Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «К/р з соціології» (ID:1058)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   14 кб.

К/р з соціології


ПЛАН


1. Концепція Ф. Тейлора и Г. Форда


Форд застосував складальний конвеєр і ввів замість вхідного контролю комплектуючих на зборці вихідний контроль
на тих виробництвах, де ці комплектуючі виготовлялися, тобто на зборку стали надходити тільки придатні, якісні
вироби. Він також створив окрему службу технічного контролю, незалежну від виробництва.

Науковим узагальненням і обґрунтуванням досвіду, накопиченого на цій стадії, стали роботи американського
вченого, інженера і менеджера Фредеріка У. Тейлора, соратника Г. Форда. Саме їм запропонована концепція
наукового менеджменту, що включила системний підхід, кадровий менеджмент, ідею поділу відповідальності між
працівниками і керівниками в забезпеченні якісної й ефективної роботи організації, ідею наукового нормування
праці. Він розробив основні ідеї ієрархічної структури управління організацією, що в остаточному вигляді
сформулювали Анрі Файоль і Макс Вебер. Можна сказати, що завдяки діяльності Ф. У. Тейлора і Г. Форда була
створена концепція організації машинного виробництва (виробнича система Форда - Тейлора), що в основних рисах
проіснувала дотепер і є моделлю організації виробництва більшості сучасних підприємств. Тільки в 70-і роки їй
на зміну стала приходити інша концепція (виробнича система Тойота).

Основу концепції забезпечення якості цієї фази можна сформулювати так:

“Споживач повинний одержувати тільки придатні вироби, тобто вироби, що відповідають стандартам. Основні
зусилля повинні бути спрямовані на те, щоб не придатні вироби (брак) були б відсічені від споживача”.

Послідовне втілення в життя цієї концепції привело вже в 20-і роки до того, що чисельність контролерів у
високотехнологічних галузях (авіаційна, воєнна промисловість) стала складати до 30 - 40% від чисельності
виробничих робітників, іноді і більш. У рамках цієї концепції підвищення якості завжди супроводжується зростом
витрат на її забезпечення, тобто мета підвищення ефективності виробництва і підвищення якості виробів є
суперечливими (не можуть бути досягнуті одночасно).

Ядро концепції Форда — Тейлора — “виробництво — це механізм”, у якому люди повинні працювати як елементи добре
налагодженого механізму. Для свого часу це був революційний підхід, що дозволив створити масове виробництво і
наситити ринок товарами, але його потенціал розвитку був вичерпаний до кінця 60-х років.



2. Структура суспільства



Поняття «соціальна структура суспільства» у науковій і соціально-політичній літературі має кілька трактувань.
У широкому розумінні — це сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих соціальних груп, а також соціальних
інститутів.

Соціальна структура — сукупність соціальних (клас, трудовий колектив, група, верства), соціально-демографічних
(молодь, пенсіонери), професійно-кваліфікаційних, територіальних (тип поселення) й етнічних спільнот (нації,
народності), пов'язаних між собою відносно сталими стосунками.

Соціальна структура суспільства — явище історичне. Її становлення та розвиток відображають процеси
інституалізації та еволюції різноманітних соціальних інститутів. Ускладнення і диференціація їх у структурному
і функціональному аспектах зумовили відповідні зміни у соціальній структурі. Тому соціальну структуру
суспільства, закономірності її становлення й функціонування слід розглядати в контексті реалізації соціальними
інститутами відповідних функцій чи, можливо, і дисфункцій.

Соціологія виділяє два основні елементи соціальної структури:

1. Соціальні інститути, безособова система ролей і статусів. Цей підхід властивий структурному
функціоналізму.

2. Система класів, верств, професійних та інших груп. На таких засадах базується марксистський
детерміністський підхід.

Обидва підходи взаємодоповнюють один одного. Соціальні інститути є більш або менш рухомою суспільною формою
організації й регулювання діяльності соціальних груп.

Соціальні ж групи, будучи активним суб'єктивним компонентом соціальної структури, інтегруються в цю суспільну
форму, якщо вона відповідає їхнім потребам, інтересам і цінностям, або ж вони її відхиляють.

Поняття «соціальна група» є родовим щодо понять: “клас”, “соціальна верства”, “колектив”, “нація”, “етнічна,
територіальна, релігійна та інші спільноти”, оскільки фіксує соціальні відмінності, які виникають між окремими
сукупностями людей у процесі розподілу праці й діяльності на основі відношення до засобів виробництва, влади,
характеру праці, фаху, освіти, рівня й структури прибутків, статі, віку, національної приналежності, місця
проживання, стилю життя та ін.

На перший погляд, скажімо, робітники, селяни, вчені, кооператори та інші не є об'єднаними в якісь групи, якщо
мати на увазі формальне об'єднання на зразок політичних партій. Та коли взяти до уваги їх реальне, об'єктивне
становище в суспільстві, то — безперечно. У будь-якому суспільстві існує певна кількість соціальних груп,
які:

а) посідають різні місця в системі соціальних нерівностей цього суспільства, у диференціації його населення за
критеріями влади, власності, доходу тощо;

б) пов'язані між собою політичними, економічними й культурними відносинами;

в) є суб'єктами функціонування всіх соціальних інститутів суспільства.

У соціальні групи людей об'єднують соціальні інтереси, які зумовлюють їх дії і формуються у представників
різних груп залежно від їхнього становища та ролі в суспільному житті. Оскільки інтереси, скажімо, у робітника
одні, а в кооператора — інші, то вони реально й становлять різні соціальні групи, тобто «неформально»
об'єднуються. При цьому соціальні інтереси груп, постаючи на основі індивідуальних інтересів їх учасників, не
замикаються у власних егоїстичних рамках, оскільки в процесі соціальної взаємодії індивідів виробляються
інтереси груп як цілого, які відображають вже спільні риси соціального становища окремих індивідів, що входять
до групи. Соціальний інтерес групи завжди спрямований на збереження або зміну її становища в суспільстві.

Загальногуманістичний підхід до суспільства у сучасній соціології визнає значимість усіх соціальних груп,
оскільки відмінності в їх становищі зумовлюють і різні інтереси, узгодження яких є основною метою соціальної
політики суспільства. Соціологія виділяє такі види соціальних структур:

— соціально-класова (класи, соціальні верстви, соціальні групи, прошарки, стани);

— соціально-демографічна (вік, стать);

— соціально-територіальна (міська, сільська спільноти, населення агломерацій, переселенські групи);

— соціально-професійна;

— соціально-етнічна та ін.

Соціально-класова структура - відображає найважливіший зріз соціальної структури класового суспільства:
складну картину соціальної нерівності між суспільними класами, представниками розумової і фізичної праці,
соціальними верствами всередині класів.

Питання про класи є найбільш дискусійним. Теоретичною базою для дискусій стало визначення В.Леніна: «Класами
називаються великі групи людей, які розрізняються за їх місцем в історично визначеній системі суспільного
виробництва, за їх відношенням (здебільшого закріпленим і оформленим у законах) до засобів виробництва, за їх
роллю в суспільній організації праці, а, значить, за способами одержання і розміром тієї частки суспільного
багатства, яка є в їх розпорядженні».

Ідеологізована формула соціальне однорідного (безкласового) суспільства, — на думку В. Радаєва, — втілилась у
життя ще задовго до того, як було проголошено побудову «розвинутого соціалізму». Ось чому аналіз соціальної
структури у суспільстві радянського типу є можливим лише в межах стратифікаційного підходу.

Справді, демонтаж колишньої соціальної структури, її інститутів і класово-групової ієрархії емпірично
виявляється в маргіналізації суспільства, в появі проміжних груп, більш контрастних й поляризованих.

Маргіналізація - це втрата особистістю об'єктивної приналежності до даної соціальної групи без наступного
входження до іншої, а також втрата особистістю норм та цінностей відповідної субкультури.

Вона, як відомо, пов'язана з розхитуванням і ламанням нормативно-ціннісних систем під впливом соціальних і




загрузка...
© 2007-2019 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel