Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Правовий статус особи в Україні» (ID:11027)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       8 стр.
Размер в архиве:   30 кб.

Курсова робота


на тему:


“Правовий статус особи в Україні”







Київ-2002


Зміст











ВСТУП


Питання прав і свобод людини і громадянина на сьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої
політики усіх держав світової співдружності. Саме стан справ у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх
практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і
суспільства в цілому.

На українських теренах питання прав людини та їх захисту порушувалися ще в конституції Пилипа Орлика 1710 р.
Там зазначалося: "Подібно до того, як Ясновельможному Гетьману з обов'язку його уряду належить керувати й
наглядати за порядком щодо всього Війська Запорозького, так само він повинен пильно дбати про те, щоб на
рядовий і простий народ не покладали надмірних тягарів, утисків і надмірних вимог, бо підштовхнуті ними
(люди), залишивши свої домівки, відходять, як правило, до чужих країв шукати життя кращого, спокійного і
легшого" [17, с. 32].

Остаточне ж становлення прав людини і громадянина як абсолютної соціальної цінності пов'язане з поваленням
феодалізму й проголошенням за доби буржуазних революцій свободи людини. У Декларації незалежності США 1776 р.
проголошено: "Ми вважаємо за очевидне такі істини: усі люди створені рівними і всі вони обдаровані своїм
Творцем деякими невідчужуваними правами, до числа яких належать: життя, свобода і прагнення до щастя. Для
забезпечення цих прав засновані серед людей уряди, що запозичують свою справедливу владу за згодою тих, ким
вони керують" [19, с. 176].

Свобода людини — це вихідне поняття проблеми прав людини і громадянина. Розрізняють права людини природні,
тобто пов'язані з самим її існуванням і розвитком, і набуті, які в основному характеризують
соціально-політичний статус людини і громадянина. Саме свобода створює умови для реального набуття прав та їх
реалізації. З іншого боку, права людини закріплюють і конкретизують можливість діяти у межах, встановлених її
правовим статусом.



1. Сучасна концепція прав людини


Становище особи в суспільстві визначається правовими та іншими видами соціальних норм і позначається терміном
«суспільний статус». Правовий статус особи — це юридичне закріплене становище особи в державі і суспільстві,
він становить частину її суспільного статусу, відноситься до якості особи як людини і громадянина і
характеризує зв'язки особи з державою та суспільством.

В юридичній літературі виділяють кілька видів правового статусу:

1) конституційний (загальний) статус людини і громадянина;

2) спеціальний статус окремих категорій громадян;

3) індивідуальний статус, що характеризує стать, вік, національність тощо;

4) загальний статус іноземців, спеціальний статус окремих категорій іноземців;

5)галузеві правові статуси тощо [9, с. 56].

Конституційний статус людини і громадянина — єдиний і однаковий для всіх людей і громадян, — він відіграє роль
базового, вихідного для всіх інших статусів. Норми, які разом визначають конституційний статус людини і
громадянина, в сукупності складають загальний конституційно-правовий інститут «Основи правового статусу людини
і громадянина». За своєю структурою цей інститут складається з таких головних конституційно-правових
інститутів:

1) конституційні принципи правового статусу людини і громадянина;

2) громадянство;

3) загальна правосуб'єктність;

4) основні права, свободи й обов'язки;

5) гарантії правового статусу.

В історії політико-правової думки, юридичній практиці, звичаєвому праві різних народів склалися чотири
основних підходи до розв'язання проблеми прав людини, правового статусу особи [18, с. 237-240]:

1. Ліберальна (європейська) концепція прав людини базується на ідеї природних, невідчужуваних прав людини і
обґрунтовує необхідність конституційного визначення таких умов, які б сприяли вільному розвитку особи.
Філософською основою цієї концепції є вчення про свободу як про природний стан людини та вищої соціальної
цінності після самого життя. Вперше цю концепцію було відтворено в Декларації незалежності США 1776 року та в
Декларації прав людини і громадянина 1789 року (Франція). Основні положення сучасної ліберальної концепції
зводяться до:

1) всі люди народжуються вільними і ніхто не має права відчужувати їх природні права, а охорона цих прав —
головне призначення держави;

2) свобода полягає у можливості людини робити все, що не завдає шкоди іншій людині, тобто свобода людини не
може бути абсолютною, вона обмежується свободою інших людей. Основа свободи — рівність можливостей для всіх;

3) межі свободи можуть бути визначені лише законом, який є мірою свободи: дозволено все, що не заборонено
законом;

4) частина дозволеного визначається через права людини, які закріплюються конституцією з метою допомогти
людині усвідомити свої можливості та орієнтувати державу на їх першочерговий захист, але конституційний
перелік прав людини не може вважатися вичерпним;

5) обмеження прав людини можливе лише у виключних випадках і здійснюється з метою сприяти загальному добробуту
в демократичному суспільстві.

При цьому слід звернути увагу на ту обставину, що в літературі термін «свободи» вживається у двох значеннях:
загальному та суб'єктивному. Свобода в загальному значенні означає такий стан існування парову і окремої
людини, який характеризується можливістю діяти на власний розсуд. Саме в цьому значенні термін «свобода»
використовується в Конституції України, конституціях інших держав, де він виконує роль основоположного
філософського принципу, а його зміст уперше розкривається у ст. 4 Французької декларації людини і громадянина
від 26 серпня 1789 року: «Свобода полягає у можливості робити все, що не завдає шкоди іншому: таким чином,
здійснення природних прав кожної людини має лише ті межі, які забезпечують іншим членам суспільства
користування тими ж правами. Ці межі можуть бути встановлені лише законом» [8, с. 135].




загрузка...
© 2007-2020 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel