Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Витрати виробництва. Їх класифікація» (ID:9216)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       16 стр.
Размер в архиве:   44 кб.

Все-таки інші витрати показувалися на рахунку 44 "Витрати обігу" . При цьому малося на увазі, що вся зроблена
за звітний період продукція була реалізована, тому витрати обігу списувалися в дебет рахунка 80 "Прибутки та
збитки" у повній сумі (крім витрат на перевезення, збереження й інші витрати, що підлягають розподілу згідно
п.64 Постанови 334).



В даний час ситуація трохи змінилася. Так, відповідно до ПБО-16 облік витрат на виготовлення готової продукції
(усіх, а не тільки витрат на сировину) підприємства громадського харчування повинні вести по об'єктах витрат .
У даному випадку має місце чергова нечіткість у тлумаченні терміна "об'єкт витрат". Згідно ПБО-16 під об'єктом
витрат розуміється продукція, роботи, чи послуги вид діяльності підприємства, що вимагають визначення
зв'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат. Таким чином, виникає питання: що конкретно можна визначити
об'єктом витрат для підприємств громадського харчування: готову продукцію чи конкретне блюдо.



Чіткої відповіді на дане питання немає й в Інструкції 291, відповідно до якої облік витрат можна вести по
видах виробництва (що мало характерно для підприємств громадського харчування), статтям витрат, чи видам
групам продукції, що виготовляється. Що ж у даному випадку варто розуміти під чи видом групою продукції, що
виготовляється, залишається нез'ясованим. Група продукції - холодні закуски, а вид - бутерброд? Чи ж облік
витрат варто вести (і відповідно калькулювати собівартість продукції) по кожному блюду, на яке є калькуляційна
картка? Це, на думку автоа, є найбільше економічно обґрунтованим, але в ряді випадків дуже громіздким і
трудомістким.



Отже, відповідно до Інструкції 291 на рахунку 23 "Виробництво" (аналог колишнього рахунка 20 "Виробництво")
повинна бути відбита виробнича собівартість продукції, що складається з:



прямих витрат (тобто таких, котрі можна віднести до конкретного об'єкта витрат);



змінних загальвиробничих витрат;



постійних розподілених загальвиробничих витрат.



Відзначимо, що, з огляду на особливості діяльності, на дебеті рахунка 23 "Виробництво" протягом звітного
місяця підприємствам громадського харчування доцільно відображати прямі матеріальні витрати, а готову
продукцію списувати в реалізацію, використовуючи метод оцінки вибуття запасів по нормативних витратах
(нагадаємо, що згідно ПБО-9 готова продукція є видом запасів).



Суть зазначеного методу полягає в тім, що в процесі реалізації готова продукція буде списуватися в
собівартість по нормах витрат, установленим підприємством на підставі нормальних рівнів використання сировини,
праці й інших елементів майбутньої виробничої собівартості.



Після закінчення звітного місяця і формування інших (крім вартості сировини) елементів виробничої собівартості
готової продукції необхідно буде провести коректування собівартості готової продукції з обліком фактичних (а
не нормативних) витрат на її виробництво і відповідно відкоригувати собівартість реалізованої продукції.



У даному випадку варто враховувати розходження між термінами "виробнича собівартість продукції" і
"собівартість реалізованої продукції", оскільки відповідно до принципу відповідності доходів і витрат на
результаты діяльності буде впливати не виробнича собівартість усієї виготовленої продукції, а тільки
собівартість готової продукції, відпущеної в продаж.



У випадку якщо на кінець звітного періоду (кварталу) на підприємстві громадського харчування має місце
нереалізована готова продукція, її виробнича собівартість буде брати участь у розрахунку приросту (убули)
балансової вартості запасів з урахуванням особливостей, передбачених п.2.3 Порядку 124.



Розглянувши аспекти нового бухгалтерського обліку на підприємствах громадського харчування, проілюструємо їх
на числовому прикладі.



Підприємство, що працює в сфері громадського харчування, реалізує як покупні товари, так і продукцію власного
виробництва. Готування готової продукції здійснюється в двох кухнях, а її реалізація - у двох буфетах. Облік
виробничої сировини і товарів ведеться за цінами придбання в одній коморі, з якої зазначені матеріальні
цінності, у міру потреби по нормах закладки, надходять на відповідну кухню (на рахунку 201 "Сировина і
матеріали" ведеться облік товароматериальных цінностей, що призначені винятково для виробництва).



Протягом звітного періоду готова продукція на кухні враховується за нормативними цінами, визначеним
адміністрацією підприємства.



Також підприємство установило, що до складу постійних загальвиробничих витрат включаються витрати на заробітну
плату, послуги сторонніх організацій (орендна плата, телефонні розмови й ін.), а до складу ж перемінних
загальвиробничих витрат - сума нарахованої амортизації виробничого устаткування.



Торгова націнка на виготовлені блюда і покупні товари встановлюється на кухні.



Вихідні дані (для наочності звітним періодом буде не місяць, а квартал).



На початок звітного кварталу залишків на рахунках бухгалтерського обліку не було.



Нормативні облікові ціни: блюда А - 10 грн. за порцію;



блюда Б - 9 грн. за порцію.





загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel