Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Геоекологічна ситуація в Україні » (ID:10113)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   15 кб.

Геоекологічна ситуація в Україні


План





Вступ


Усе живе і неживе у своїй сукупності на Землі — це єдина екологічна система. Цілком природно, що в різних
регіонах планети залежно від кліматичних умов, географічного положення, життєвих обставин існували і місцеві
екологічні системи, які відрізнялись одна від одної складом рослин, тварин і мали взаємний вплив. Останній
посилювався в міру розвитку людського суспільства. Однак якщо на ранніх етапах розвитку вплив людини на
навколишнє середовище був дуже незначним і не викликав суттєвих змін у біосфері планети, то з розвитком
суспільства ставлення до природи набуває характеру планомірних дій, спрямованих на певні, заздалегідь намічені
цілі. Це особливо посилилось і якісно змінилося в останні два століття, в епоху бурхливого розвитку технічних
засобів.

Світоглядне питання про будову навколишнього середовища, взаємозв'язки між людиною і природою, залежність її
від місця у природі — питання давнє. Багато тисячоліть природа сприймалась людиною як щось зовнішнє, часто
вороже, тобто людина більше змушена була сама пристосовуватися до природи, ніж пристосовувати її для своїх
потреб. Лише через тисячі років розвитку цивілізації людина навчилась використовувати природу для своїх
потреб. Це нове спілкування з природою зародило у людини почуття антропоцентризму, коли вона уявила себе не
тільки центром географічного місцеперебування, а й центром усієї Землі і навіть усього Всесвіту. ) Люди не
відчували своєї відповідальності за збереження природи. Нині ж усім зрозуміло: зберегти природу, життя на
Землі можна тільки загальними зусиллями всіх людей земної кулі. Необхідність гармонізації стосунків
суспільства і природи ставить завдання екологізації свідомості людей, удосконалення прийомів і методів
природокористування, встановлення динамічних взаємозв'язків системи людина — суспільство — природа.

В останні десятиліття гостро постає питання про збереження таких природних ресурсів, які ще в недалекому
минулому здавалися невичерпними і незмінними (атмосфера, вода, ґрунти та інші компоненти біосфери). Нині, як
ніколи раніше, перед людством постає важливе завдання, що стосується здоров'я і навіть життя людини, — охорона
середовища її існування — біосфери. З усього спектра охоронних заходів найважливіше значення мають:
виробничо-економічні, оздоровчо-гігієнічні, виховні, наукові, естетичні.

Зі зростанням споживання енергії за рахунок енергоресурсів Землі інтенсивно розвиваються транспортні системи,
зростає промисловий потенціал провідних країн світу. Зростає використання природних ресурсів, але, разом з
тим, відбувається масове утворення і накопичення відходів, порушуються кругообіги речовин, а високотоксичні
речовини розсіюються в біосфері, активно забруднюючи її.

Основними причинами руйнування біосфери та екологічної кризи є:

— демографічний вибух;

— урбанізація населення;

— підвищене використання енергії, промислової продукції та, використання транспортних засобів;

— інтенсифікація сільськогосподарського виробництва;

— екологічно нераціональне господарювання;

— аварії, катастрофи, військові навчання, випробування, війни.



1. Забруднення атмосфери


Екологічний стан території України оцінюється як кризовий. Це є наслідком того, що тривалий час Україна була
окраїною СРСР. В результаті господарська діяльність здійснювалася без урахування екологічних вимог. В Україні
розвивалися переважно сировинно-добувні, хімічні і металургійні галузі промисловості, які є екологічно
небезпечними. Територіальна організація промислового виробництва, його технологія залишаються недосконалими.
Внаслідок нераціонального природокористування землеробська освоєність і розораність сільськогосподарських
угідь в Україні є найбільшою порівняно з розвинутими країнами світу. В результаті надмірно забруднюються
річки, озера, водосховища, моря, підземні води, атмосферне повітря, ґрунт.

Забруднення токсичними речовинами навколишнього середовища негативно відбивається на здоров'ї населення,
погіршує якість сільськогосподарської продукції, знижує врожайність, передчасно руйнує житлові будівлі,
металоконструкції, впливає на клімат окремих регіонів, руйнує озоновий шар Землі, зумовлює загибель флори та
фауни.

Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та
тверді частинки. При цьому частка газів складає 90%, а тверді частинки — 10% від всієї маси забруднювачів. До
природних забруднювачів відносяться пилові бурі, виверження вулканів, космічний пил тощо. Джерела
антропогенного забруднення — теплоелектростанції (сірчистий та вуглекислий гази), металургійні підприємства
(викидають оксиди азоту, сірководень, сірковуглець, хлор, фтор, аміак, сполуки фосфору, ртуть, миш'як),
хімічні, цементні заводи та інші підприємства.

За аналізом даних мережі спостережень Держкомітету з гідрометеорології України, середньорічні концентрації
шкідливих речовин у повітрі 49 міст України в 1992 p. перевищували санітарні норми: бензпірену — у 5 раз,
формальдегіду — у 4, фенолу і аміаку — у 2, діоксиду азоту — у 1,5, фтористого водню — у 1,2 раза.

Основними забруднювачами атмосфери є підприємства металургії (30,7 %), енергетики (28,9 %), вугільної (17,2 %)
та нафтохімічної промисловості (5 %). Зокрема, найбільше оксидів азоту (72 %) викидають підприємства
енергетики та металургії, сірчистого газу (82,4 %) — підприємства енергетики, чорної металургії та вугільної
промисловості. У 1992 p. у Донецькій області підприємствами енергетики, чорної металургії та вугільної
промисловості викинуто в атмосферне повітря 1 998 тис. тонн шкідливих речовин. Причому найбільший «внесок» у
забруднення зробили підприємства Маріуполя, Макіївки, Дебальцевого.

Потужним забруднювачем повітря є автотранспорт. Понад 40 % від загальної кількості його викидів припадає на
оксиди вуглецю і вуглеводні, більш як 30% — це оксиди азоту. Частка викидів автотранспорту в Донецькій області
становить 13%, в Івано-Франківській — 24, в Криму — 80%. Найбільша вона у великих містах — 75—90%.

Забрудненими є також атмосферні опади. Так, вміст у них сульфатів у різних областях коливається в межах 6—24
мг/л, а максимальні значення (19—24 мг/л) виявлено в Донецькій, Львівській, Луганській, Миколаївській,
Херсонській областях. Вміст нітратів в опадах змінюється в межах 0,4—2,5 мг/л, з найбільшими значеннями у
Волинській, Донецькій, Львівській, Хмельницькій областях та в Криму.

Максимальні значення азоту амонійного (2—3 мг/л) зареєстровано в опадах Дніпропетровської, Миколаївської,
Харківської, Херсонської та Черкаської областей. У випаданні кислотних дощів (рН 5,5) та лужних опадів (рН
8,3) спостерігаються сезонні зміни. Так, у холодний період року (жовтень—березень) кислотні дощі
спостерігаються у 10 % випадків, у теплий (квітень—вересень) — у 7,5 %. Велика повторюваність кислотних опадів
припадає на Волинську, Кіровоградську, Київську, Одеську області, Крим (Ялта, Карадаг), лужних — на Донецьку,
Тернопільську області, а також на такі міста, як Кривий Ріг, Одеса, Рівне, Чернівці, Ялта та ін.



2. Екологічний стан водойм в Україні


Усі водні об'єкти на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його
економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і
рослинного, світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і
зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними
ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.

Обмежені технічні можливості в очищенні питної води і забезпеченні у достатній кількості нею населення АР
Крим, Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської, Донецької, Луганської та ряду інших областей призводять




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel