Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «. Опитування як основний соціальний метод» (ID:10409)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   16 кб.

Контрольна з соціології

7 стр.


План




1. Опитування як основний соціальний метод

Опитування — метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв'ю) чи
опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента (опитуваного)
шляхом реєстрації відповіді респондентів на сформульовані соціологом питання, які випливають з цілей і завдань
дослідження.

З його допомогою можна одержати інформацію, не завжди відображену в документальних джерелах чи доступну
прямому спостереженню. До опитування вдаються, коли необхідним, а часто і єдиним джерелом інформації є людина
— безпосередній учасник, представник, носій досліджуваних явища чи процесу. Вербальна (словесна) інформація,
одержана завдяки цьому методові, значно багатша і загалом надійніша, ніж невербальна. Вона легше піддається
кількісному опрацюванню й аналізу, що дає змогу широко використовувати для цього обчислювальну техніку.
Достоїнством методу опитування є також його універсальність. Вона полягає в тому, що при опитуванні
реєструють і мотиви діяльності індивідів, і результати їх діяльності. Все це забезпечує методові опитування
переваги, не властиві ні методові спостереження, ні методові аналізу документів.

Важливе значення у соціологічному дослідженні має достовірність одержаної інформації, коли відмінності між
людьми за вимірюваною характеристикою, виявлені в результаті дослідження, відповідають справжнім відмінностям
за цією характеристикою.

Для одержання достовірної інформації необхідно, щоб опитуваний:

а) сприйняв потрібну інформацію;

б) правильно зрозумів її;

в) зміг згадати, якщо необхідно, події минулого;

г) обрав адекватну відповідь на поставлене питання;

д) зміг адекватно втілити відповідь у слова. Важливо також, щоб опитуваний не тільки міг, але й хотів , щиро
відповісти на питання.

Якість первинної соціологічної інформації значною мірою залежить від вимірювального інструменту —
соціологічного питальника (бланк інтерв'ю чи анкета). Критеріями оцінки якості інструментів вимірювання є
стійкість і обґрунтованість.

Стійкість інструменту вимірювання — ступінь відтворення результатів вимірювання за повторного використання
цього інструменту на одній і тій самій групі і в тих самих умовах.

Обґрунтованість інструменту вимірювання - ступінь відповідності зареєстрованих у процесі вимірювання
характеристик і характеристик, які планувалось виміряти.

Обґрунтований інструмент вимірювання повинен бути стійким.

Перевірка якості вимірювального інструменту є складною, трудомісткою, але необхідною процедурою. Інакше
неможливо визначити наукову значущість одержаних за допомогою того чи іншого методу збору первинної
інформації результатів.

Опитування з точки зору достовірності проходить такі основні фази:

а) адаптація;

б) досягнення поставленої мети;

в) зняття напруги.

Кожне опитування починається з фази адаптації, під, час якої створюють у респондента мотивацію до відповіді на
запитання і готують його до дослідження. Фаза адаптації складається із звернення і декількох перших питань.
Звернення — це зав'язка, початок опитування. Щоб респондент зміг дати потрібну інформацію, необхідно
підготувати його до цього, пояснити зміст питальника, мету опитування, при роботі з анкетою — правила її
заповнення, і, поступово ставлячи запитання, підвести його до теми дослідження. Основне завдання — встановити
контакт з респондентом, «зав'язати розмову». Тому нерідко соціолог формулює спершу запитання, відповіді на
які не дають пов'язаної з темою дослідження інформації, але залучають опитуваного до розмови.

Сформувати в опитуваних мотивацію до участі у дослідженні — складніше завдання. Необхідно зацікавити їх,
зачепити життєві проблеми. Формулювання мети дослідження, пояснення можливості використання його результатів
для задоволення потреб респондентів — все це актуалізує участь в опитуванні, стимулює прагнення респондентів
дати достовірну інформацію.

Однак дослідження не завжди пов'язані з потребами опитуваних. Так, при опитуванні експертів звернення повинно
відповідати таким мотивам опитуваних, як престижні міркування, прагнення принести користь іншим; до
опитуваного звертаються як де компетентного спеціаліста з досліджуваної проблеми.

Вагомим фактором, що впливає на істинність одержаної в процесі опитування інформації, є побоювання
респондента, що його відверті відповіді стануть відомими іншим людям, керівництву і будуть використані йому на
шкоду. Анонімне опитування зменшує вплив цього фактора і підвищує достовірність соціологічних даних.

Основний зміст другої фази опитування — досягнення поставленої мети, тобто збір основної інформації,
необхідної для вирішення поставлених завдань. У процесі відповіді на цю частину питальника, особливо якщо
вона велика, зацікавленість у дослідженні може поступово згасати. Для стимулювання її використовують
функціонально-психологічні питання, які мають нести змістовні навантаження, а зміст їх повинен бути цікавим
для опитуваних. Головна їх мета — зняти втому і підвищити мотивацію респондентів.

Остання фаза — завершення опитування. Наприкінці питальника вміщують функціонально-психологічні, «легкі
запитання, які знімають напруження у респондента і дають змогу йому виявити свої почуття.

Опитування класифікують за різними критеріями. За характером взаємозв'язків соціолога і респондента опитування
поділяють на заочні (анкетні) і очні (інтерв'ю), кожен з яких мас свої різновиди. За ступенем формалізації —
на стандартизовані ї нестандартизовані (вільні). За частотою проведення — на одноразові й багаторазові.
Бувають опитування суцільні і вибіркові. Специфічними видами, є опитування експертів, соціометрія.


2. Сутність сучасного структурного функціоналізму

Функціоналізм — один із головних напрямів в американській соціології після Другої світової війни. Вперше ідеї
про функціональний принцип в осмисленні суспільства постали у працях О. Конта і Г. Спенсера. Так, соціальна
статика Конта спиралася на принцип, за яким інститути, вірування, моральні цінності суспільства
взаємопов'язані і становлять одне ціле. Пояснити будь-яке явище можна, описавши закон його співіснування з
іншими явищами. Спенсер використовував функціональні аналогії між процесами в людському організмі й
суспільстві. Соціологія Дюркгейма була заснована на визнанні того, що суспільство володіє власною, незалежною
від людей реальністю; що це не просто ідеальне буття, а система активних сил, «друга природа»; що пояснення
соціального життя треба шукати у властивостях самого суспільства. Функціональні аспекти розвитку суспільства,
соціальних явищ розробляли англійський соціолог А. Радкліфф-Браун (1881—1955) та американець польського
походження В. Малиновський (1884—1942). Цікаву систему функціонального тлумачення суспільства виробили
американські соціологи Т. Парсонс (1902—1979) і Р. Мертон (нар. в 1910 p.). Головне завдання соціології, на
їхню думку, полягає у вивченні механізмів і структур, які забезпечують сталість соціальної системи.

Функціоналізм часто поєднували із структурним аналізом. Тому в соціологічній літературі вони постають як
єдина структурно-функціональна теорія і як окремі функціоналістичні та структуралістичні концепції. Існують
суттєві відмінності між структурно-функціональним підходом як теорією і як методом соціального дослідження.

Т. Парсонс вважав одним із центральних завдань соціології аналіз суспільства як системи функціонально
взаємопов'язаних змінних. На практиці це означало, що аналіз будь-якого соціального процесу — це частина
дослідження певної системи з усталеними межами. Систему він розумів як будь-який сталий комплекс повторюваних
і взаємопов'язаних дій (теорія соціальної дії). Потреби особистості виступають як змінні у соціальній
системі. Парсонс та інші дослідники намагалися не тільки виробити правила функціонування будь-якої системи,
а й визначити сукупність необхідних умов або «функціональних передумов» для всіх соціальних систем.

Ці умови, необхідні для існування будь-якої системи, стосувалися не тільки соціальної системи, а й її
складових. Кожна соціальна система має задовольняти певні фізичні потреби своїх елементів, забезпечуючи їх




загрузка...
© 2007-2019 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel