Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Загальні передумови та економічні причини необхідності виникнення кредиту» (ID:9006)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       7 стр.
Размер в архиве:   29 кб.

грошей, Дж. Ло пропонував випускати нерозмінні грошові знаки. Шляхом розширення кредитування за рахунок емісії
незабезпечених банкнот він обіцяв у коротний строк збагатити країну. Однак, ці ідеї на практиці провалились.

Проте, в міру розвитку кредитної системи, акціонерних банків і чекового обігу капіталотворча теорія знову
відродилась. Особливо сприяв цьому у другій половині XIX ст. англійський економіст Г. Маклеод. Він
стверджував, що кредит не створює капіталу, а сам є капіталом, причому продуктивним, оскільки дає прибуток у
вигляді процента; банки - "фабрики кредиту", вони створюють кредит, а значить і капітал. Розглядаючи банки як
"фабрики кредиту", Г.Маклеод цілком логічно доводив, що вирішальна роль у їх діяльності належить активним
операціям. На його думку, банки через депозитну чи готівкову емісію можуть здійснювати кредитні операції,
внаслідок яких потім формуються депозити.

Першими зробили спробу пристосувати постулати капіталотворчої теорії до потреб державно-монополістичного
регулювання економіки австрійський економіст Й. Шумпетер і німецький економіст А. Ган.

Й. Шумпетер дійшов висновку, що основним рушієм економічного розвитку є кредит. Це зумовлено тим, що банки,
надаючи кредит, випускають в обіг нові платіжні засоби, які є капіталом, оскільки використовуються
підприємцями для розширення виробництва.

Ототожнивши кредит із капіталом, Й. Шумпетер оголосив кредит і банки вирішальними чинниками розвитку
виробництва, здатними запобігати економічним кризам, інфляції, забезпечити процвітання суспільства. Він
впритул підійшов до розроблення кредитних методів економічного регулювання.

Ще далі в розроблення кредитної політики згідно з ідеями капіталотворчої теорії кредиту просунувся А. Ган. На
відміну від своїх попередників він зробив спробу пояснити механізм капіталотворчої функції кредиту. А. Ган
розробив рекомендації щодо широкого використання кредитної політики для підтримування високої економічної
кон’юнктури. Змінюючи умови кредитування, постійно форсуючи надання позик, банки можуть створити стільки
"купівельної сили", скільки необхідно, щоб збільшити попит, запобігти кризі надвиробництва, згладити коливання
економічного циклу.

Необхідно зазначити, що методи грошово-кредитної експансії та рестрикції, що базуються на ідеях
капіталотворчої теорії, міцно ввійшли в сучасну світову практику грошово-кредитного регулювання ринкової
економіки.

Разом з цим накопичений досвід теоретичного аналізу кредиту та практичного його використання в політиці
макроекономічного регулювання свідчить про те, що в тривалому спорі представників натуралістичної та
капіталотворчої теорії жодна зі сторін не перемогла. Банки виявились і посередниками і "фабриками" грошового
капіталу. Їх активні операції хоча і є первинними відносно пасивних, але держави чітко обмежують обсяги цих
операцій. Позичковий капітал хоч і здійснює самостійний рух, проте він не може зовсім відірватись від
реального капіталу і самостійність його має відносний характер. Тому сучасна наукова думка з теорії кредиту
розвивається по шляху синтезу окремих ідей натуралістичної та капіталотворчої теорії.



Розділ IV. Стадії та закономірності руху кредиту



Кредит як економічне явище являє собою процес, що характеризується певним рухом елементів його структури
(об’єкта і суб’єктів). Рух кредиту має свою визначеність у часі та в просторі, має свої спеціфічні
закономірності і є ключовою ознакою кредиту як економічної категорії.

Рух суб’єктів кредиту має ту особливість, що статус кредитора чи позичальника економічний суб’єкт набуває не
назавжди, а систематично його змінює. Він періодично буває то позичальником, до кредитором залежно від
особливостей руху його ресурсів (капіталу). Він також може бути одночасно і кредитором, і позичальником, або
ні тим, ні другим з тих же причин


Дещо відмінне положення щодо цього мають банки - вони є постійними кредиторами і позичальниками. Це
обумовлено їх особливим призначенням як посередників у кредиті. .

Рух вартості як об’єкта кредиту проявляється в переміщенні її від одного суб’єкта до іншого, в переміщенні по
стадіях кругообороту капіталу, між регіонами, між галузями та сферами економіки.

Рух об’єкту кредиту має чітко виражений часовий та просторовий виміри. Часовий вимір відбиває тривалість
користування позичальником одержаною від кредитора вартістю. На практиці цей вимір проявляється в класифікації
позичок на короткострокові, середньострокові та довгострокові. Просторовий вимір руху кредиту не знайшов
широкого практичного прояву. У класифікації кредитів визначається лише один кредит, що має явні просторові
ознаки, - міжнародний кредит, який відображає переміщення позиченої вартості між окремими країнами.



4.1 Стадії руху кредиту



Для розуміння суті кредиту важливе значення має рух позиченої вартості відповідно до розвитку кредитних
відносин між двома суб’єктами, тобто на мікрорівні. Економічною основою цього руху, виділення його окремих
стадій слугує кругооборот капіталу в процесі розширеного відтворення. Рух капіталу в процесі відтворення на
засадах кругообороту, що виражається за формулою Г - Т…В…Т’ - Г’, забезпечує послідовне проходження позиченою
вартостю всіх стадій свого руху і повернення на висхідні позиції - до свого власника-кредитора. Цей рух
позиченої вартості можна назвати відтворювальним і виразити формулою:

ВВ - НП - ОП…ВП…ВК - ПК - ОК, де

ВВ - формування вільної вартості у кредитора;

НП - розміщення вільних коштів у позики;

ОД - одержання додаткових коштів позичальником;

ВП - використання позичальником одержаних коштів на свої потреби;

ВК - вивільнення коштів з обороту позичальника;

ПК - повернення позичальником коштів кредитору;

ОК - одержання кредитором коштів, наданих у позичку.

Виходячи з цієї формули, можна виділити такі етапи відтворювального руху кредиту:

1-а стадія - формування вільної вартості як джерела надання позичок (операція ВВ);

2-а стадія - розміщення вільної вартості в позичку (операції НП-ОП);

3-я стадія - використання позичальником коштів, одержаних у тимчасове розпорядження (операція ВП);

4-а стадія - вивільнення використаних позичальником коштів з його обороту або формування в нього доходів,
достатніх для повернення позички (операція ВК);

5-а стадія - повернення позичальником вартості кредитору (операції ПК-ОК) та сплата процента. На цьому етапі
завершується рух позиченої вартості і закінчуються відносини між кредитором і позичальником щодо даної
позики.

Виділення стадій руху кредиту має дещо умовний характер, оскільки всі ці стадії між собою нерозривно
пов’язані. Зупинка руху на будь-якій стадії може призвести до розриву відносин між суб’єктами кредиту,
загрожує їх економічним інтересам. Проте таке виділення стадій руху сприяє не тільки кращому розумінню
сутності кредиту, а й усвідомленню механізму реалізації взаємовідносин між його суб’єктами.


4.2 Закономірності руху кредиту



Об’єктивний характер кредиту як економічної категорії, наявність його самостійної внутрішньої сутності
визначають певні закономірності його руху. Вони безпосередньо випливають з сутності кредиту, і пізнання їх є
важливою передумовою ефективної організації та управління кредитними відносинами в країні. Без дотримання цих
закономірностей кредит втрачає свою визначальну сутність, перетворюється в іншу категорію, а роль його
деформується.

На мікроекономічному рівні основними закономірностями руху кредиту є:

зворотність руху вартості, що передається в позичку. Цим рух кредитних коштів істотно відрізняється від




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel