Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Діяльність» (ID:8414)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       13 стр.
Размер в архиве:   59 кб.


Будь-яка система – це не хаотичне скупчення елементів, а їхня внутрішня організація зі структурою,
угрупованнями елементів, що знаходяться у визначеній супідрядності. У внутрішньому світі особистості
виділяються три основні психологічні сфери (підструктури, підсистеми, угруповання психологічних елементів):
спрямованість, операціональна і модуляційна.

Сфера операціональна включає психологічні елементи, що грають роль способів і засобів досягнення цілей,
обумовлених сферою спрямованості. Особистість – це не тільки те, що людина робить, але й як робить. У цій
сфері є дві групи своєрідних компонентів: морально-ділові і професійно-ділові. Особистість для ділового
досягнення своїх цілей використовує і моральні засоби (борг, відповідальність, чесність, порядність,
працьовитість, колективізм, дружба, солідарність або протилежні ним відносини–засоби), і професійні
(організованість, завзятість, сміливість, навички, уміння, здібності й ін.).

33. Психомоторика в складі діяльності


Психомоторика – основний вид об'єктивізації психіки в сенсомоторних, ідеомоторних і емоційно-моторних
(зокрема, імпульсивних) реакціях і актах.

Розвиток поняття „психомоторика” пов'язаний з ім'ям відомого російського фізіолога І.М.Сєченова. Саме він
вперше розкрив найважливішу роль м'язового руху в пізнанні навколишнього світу. Ідеї Сєченова зіграли
вирішальну роль у розумінні психомоторики як об'єктивації в м'язових рухах всіх форм психічного відображення й
у розумінні рухового аналізатора, що виконує гносеологічну і праксеологічну функцію, як інтегратора всіх
аналізаторних систем людини.

У моторній організації людини, у її поведінці, діяльності, мові відображається практично вся його
характеристика і як індивіда, і як суб'єкта діяльності при всій його неповторній індивідуальності.

Ананьєв виділив чотири рівні активності:

рівень цілісної діяльності як історично сформованої системи програм, операцій і засобів виробництва
матеріальних і духовних цінностей суспільства;

рівень окремого акта діяльності (дії);

рівень макрорухів, з яких будуються дії;

рівень мікрорухів, з яких будуються макрорухи.



34. Психологічний аналіз процесу формування навичок


Навички – це цілком автоматизовані, інстинктоподібні компоненти умінь, реалізовані на рівні несвідомого
контролю. При автоматизації дій і операцій, їхньому перетворенні в навички в структурі діяльності відбувається
ряд перетворень:

По-перше, автоматизовані дії й операції зливаються в єдиний, що цілісно протікає акт, іменований умінням. При
цьому зайві, непотрібні рухи зникають, а кількість помилкових різка падає.

По-друге, контроль за дією або операцією при їхній автоматизації зміщається з процесу на кінцевий результат, а
зовнішній, сенсорний контроль заміщається внутрішнім, пропріоцептивним. Швидкість виконання дії й операції
різко зростає, досягаючи деякого оптимуму або максимуму. Все це звичайно відбувається в результаті вправ і
тренування.

Розвиток і удосконалювання діяльності можна розуміти, таким чином, як перехід компонентів окремих умінь, дій і
операцій на рівень навичок.

Фізіологічною основою автоматизації компонентів діяльності, спочатку представлених у її структурі у вигляді
дій і операцій і потім перетворених на навички, є, як показав Н.А.Бернштейн, перехід керування діяльністю або
її окремими складовими на підсвідомий рівень регуляції і доведення їх до автоматизму.

Важливе значення для розуміння процесу формування навичок має їхнє перенесення, тобто поширення і використання
навичок, сформованих у результаті виконання одних дій і видів діяльності, на інші. Для того щоб таке
перенесення здійснилося нормально, необхідно, щоб навичка стала узагальненою, універсальною, що погодиться з
іншими навичками, діями і видами діяльності, доведеним до автоматизму.










35. Психологічний аналіз процесу формування вмінь



Уміння на відміну від навичок утворюються в результаті координації навичок, їхнього об'єднання в системи за
допомогою дій, що знаходяться під свідомим контролем. Через регуляцію таких дій здійснюється оптимальне
керування уміннями. Суть полягає в тому, щоб забезпечити безпомилковість і гнучкість виконання дії, тобто
одержання в результаті надійного підсумку дії. Сама дія в структурі уміння контролюється по його цілі.

Наприклад, учні молодших класів при навчанні письму виконують ряд дій, пов'язаних з написанням окремих
елементів букв. При цьому навички тримання олівця в руці і здійснення елементарних рухів рукою виконуються, як
правило, автоматично.

Головне в керуванні уміннями укладається в тому, щоб забезпечити безпомилковість кожної дії, його достатню
гнучкість. Це означає практичне виключення низької якості роботи, мінливість і можливість пристосування
системи навичок до змінюваним час від часу умовам діяльності зі збереженням позитивних результатів роботи.

Наприклад, уміння робити що-небудь власними руками означає, що маюча таке уміння людина завжди буде працювати
добре і здатна зберегти високу якість праці в будь-яких умовах. Уміння навчати означає, що вчитель в змозі
навчити будь-якого нормального учня тому, що знає і вміє сам.

Уміння на відміну від навичок завжди спираються на активну інтелектуальну діяльність і обов'язково містять у
собі процеси мислення. Свідомий інтелектуальний контроль – це головне, що відрізняє уміння від навичок.
Активізація інтелектуальної діяльності в уміннях відбувається саме в ті моменти, коли змінюються умови
діяльності, виникають нестандартні ситуації, що вимагають оперативного прийняття розумних рішень.

36. Формування сенсомоторних навичок


Сенсомоторика (від лат. sensus почуття, відчуття і motor двигун) взаємокординація сенсорних і моторних
компонентів діяльності: одержання сенсорної інформації приводить до запуску тих або інших рухів, а ті, у свою
чергу, служать для регуляції, контролю або корекції сенсорної інформації. У якості основного сенсомоторного
механізму виступає рефлекторне кільце.

З вікової психології відомо, що на визначених етапах життя виявляються сенсорні здібності, тобто здатність
диференціювати якості і властивості предметів і речей. Рухова здатність, як здатність переміщати тіло у
вертикальному положенні і маніпуляційна здатність, як здатність вистачати, переміщати, кидати предмети, теж
мають свій віковий період прояву. Перцептивні здатності, як здатність виділяти предмети, їхню форму, розмір,
відстань і язикові здібності, як здатність використовувати слова для спілкування, на визначеному етапі
онтогенезу визначають прояв пізнавальних здібностей індивіда, або його інтелекту.

Формування сенсорних навичок – це розвиток відчуттів людини і сприймань, формування уявлень про зовнішні
властивості предметів: їх форму, колір, розмір, положення у просторі тощо. Воно становить фундамент її
розумового розвитку.

Формування сенсорних навичок базується на розвитку сприйняття як процесу формування й удосконалювання
перцептивних дій. Основні закономірності сенсорного розвитку: умінню користуватися своїми відчуттями людина
повинна свідомо вчитися; свідома із зусиллям вироблена робота думки стає шляхом нескінченного повторення і
завчання несвідомої і легко відбувається; в основі всіх відчуттів лежать свідомі акти розуму, „людські




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel