Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Загальні передумови та економічні причини необхідності виникнення кредиту» (ID:9006)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       7 стр.
Размер в архиве:   29 кб.

власних або бюджетних коштів, які є в обороті позичальника;

тимчасовість перебування позиченої вартості в обороті позичальника, яка визначається тривалістю одного
кругообороту його капіталу. Навіть за умови, що для кожного нового циклу кругообороту капіталу позичальнику
знову потрібна буде позичка, з попереднього циклу позичені кошти повинні вивільнятися і повернутися
кредитору;

збереження позиченої вартості в процесі руху і повернення її до кредитора в повному обсязі. У цій
закономірності центральним місцем є збереження позиченої вартості, тому що повернути позичку можливо і за
рахунок іммобілізації власного капіталу позичальника. Проте в такому випадку кредит не буде вигідним для
позичальника, відбудеться трансформація його сутності;

залежність маси наданої позички від наявних обсягів вільних коштів. Ця закономірність зумовлена реальним
характером об’єкта кредитування.

На макроекономічному рівні закономірності руху кредиту проявляються в такому:

кількісні параметри розвитку кредиту (за динамікою зростання кредитних вкладень) повинні бути адекватними
динаміці обсягів ВНП. Якщо темпи розвитку кредитних вкладень істотно випереджають темпи зростання ВНП,
відбудеться надмірне розбухання грошового капіталу, виникне загроза фінансової кризи, інфляції. Якщо ж темпи
розвитку кредиту відставатимуть від зростання ВНП, економіці загрожуватиме демонетизація, криза неплатижів;

оскільки кожна позичкова операція є двоякою - як вимога і як зобов’язання, як актив і як пасив, загальні суми
кредитних вкладень і позичених ресурсів у макромасштабах завжди балансуються;

зворотністьі платність кредиту робить його найбільш адекватним ринковим умовам інструментом фінансування
зростання капіталу в реальному секторі економіки. Кредиту належить вирішальна роль у переміщенні величезних
мас заощаджених у сфері особистого споживання коштів у сферу виробничого споживання;

платність кредиту і здатність приносити дохід обом його суб’єктам визначають таку закономірність
міжгалузевого руху кредиту, як спрямування коштів з галузей і секторів економіки з низькою рентабельністю у
високорентабельні галузі, види виробництва. Ця закономірність руху кредиту визначає його важливу роль у
забезпеченні економічного розвитку.

Розглянуті закономірності не вичерпують усіх особливостей руху кредиту. Проте вони дають зрозуміти, що
практика управління кредитними відносинами не може будуватися на довільних рішеннях чи однобічних інтересах, а
лише на об’єктивних закономірностях руху кредиту, що забезпечують збалансоване дотримання інтересів усіх
суб’єктів кредитних відносин.


4.3 Принципи кредитування



Тісний зв’язок між практикою організації кредитних відносин та закономірностями руху кредиту забезпечується
завдяки дотриманням суб’єктами кредиту загальних принципів або правил кредитування. Основними, найбільш
визнаними принципами кредитування є:

цільове призначення позички. Цільове призначення позички полягає в тому, що економічні суб’єкти, що виявили
намір вступити в кредитні відносини, повинні заздалегідь чітко визначити, на яку ціль будуть використані
позичені кошти. Визначену ціль повинні однаково розуміти й оцінювати обидві сторони погоджуючись на її
кредитування. Це висхідна, базова передумова забезпечення кожної зі сторін своїх інтересів у даній позичці та
реалізацї цих відносин, як кредитних;

строковість передачі коштів кредитором позичальнику. Строковість позики передбачає, що вільні кошти кредитора
передаються позичальнику на чітко визначений строк, який сторони повинні узгодити в момент вступу в кредитні
відносини. Строковість випливає з цільового призначення позички і сама слугує передумовою для подальшого
розгортання кредитних відносин між сторонами позики: визначення плати за позичені кошти, порядку повернення
коштів тощо. Конкретні строки окремих позичок визначаються залежно від тривалості кругообороту капіталу
позичальника, у формуванні якого бере участь позичена вартість;

поверненість позичальником коштів кредитору в повному обсязі. Поверненість позиченої вартості кредитору
означає, що позичальник повинен повернути кредитору весь обсяг одержаної в позичку вартості. Цей принцип
випливає з попереднього - строковості позички і тісно пов’язаний з ним, але це самостійний принцип. Визначення
строку позички при укладанні відповідної угоди зовсім не гарантує того, що вона буде погашена своєчасно. Але
якщо навіть вона погашується в установлений термін, це не обов’язково значить, що вся позичена вартість
повернута (девальвація валюти позики, інфляція). Тому при поверненні номінальної суми кредитор може зазнати
збитків. В зв’язку з цим, суб’єкти кредиту повинні передбачати спеціальні заходи щодо забезпечення повернення
позиченої вартості в повному обсязі: скорочення терміну позички, підвищення ставки позичкового процента, в
залежності від індекса інфляції тощо;

забезпеченість позички. Забезпеченість полягає в прийнятті кредитором при наданні позички додаткових заходів
щодо гарантування повернення позички у визначені строки. Додатковими ці заходи є відносно принципів цільового
спрямування та строковості позички, які за своєю сутністю сприяють поверненню позички. Але цього "сприяння"
часто виявляється недостатньо, і позички повертаються не своєчасно, не в повному обсязі чи взагалі не
повертаються. Захисту кредитора від неповернення боргу неплатоспроможним позичальником і слугує принцип
забезпеченості позичок. Забезпеченням позички може бути майно (нерухоме, рухоме, цінні папери, валютні
цінності), що приймається у заставу, а також зобов’язання третьої особи погасити борг кредитору (гарантії,
поручительства). Розмір майнового забезпечення звичайно встановлюється на рівні, що перевищує розмір позички,
на випадок зниження ринкової ціни застави;

платність користування позиченими коштами. Платність користування позичкою полягає в тому, що позичальник
повертає кредитору не тільки основну суму боргу, а й сплачує додаткові кошти у формі процента. Для
встановлення такого принципу є вагомі економічні підстави. Адже коли кредитор передає свої вільні кошти в
позичку, то зазнає при цьому подвійних втрат: втрачає частину доходу, яка припадає на вилучену ним з обороту
частину коштів, що стає джерелом кредиту; втрачає ті переваги та зручності, які властиві утриманню вивільнених
з обороту коштів у ліквідній формі. Більше того, втрати переваг та зручностей запасів ліквідності
супроводжується появою кредитного ризику, пов’язаного з наданням позички, та можливих збитків від позички.
Тому, щоб зберегти своє попереднє положення на ринку, кредитор мусить стягувати плату за надані в позичку
кошти. Платність позички має важливе значення і для позичальника, вона стимулює його до більш виваженого
рішення щодо доцільності одерження позички, суворого дотримання інших принципів кредитування, ефективного
використання позичених коштів тощо.

Необхідно зазначити, що всі принципи кредитування тісно пов’язані, оскільки випливають з сутності кредиту, і
тільки в комплексі можуть забезпечити їх реалізацію. Тому для ефективного кредитування дотримання всіх його
принципів є обов’язковим.






















загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel