Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Логічна характеристика поняття за обсягом» (ID:10299)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   78 кб.

Контрольна по логіке (Контрольне завдання № 2)

План





1. Логічна характеристика поняття за обсягом


Поняттям називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках.

Із цього визначення випливає, по-перше, що поняття— це уявний образ предмета, його відображення, а не сам
предмет. Тому поняття про предмети не можна змішувати із самими предметами, відбитими в цих поняттях. Поняття
— це логічна форма думки, думка про предмет.

Предмет думки — це той предмет або явище, про який мислить людина. Предметами думки можуть бути як матеріальні
предмети і явища, так і думки про ці предмети, які існують в об'єктивній дійсності, і предмети та явища
видумані.

По-друге, поняття відтворює не все, що має предмет, не всі його ознаки, а тільки істотні.

Ознакою називається все те, в чому предмети схожі один з одним або чим відрізняються.

Кожен предмет і явище матеріального світу мають численні різноманітні ознаки. Одні з них істотні, інші —
неістотні.

Істотні ознаки — це такі ознаки, котрі відображають природу предмета, його сутність і відрізняють його від
усіх інших предметів. Істотними ознаками є загальні та необхідні ознаки, такі, котрі належать усім предметам
роду і без яких предмет немислимий.

Неістотні ознаки — це ознаки, наявність або відсутність котрих не приводить до зміни природи предмета чи
явища. Неістотні ознаки є ознаками нестійкими, зовнішніми, одиничними, які не виражають властивості предмета.
Різниця між істотними й неістотними ознаками відносна, ознака, що є істотною, із розвитком і зміною предмета
може перетворитися в неістотну, і навпаки. Ознака неістотна в одному відношенні може виявитися істотною в
іншому. Критерієм істотності ознак, які відтворюються поняттям, є суспільна практика людини.

Поняття відрізняється від уявлення. Уявлення, як і поняття, відбиває предмет у його ознаках. Тільки поняття
відтворює істотні ознаки, а уявлення — предмет в сукупності найрізноманітніших його ознак. Уявлення багатше,
ніж поняття, воно відбиває більшу кількість ознак предмета, але поняття відображає предмет глибше, воно дає
нам знання про властивість предмета, тоді як уявлення властивості речей і явищ не розкриває.

Поняття — результат глибокого пізнання предметів або явищ. Щоб утворити поняття, необхідно вивчити предмет в
усіх істотних його проявах. Вироблення того чи іншого поняття завжди є кроком уперед у пізнанні навколишнього
світу, щаблем у розвитку науки.

У процесі утворення понять користуються такими логічними способами, як порівняння, аналіз, синтез,
абстрагування, повідомлення.

При вивченні предмета, визначенні його істотних ознак доводиться постійно порівнювати його з іншими.

Порівнянням називається співставлення предметів із метою визначення їхньої схожості й відмінності.

Порівняння дає змогу виявити загальне у предметів, те, чим вони схожі, а також чим вони відрізняються один від
одного, дати оцінку виявленим ознакам, згрупувати предмети в класи тощо. Порівняння здійснюється на основі
взаємодії аналізу і синтезу

Аналізом називається мислений розклад предмета на складові його частини.

Перш ніж виділити істотні ознаки предмета, необхідно знати, що є у предмета, які ознаки, елементи, сторони
складають його. Слід дослідити кожну властивість окремо та у зв'язку з іншими властивостями. Це досягається за
допомогою аналізу.

Вивчивши предмет частинами, необхідно потім установити його в цілому. Це завдання вирішує синтез.

Синтезом називається уявне поєднання частин предмета, розчленованого аналізом, у єдине ціле.

Аналіз і синтез знаходяться в нерозривній єдності, вони взаємопов'язані і взаємообумовлені: аналіз завжди
допускає синтез, а синтез — аналіз.

Будь-який предмет має чимало властивостей і ознак. Щоб утворити поняття, необхідно відібрати із маси виділених
аналізом лише суттєві. Тому у процесі вироблення понять завжди використовується такий логічний . спосіб, як
абстрагування.

Абстрагування — це уявне виділення істотних ознак предмета і відокремлення від маси інших властивостей.
Результат абстрагування називається абстракцією. У цьому розумінні будь-яке поняття е абстракція

При утворенні поняття вивчаються не всі предмети класу, а тільки деякі. Істотні ознаки, виділені в окремих
предметів шляхом узагальнення, поширюються на всі останні предмети класу, на клас у цілому.

Узагальнення — це такий логічний спосіб, завдяки якому здійснюється уявний перехід від одиничного до
загального шляхом об'єднання однорідних предметів у класи на основі їхніх спільних ознак

Вироблення поняття — це не одноактна дія, а складний пізнавальний процес. Формування понять нерозривно
пов'язане із практичною діяльністю людини. Практика— основа виникнення і розвитку понять, а також критерій
їхньої істинності. Вироблене поняття використовується потім як засіб подальшого пізнання навколишнього світу.

Поняття й слово — не одне й те ж саме. Поняття є категорія мислення, слово — категорія мови. І як думка
перебуває в нерозривному зв'язку з мовою, так і поняття органічно пов'язане зі словом.

Слово — матеріальна дійсність поняття. Поняття не може існувати інакше, як втілившись у слові. Слово виражає й
закріплює певне поняття.

Поняття може бути виражене одним словом (наприклад, держава) або сполученням слів (державне право).

Для позначення кожного нового поняття використовується будь-яке попереднє слово або нове сполучення попередніх
слів. Але вибір певного слова для вираження нового поняття не випадковий. Слово має найадекватніше виражати
поняття. Якщо ж підшукане слово не точно виражає поняття, не відповідає позначеному предмету, його намагаються
замінити іншим, точнішим словом. Так, у колишньому карному процесі протягом довгого часу для позначення
істини, що установлює суд, уживався термін «матеріальна істина». Однак з часом його піддавали все більшій
критиці, як термін неточний, двозначний. Нині юридична наука користується терміном «об"єктивна істина».
Уточнення найменувань — справа не тільки природна, а й необхідна, воно сприяє виробленню сучаснішої
термінології.

Поняття, закріпившись у слові, постає потім як його значення. Тому з'ясування значення слова є не що інше, як
установлення того, яке поняття виражає дане слово.

Одне й те ж слово може виражати не одне, а кілька понять і, отже, мати не одне, а кілька значень. Наприклад,
під словом «гіпотеза» розуміють «форму мислення» та «частину норми права». Слова, однакові за звучанням, але
різні за своїм значенням, здобули назву омоніми. Наявність у мові омонімів викликає необхідність з'ясувати
значення слів, що вживаються у практиці мислення.

Чимало уваги приділяється уточненню значення слів у юридичній науці й практиці. Теорією держави і права та
іншими правовими науками розроблено спеціальний спосіб тлумачення правових норм, який здобув назву
граматичного або словесного тлумачення, мета якого — з'ясування змісту юридичних норм. Щоб правильно
застосувати правову норму до конкретного випадку, необхідно з'ясувати її зміст. А для цього треба, перш за
все, розкрити значення тих слів, у яких виражена норма права. У ряді випадків законодавець сам установлює
значення слів, котрими він користується. У тих випадках, коли в законі відсутня вказівка на те, у якому
значенні ужито те чи інше слово, зміст слів визначається судовою практикою або правовою теорією.

Здатність слів виражати різні поняття породжує іноді плутанину, неясність в аргументації. Тому в науці
користуються не просто словами, а термінами.

Термін — це слово, яке має чітко визначене значення. Будь-яка наука прагне, щоб кожен термін мав єдине
значення Багатозначність термінології приводить до усіляких непорозумінь у суперечках, дискусіях, до помилок
як у мисленні, так і в практиці. Неточна термінологія викликає невизначеність у мисленні, змішування понять і
змішування явищ дійсності. Тому питання термінології не байдужі будь-якій науці.

Будь-яке поняття має обсяг та зміст. Змістом поняття називається сукупність існуючих ознак предметів,
відображених у понятті. Зміст поняття становлять ознаки, які відтворюють якість предмета і відрізняють його
від інших схожих предметів. Так, зміст поняття «крадіжка» складають такі ознаки: 1) таємне 2) викрадення 3)
особистого майна громадян. Змістом поняття «угода» е сукупність таких ознак: 1) дія, спрямована на 2)
установлення, 3) зміну або 4) припинення 5) громадянських правовідносин.




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel