Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Мотивація і стимулювання працівників на ринку праці» (ID:10403)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       27 стр.
Размер в архиве:   123 кб.

ПЛАН








Вступ



Стратегічна мета ринкових перетворень у нашій країні — формування середнього класу власників, зміцнення
позицій національного капіталу та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів. Для її реалізації,
для подальшого розвитку громадянських структур українського суспільства, в основі яких лежить саме інститут
приватної власності, її священність та недоторканність, необхідне, як вважає автор статті, повсюдне утворення
широкого кола виробничих структур малого і середнього бізнесу в процесі приватизації. Цей процес стимулюватиме
формування небайдужого, відповідального, особистісного ставлення до праці.

Як переконливо свідчить досвід попередніх років, саме на шляху становлення середнього класу, формування
потужного прошарку активних власників зроблено чимало помилок. Вони й сьогодні гальмують процес входження
українського суспільства до складної структури цивілізованих, а не гендлярських ринкових відносин.
Сертифікатна приватизація, яка передбачала насамперед утвердження в усіх галузях матеріального і духовного
виробництва реальних власників із зацікавленим, хазяйським ставленням до праці, так і не досягла своєї
кінцевої мети. Це ускладнює процес трансформації українського суспільства, його перехід від радянського
соціалізму, який не витримав випробування часом, до ринку, правової, демократичної, соціальної держави.

Рішуче зупинити подальшу тінізацію відносин власності можна лише шляхом підвищення авторитету чесної,
високопродуктивної праці, відтворення механізму її мотивації, безкомпромісної боротьби проти всіх форм
економічної злочинності.

Разом з тим трудова етика, притаманна колективним господарствам, передусім на селі, досить далека від
культивування копіткої, чесної, високопродуктивної праці. Тут значною мірою зберігаються елементи общинних
трудових традицій. Втім, в історії відомі приклади, коли країни з традиційною общинною культурою без серйозних
соціальних потрясінь та катаклізмів досягали вершин сучасного науково-технічного прогресу, зберігаючи свою
самобутність, колорит, самооснову. У даному випадку йдеться, передусім, про японську цивілізацію, яку за всіма
параметрами можна віднести до традиційного типу. Однак за багатьма показниками сучасної НТР вона залишила
позаду Західну Європу, не ставши при цьому «західною» країною. Головні мотиви, внутрішні стимули, насамперед
трудової поведінки японців, не так уже й змінилися від часів сегунів.

Драматизм нашої сучасної економічної, соціально-політичної та й духовної ситуації полягає в тому, що ми нібито
будуємо ринкову економіку, формуємо систему відповідних духовних цінностей, однак це відбувається всупереч
антиринковому менталітету людей, який бере свій початок від громади, колгоспу, радгоспу, радянської фабрики,
соціалістичного трудового колективу. А ставлення до праці — одна з фундаментальних матеріально-духовних основ
будь-якого суспільства. Тож на яких духовних засадах — колективізму чи індивідуалізму — ми маємо створювати
ринкову економіку, причому не ту, що поставала у минулі століття як втілення дикого капіталізму, а сучасну,
яка має спиратися на досягнення науково-технічного прогресу і на загальнолюдські цінності?

Ринок висуває сьогодні до людей якісно нові вимоги, насамперед у сфері трудових відносин. Але чи не станеться
так, що, відкидаючи індивідуалізм, наш трудівник разом з ним відкине і творче ставлення до праці? Втім,
згадаймо, що для українця народним ідеалом завжди була господарська, а отже, трудова діяльність. Свідченням
цього, як зазначає В.Крисаченко, став культ плуга, тобто знаряддя праці, за допомогою якого землероб вирощує
хліб і до хліба. Як слушно вважає дослідник, саме плуг виступає «об'єднуючим началом головних стихій та сфер
Універсуму. У своєму онтологічному втіленні він є засобом переходу від світу неорганізованого, хаосу (як
традиційно розуміли природу) до світу впорядкованого, організованого, від світу природи до світу людини».

Праця як процес і результат, матеріалізований у конкретній продукції, визначає у кінцевому підсумку перехід
від світу природи до світу людини, котрий поза працею як потребою життя існувати не може. Але потреба в праці
формується лише на основі хазяйського ставлення до неї як до важливого компонента функціонування соціального
механізму трудових відносин в умовах ринку та громадянського суспільства.

Розглядаючи соціальні важелі функціонування трудових відносин, не можна не визнати наявність тут різних
механізмів. Відповідальне ставлення до праці може реалізуватися як завдяки домінуванню індивідуалізму в
системі ринкових відносин, так і завдяки колективізму. Причому поживним середовищем для останнього виступають
общинні, колективістські традиції, які формуються і в умовах капіталізму (про що свідчить історичний досвід
Японії), і за соціалістичних відносин.

У наш час з уст політиків досить часто можна почути про зовсім недалеке майбутнє соціально-економічного
розвитку України на зразок, скажімо, Канади або Швеції. Наскільки це реально? Проаналізуємо структуру
економіки тієї ж Швеції. 90 % всієї її промисловості припадає на приватний сектор, 75 % сільгосппродукції
проходить крізь закупівельні, переробні, торговельні кооперативи. Загалом з кооперативним рухом пов'язані дві
з кожних трьох сімей країни. Приватно-капіталістична основа господарства добре уживається із суспільною формою
перерозподілу. Так, на заробітну плату та інші виплати (суспільні фонди споживання) витрачаються 70 % валового
продукту, капіталу залишається близько 30 %. Отже, будуючи громадянське суспільство, ми не маємо права
відкидати механізми суспільної форми перерозподілу. Сьогодні вони мають бути вмонтовані у приватно-ринкове
господарство з урахуванням усіх соціально-економічних, політичних умов розвитку України на шляху побудови
незалежної, демократичної, правової, соціальної держави. Саме це може стати важливим, дієвим фактором
подальшого стимулювання праці, залучення до неї широких мас населення. Слід пам'ятати, що саме низька
мотивація праці, відсутність реального механізму залучення до неї, насамперед молодого покоління, і стала
однією з причин краху радянської моделі соціалізму.

Отже, і нинішні реформи не принесуть очікуваних позитивних результатів, якщо до творчої, продуктивної праці не
залучити мільйони людей. Потрібні якісні зміни, насамперед у суспільній свідомості, в уявленнях про місце і
роль праці в житті держави і особи. Слід підвищити її авторитет. А це може бути забезпечене тільки в
результаті належного матеріального і морального стимулювання.

Ставлення до праці розкриває такі важливі зрізи соціальних відносин, як активність і пасивність, інтереси та
очікування, надії та розчарування. Саме у ставленні до праці особистість не лише самовиражається,
самостверджується, а й демонструє, врешті-решт, власну життєву позицію, своє суб'єктивне світосприймання та
світовідчуття.

Відповідальне ставлення до праці як істотний компонент соціального механізму функціонування трудових відносин
зможе сформуватися тільки в умовах становлення цивілізованого ринку, якщо вдасться подолати відчуження
мільйонів працівників від засобів виробництва і результатів своєї праці, сформувати і повсюдно утвердити
реальних власників, які б органічно поєднували в собі всі прогресивні риси індивідуалізму та колективізму.

Разом з тим драматизм сучасної соціально-економічної, соціально-політичної ситуації в українському суспільстві
полягає в тому, що сьогодні «дискредитовані як соціалізм, так і ринкові відносини»10, внаслідок відсутності
широкого прошарку активних власників-виробників, абсолютної бідності переважної частини українського соціуму.
Тому влада має, заручившись підтримкою провідних політичних сил суспільства, на державному рівні розробити і
якомога швидше втілити у життя ефективну програму боротьби з бідністю, різким майновим розшаруванням
українського соціуму. Основою такої програми має стати ідея формування середнього класу, національного
товаровиробника конкурентоспроможної продукції, відтворення механізму мотивації праці шляхом її дієвого
матеріального і морального стимулювання.

Усе це — важлива передумова формування соціального механізму функціонування трудових відносин у процесі
становлення цивілізованого ринку і громадянських структур. Особливе місце серед них посідає інститут приватної
власності, на основі якого і має утвердитися в українському суспільстві широкий прошарок активних власників.

Поняття мотивації тісно зв'язано з проблемою керування персоналом. Нові економічні відношення, породжені
перехідним періодом, висувають і нові вимоги до персоналу. Це не тільки добір, навчання і розташування кадрів,
але і формування нової свідомості, менталітету, а отже, і методів мотивації.

У дійсний час, при переході до ринкових відносин, основним мотивуючим чинником працівників є бажання мати




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel