Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Аналіз і аудит кредитоспроможності підприємства (на прикладі ТОВ “Ліда”)”» (ID:10754)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       18 стр.
Размер в архиве:   77 кб.

КУРСОВА РОБОТА



на тему:


“Аналіз і аудит кредитоспроможності підприємства

(на прикладі ТОВ “Ліда”)”












Київ-2002

Зміст





Вступ


Так склалось, що кредитна дiяльнiсть для банкiв України в сучасних умовах є не тiльки найбiльш прибутковим
видом дiяльностi ( при умовi повернення кредитiв), але й найбiльш ризиковим, тому що складна ситуацiя з
поверненням позичених коштiв.

Але, кредитування є й буде необхiдною умовою для розвитку бізнесу в країні, тому що розвивати справу без
залучених коштiв майже неможливо; банкiвський кредит є одним iз найважливiших чинникiв, якi забезпечують
безперервнiсть розширеного вiдтворення. Але це означає, що в першу чергу, будуть розвиватись тi банки, якi
зможуть постiйно збiльшувати об’єми кредитування при умовi забезпечення повернення наданих кредитiв.

Так як основну частину прибутку банк отримує вiд кредитних операцiй, то стає явною важливiсть мінімізація саме
кредитного ризику, тобто ризику неплатежу за позикою та вiдсотками за неї, в процесi взаємодiї банка i
клієнта. Як правило, саме непогашення позик позичальниками приносить банкам значнi збитки та слугує однією з
частих причин банкрутства кредитних установ.

У зв’язку з цим перед банками у галузi кредитування настав подвiйне завдання - збiльшити об’єми надання
кредитiв та одночасно забезпечити їх повернення.

Ґрунтуючись на вище сказаному, слiд зазначити, що однією iз досить важливих проблем організації кредитування
є визначення комерцiйним банком кредитоспроможності клієнта та розробка відповідної стратегії своєї
дiяльностi.

Перед тим як укласти кредитну угоду з потенцiйним позичальником, фахiвцi комерцiйного банку зобов’язанi
оцiнити й ретельно проаналiзувати його кредитоспроможнiсть щодо можливостi й доцiльностi надання йому кредиту,
визначити перспективи своєчасного повернення кредиту i процентiв.

Пiдводячи підсумки викладеного, слiд зазначити, що актуальнiсть роботи полягає в необхідності проведення
оцiнки кредитоспроможностi позичальника, оскiльки правильне законодавче i нормативне врегулювання таких
вiдносин сприяє своєчасному поверненню коштiв, прискоренню їх обiгу, стимулюючи тим самим подальший розвиток
грошово-кредитних відносин.

В якості об’єкта дослідження виступають взаєвідносини між комерційним банком та потенційним позичальником –
підприємством в процесі надання кредиту

Метою даної роботи є визначення поняття “кредитоспроможнiсть позичальника” та проведення аналiзу способiв її
оцiнки.

В свою чергу, головними завданнями роботи є:

- визначення прогресивного зарубiжного досвiду оцiнки ризику за позикою;

- аналiз вітчизняної практики визначення кредитоспроможностi позичальника;

- визначення перспектив вдосконалення методик оцiнки кредитоспроможностi.

Для виконання роботи було проаналізовано теоретичні матеріали, та матеріали періодичних видань.

1. Теоретичні аспекти поняття кредитоспроможності позичальника і значення її оцінки

Перебудова кредитної системи країни, утворення комерційних банків і перехід до дворівневої банківської
системи, орієнтація на ринковий характер економіки вимагають глибших підходів до проблеми оцінювання банками
кредитоспроможності позичальників.

Кредитні операції — основа банківського бізнесу, оскільки вони є головною статтею доходу банку. Однак із
такими операціями пов'язаний певний ризик — імовірність втрати всієї або частини вартості активів, що існують
у формі позик, врахованих кредитною організацією векселів, гарантій та поручительств, виданих банком.

Цей ризик може бути спричинений:

нездатністю позичальника створити адекватний майбутній грошовий потік у зв'язку з непередбачуваними
несприятливими змінами у діловому, економічному чи політичному середовищі, в якому оперує позичальник:

невпевненістю у майбутній! вартості та якості застави під кредит:

сумнівною діловою репутацією позичальника.

Саме тому кредитний ризик як один із видів банківських ризиків є головним об’єктом уваги фінансово-кредитних
установ. Кредитна політика банків повинна обов'язково враховувати можливість цих ризиків, запобігати їх
виникненню та кваліфіковано ними управляти, тобто зводити до мінімуму можливі негативні наслідки кредитних
операцій. Адже банкіри прагнуть чи принаймні повинні прагнути уникати ризику навіть більше, ніж інші
кредитори, оскільки дають у позику не свої власні гроші, а кошти своїх кредиторів.

Разом із тим чим нижчий рівень ризику, тим меншим може виявитись прибуток банку, адже найбільші прибутки
фінансово-кредитні установи зазвичай отримують саме в результаті операцій із високим ступенем ризику. Як
правило, банки намагаються вибрати оптимальне співвідношення між ступенем ризику та дохідністю операції. Адже
неповернення або неповне повернення виданих кредитів впливає на вартість кредитної частини банківського
портфеля активів, а це. в свою чергу, позначається на власному капіталі банку. Ось чому в процесі кредитування
банкові необхідно одержати якомога точнішу оцінку кредитного ризику.

У процесі його визначення необхідно враховувати безліч чинників. Вони групуються у екзогенні (зовнішні, такі,
що пов'язані зі станом економічного середовища, зокрема— її кон’юнктурою) та ендогенні (внутрішні, такі, що
викликані помилковими діями самого банку). Можливості управління зовнішніми факторами обмежені, хоча завдяки
своєчасним заходам банк може певною мірою пом'якшити їх вплив і уникнути значних збитків. Однак основні важелі
управління кредитним ризиком слід шукати у сфері внутрішньої політики банків.

Інструкцією НБУ "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків" встановлено певні нормативи,
які регулюють кредитні ризики банківської системи:

1. Максимальний розмір ризику на одного позичальника.

Загальна сума зобов'язань будь-якого позичальника перед банком у результаті надання останнім одного або
кількох кредитів не повинна перевищувати 25% власних коштів банку.

2. Норматив "великих" кредитних ризиків, що встановлюється як співвідношення сукупного розміру великих
кредитних ризиків та власних коштів (капіталу) комерційного банку (у відсотках).

Рішення про надання "великого" кредиту має бути оформлене відповідним висновком кредитного комітету
комерційного банку, затвердженим правлінням. Максимальне значення цього кредиту не повинно перевищувати
8-кратний розмір власних коштів банку.

3. Норматив інвестування, який характеризує використання власних коштів банку для придбання часток (акцій,
інших цінних паперів) акціонерних товариств, інших підприємств та недержавних боргових зобов'язань. Норматив




загрузка...
© 2007-2020 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel