартерне
господарство, вищу — грошове господарство. В бартерному будь-який товар можна безпосередньо обміняти на
будь-який інший без використання грошей. У грошовому існує особливий товар — гроші, який можна обміняти на
будь-який інший товар, а останній — на гроші. В господарстві, заснованому на грошовому обміні, суспільні
витрати нижчі, ніж там, де обмін здійснюється за допомогою бартеру.

Основні загальні ознаки товарного виробництва не залежать від специфіки економічної системи. До них належать:
суспільний поділ праці; економічна відособленість виробників; еквівалентність відносин; ринковий зв'язок між
виробниками і споживачами; визнання суспільного характеру праці через ринок; здійснення економічних процесів
у товарно-грошових формах шляхом купівлі-продажу; виробництво для обміну і в розрахунку на вигоду;
конкуренція. Серед них також відкритість системи відносин, існування таких категорій, як товар, вартість,
мінова вартість тощо, і законів товарного виробництва та обігу. Ці ознаки мають такий самий об'єктивний
характер, як і товарне виробництво та обіг.

Специфіка товарного виробництва насамперед пов'язана з існуванням різних його типів. По-перше, товарне
виробництво поділяється на просте і підприємницьке (тобто розвинуте, розширене). Просте товарне виробництво
грунтується на особистій праці власників засобів виробництва і є вихідною формою товарного виробництва. Воно
невелике за своїм обсягом, характеризується безпосереднім і добровільним поєднанням виробника з засобами
виробництва, відсутністю купівлі-продажу робочої сили як товару. В товарній формі виступають лише речові
фактори виробництва та готова продукція.

Просте й підприємницьке товарне виробництво має як спільні риси, так і суттєві відмінності. Спільним є те, що
вони існують за умови панування приватної власності на засоби виробництва, ринкової форми зв'язку між
виробниками і споживачами, конкуренції між товаровиробниками тощо. Відмінності полягають у тому, що при
простому товарному виробництві виробник і власник засобів виробництва і продуктів праці — це одна особа, тоді
як при підприємницькому виробництві виробник відокремлений від засобів виробництва і продуктів праці. В
умовах простого товарного виробництва процес виробництва здійснюється на основі індивідуальної праці. Він
спрямований на задоволення особистих потреб виробника та членів його сім'ї. Підприємницьке виробництво
передбачає спільну працю найманих робітників заради прибутку власника господарства. Просте товарне
виробництво засноване, як правило, на нескладній техніці, а підприємницьке — на великій машинній індустрії,
автоматизованих системах тощо.

Сьогодні просте товарне виробництво є характерним для країн, що розвиваються. В розвинутих країнах воно має
залишковий характер і виступає у вигляді дрібного товарного господарства ремісників, фермерів, роздрібних




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel