Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Образи жінок і їх символічне значення у “Слові о полку Ігоревім» (ID:10453)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   19 кб.

Контрольна робота

з Української літератури

Тема: Образи жінок і їх символічне значення у “Слові о полку Ігоревім”









Київ 2002



План





Вступ


В історії загальнолюдської культури є пам'ятки, що відображають найкращі риси, властиві тому чи іншому
народові. В них виражені найзаповітніші людські сподівання, особливості їх світосприймання і національних
характерів, у них звучить жива історія. Будучи найдосконалішим вицвітом творчого генія певного народу, вони
представляють його у вічно квітучому саду світової культури і мистецтва, стають здобутком усього людства.
Через них життя і боротьба різних народів у різні епохи стають близькими й зрозумілими нам.

Не можна уявити собі античної Греції без «Іліади» і «Одіссеї». І коли задумуємось над величчю французької
культури, в нашій уяві постають і «Пісня про Роланда», і «Собор Паризької богоматері», і безмежна широчінь
художніх полотен Бальзака, і витончений гумор та блискучий інтелектуалізм Анатоля Франса. Пушкін, Міцкевич і
Шевченко є світочами культури братніх слов'янських народів — російського, польського й українського. Наші
уявлення про складне і напружене суспільно-політичне життя та високий рівень культури древньої Русі немислимі
без літописів та мистецьких пам'яток Софійського собору.

До таких першорядних шедеврів світового мистецтва належить і «Слово о полку Ігоревім» — найвидатніша
пам'ятка культури Київської Русі, яка є величною спадщиною українського народу. Більше восьми століть
відділяють вас від часу виникнення цього твору, але він і досі не перестає хвилювати нас своєю поетичною
красою, своїм благородним високогуманним і патріотичним змістом, свіжістю і неповторністю. В світовій
літературі небагато можна знайти творів такої великої художньої насиченості, конденсованості і водночас
масштабності художнього письма.



1. Історичні та культурні передумови виникнення “Слова о полку Ігоревім”


Щоб збагнути геніальність величного творіння староруської літератури — «Слова о полку Ігоревім», необхідно
розглянути його на фоні тих складних суспільно-політичних та історико-культурних обставин життя Руської
землі, які обумовили його появу і знайшли в ньому своє найвище художнє втілення. Адже «Слово», як жоден інший
твір староруської літератури, овіяне духом свого часу і відбиває цілу історичну епоху у всій її складності та
багатогранності.

Київська Русь XII ст. переживала період феодальної роздробленості. На місці колись єдиної могутньої
східнослов'янської держави утворилася велика кількість маленьких напівдержав, які перебували між собою в
безперервних війнах, чварах, ворожнечі. Таке становище було природним наслідком розвитку феодальних відносин.
Адже феодальні вотчини були замкнуті не тільки політично, а й економічно, утворюючи відокремлені
господарства.

Процес феодального роздроблення розпочався ще за Ярослава Мудрого та набув широкого розмаху вже після його
смерті. Не випадково, помираючи, Ярослав заповідав своїм синам зберігати, як найголовніше, єдність: «Якщо ж
будете в ненависті жити, в чварах і суперечках, то загинете самі і занапастите землю батьків своїх і дідів
своїх, яку здобули вони трудом своїм великим; але живіть у згоді, слухаючи брат брата».

Проте Ярославичі не послухали батьківського заповіту. Якщо за життя Ярослава відокремленою була лише Полоцька
земля, то після його смерті за його синами як окремі князівства були закріплені всі інші землі. Це призвело до
трагічних наслідків для Київської Русі, бо між синами та внуками Ярослава почалися тривалі й виснажливі
міжусобні війни. Особливо славився міжусобними чварами чернігівський князь Олег Святославич, якого автор
«Слова» називає Гориславичем.

У XII ст. становище Русі було тяжким у зв'язку з тим, що деякі князі втягували половців у сферу своїх
внутрішніх феодальних міжусобиць, кликали половецьке військо на допомогу у війнах проти своїх кровних родичів
і єдиновірців. Особливо прославилися віроломством і військовими союзами з кочівниками чернігівські
Ольговичі. У такі союзи з половцями в початковий період своєї військово-політичної діяльності вступав і герой
«Слова» Ігор Святославич.

Незважаючи на все це, Русь чинила стійкий опір степовій навалі. Руський народ проявляв у боротьбі з
загарбниками чудеса мужності й непохитності, високу військову боєздатність. Гуртувались також сили, яким були
близькі й дорогі єдність і могутність батьківщини. Високопатріотично настроєні люди, свідомі інтересів усієї
руської землі, були і в князівському середовищі, хоч у своїй практичній діяльності їм не завжди вдавалось
утриматись на рівні цих інтересів.

Приводом для написання «Слова о полку Ігоревім» послужив невдалий похід проти половців новгород-сіверського
князя Ігоря Святославича. Типовий Ольгович, внук горезвісного Олега Святославича, Ігор брав участь у поході на
половців у 1174 p., але часто виступав у союзі з ними проти інших руських князів. У 1180 p. об'єднані руські
війська на чолі з Рюриком Ростиславичем Київським розбили половецького хана Кончака і тодішнього його союзника
Ігоря. В боротьбі з Рюриком Ольговичі зазнали поразки. Проте Рюрик не сам сів на київський престол, а посадив
на нього двоюрідного брата Ігоря — Святослава Всеволодовича, щоб впливати через нього на політику інших
Ольговичів. Рюрик віддав Святославові тільки Київ, а всіма іншими містами володів сам.

На початку 80-х pp. Ольговичі змінили свою політику щодо половців. Вони об'єднуються на боротьбу проти них з
іншими руськими князями. Святослав Всеволодович організував проти половців кілька блискучих походів. Вдалим
для об'єднаних Святославом руських військ був похід 1183 р. Половці були розбиті, близько 700 з них потрапило
в полон, у тому числі й хан Кобяк, який опинився в гридниці Святославовій. Наступного року руські князі знову
нанесли поразку половцям.

Князь Ігор не брав участі в обох битвах. Навесні 1184 p. Святослав Всеволодович послав до нього гінця, але
той не зміг наспіти зі своїм військом вчасно через ожеледь. Це, очевидно, бентежило палкого, гордого і
хороброго до нерозважливості князя. Перемоги Святослава спонукали його виступити проти половців власними
невеликими силами. Почуття патріотичного обов'язку і військової честі, відданість новому загальноруському
політичному курсові Ольговичів штовхали його до рішучих дій. Щоб змити сором за попередні свої угоди з
ворогами батьківщини, Ігор Святославич пройнявся сміливою думкою відвоювати в половців Тмуторокань, яка здавна
була володінням Чернігова.

На час виступу проти половців Ігор був ще порівняно молодою людиною — мав 34 роки. В нього було троє синів —
Володимир, Олег і Святослав від першої дружини, родом з Новгорода. Юну дочку галицького князя Ярослава
Осмомисла Єфросинію Ярославну він узяв за жінку незадовго до походу — в 1184 p. Звідси стає зрозуміло, чому
Ярославна тужить тільки за чоловіком, а не за синами. Сини Ігоря були її пасинками. Найближчим соратником
Ігоря був рідний його брат курський і трубчевський князь Всеволод Святославич, на дев'ять років молодший від
Ігоря. Крім них, у похід вирушили молодий племінник Ігоря — Святослав Ольгович з Рильська та двоє Ігоревих
синів — Володимир і десятирічний Олег.

Композиція «Слова» смілива й оригінальна, характер мислення, безумовно, епічний. Дослідники не раз




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel