Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Діяльність» (ID:8414)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       13 стр.
Размер в архиве:   59 кб.


А.Н.Леонтьев говорить про мотиви „розуміючі” і мотиви „реально діючі”. У розбіжності цих мотивуючих факторів
відображається розбіжність дійсних мотивів навчання з цілями навчального процесу, що задаються соціально,
розбіжність реалізованої учнем діяльності з відповідними навчальними діями. Це – характерна ситуація ззовні
мотивуємой активності, якій А.Н.Леонтьев при визначенні діяльності відмовляє навіть у статусі такої. Дія стає
діяльністю тоді, коли його предмет, тобто в даному випадку ціль, починає характеризуватися властивостями, що
спонукують, тобто стає мотивом. Цей процес – „зрушення мотиву на мету” – А.Н.Леонтьев розглядає як основний
механізм розвитку нових форм діяльності: „Тільки ті мотиви, що розуміються, за певних умов стають діючими
мотивами”.

Що може представляти таке зрушення в структурній схемі предмета навчальної діяльності? Власне кажучи, це не що
інше, як „зворотна інверсія”, відновлення природної предметної структури внутрішнього типу. Це може виражатися
в переміщенні безпосереднього цільового об'єкта навчання в ядро і виведенні об'єкта зовнішнього мотиву з ядра
в його природну позицію в оболонці структури регуляції дії. Дійсно, мова йде не про те, щоб взагалі усунути
зовнішні мотиви зі структури діяльності. Можна припустити, що зрушення навчальної мотивації з комплексу,
наприклад, демонстративності на розуміння важливості навчання, очевидно, доцільно проводити через проміжні
етапи – наприклад, через мотивацію реального лідерства або соціального заохочення.

Контроль за дією або операцією при їхній автоматизації зміщається з процесу на кінцевий результат, а
зовнішній, сенсорний контроль заміщається внутрішнім, пропріоцептивним. Швидкість виконання дії й операції
різко зростає, досягаючи деякого оптимуму або максимуму.


17. Проблема особистісного смислу у діяльності





Особистісний смисл діяльності чи інакше кажучи мотив діяльності – це те, що спонукує її, заради чого вона
здійснюється. Як мотив звичайно виступає конкретна потреба, що у ході і за допомогою даної діяльності
задовольняється. Мотиви людської діяльності можуть бути різноманітними: органічними, функціональними,
матеріальними, соціальними, духовними. Органічні мотиви спрямовані на задоволення природних потреб організму.
Такі мотиви пов'язані із ростом, самозбереженням і розвитком організму. Це – виробництво продуктів харчування,
житла, одягу і т.п. Функціональні мотиви задовольняються за допомогою різного роду культурних форм активності,
наприклад ігор і занять спортом. Матеріальні – спонукують людину до діяльності, спрямованої на створення
предметів, безпосередньо у вигляді продуктів, що обслуговують природні потреби. Соціальні мотиви породжують
різні види діяльності, спрямовані на те, щоб зайняти визначене місце в суспільстві, одержати визнання і повагу
з боку оточуючих людей. Духовні мотиви лежать в основі тих видів діяльності, що пов'язані із
самовдосконаленням людини. Тип діяльності звичайно визначається по її домінуючому мотиву (тому, що людська
діяльність полімотивована, тобто побуджається декількома різними мотивами).



Мотивація діяльності в ході її розвитку не залишається незмінною. Так, наприклад, у трудової або творчої
діяльності згодом можуть з'явитися інші мотиви, а колишні відійти на другий план. Іноді дія, раніше включена
до складу діяльності, може виділитися з неї і придбати самостійний статус, перетворитися в діяльність із
власним мотивом. У цьому випадку ми відзначаємо факт народження нової діяльності.


З віком по мірі розвитку людини відбувається зміна мотивації його діяльності. Якщо людина змінюється як
особистість, то мотиви її діяльності перетворюються. Прогресивний розвиток людини характеризується рухом
мотивів вбік їх духовного розвитку.

18. Порівняльний аналіз понять „знання”, „навичка” та „вміння”


Основу навчання складають знання, уміння, навички, що виступають з боку викладача в якості вихідних
компонентів змісту, а з боку учнів – як продукти засвоєння.

Знання – це відображення людиною об'єктивної дійсності у формі фактів, уявлень, понять і законів науки. Вони
являють собою колективний досвід людства, результат пізнання об'єктивної дійсності.

Уміння – це готовність свідомо і самостійно виконувати практичні і теоретичні дії на основі засвоєних знань,
життєвого досвіду і придбаних навичок.

Навички – це компонента практичної діяльності, що виявляються при виконанні необхідних дій, доведених до
досконалості шляхом повторення різноманітних вправ.

Уміння на відміну від навичок утворюються в результаті координації навичок, їхнього об'єднання в системи за
допомогою дій, що знаходяться під свідомим контролем.

Уміння на відміну від навичок завжди спираються на активну інтелектуальну діяльність і обов'язково містять у
собі процеси мислення. Свідомий інтелектуальний контроль – це головне, що відрізняє уміння від навичок.

19. Психологічний зміст понять „знання”, „навичка” та „вміння”


Автоматизовані, свідомо, напівсвідомо і несвідомо контрольовані компоненти діяльності називаються відповідно
уміннями і навичками.

Уміння – це елементи діяльності, що дозволяють що-небудь робити з високою якістю, наприклад точно і правильно
виконувати яку-небудь дію, операцію, серію дій або операцій. Уміння звичайно містять у собі автоматично
виконувані частини, що називають навичками, але в цілому являють собою свідомо контрольовані частини
діяльності, принаймні в основних проміжних пунктах і кінцевій меті.

Навички – це цілком автоматизовані, інстинктоподібні компоненти умінь, реалізовані на рівні несвідомого
контролю. Якщо під дією розуміти частину діяльності, що має чітко поставлену свідому мету, то навичкою також
можна назвати автоматизований компонент дії.

Уміння і навички поділяються на кілька типів: рухові, пізнавальні, теоретичні і практичні. Рухові включають
різноманітні рухи, складні і прості, складові зовнішні, моторні аспекти діяльності.

Пізнавальні уміння включають здатності, пов'язані з пошуком, сприйняттям, запам'ятовуванням і переробкою
інформації.

Теоретичні уміння і навички пов'язані з абстрактним інтелектом. Вони виражаються в здатності людини
аналізувати, узагальнювати матеріал, будувати гіпотези, теорії, робити переклад інформації з однієї знакової
системи в іншу.

Знання – це відображення людиною об'єктивної дійсності у формі фактів, уявлень, понять і законів науки. Вони
являють собою колективний досвід людства, результат пізнання об'єктивної дійсності.

20. Порівняльний аналіз понять „навичка” та „дія".


Навички – це цілком автоматизовані, інстинктоподібні компоненти умінь, реалізовані на рівні несвідомого
контролю. Якщо під дією розуміти частину діяльності, що має чітко поставлену свідому мету, то навичкою також
можна назвати автоматизований компонент дії.

Дія – це відносно закінчений елемент діяльності, спрямований на виконання однієї простої поточної задачі.

При автоматизації дій і операцій, їхньому перетворенні в навички в структурі діяльності відбувається ряд
перетворень:

По-перше, автоматизовані дії й операції зливаються в єдиний, що цілісно протікає акт, іменований умінням
(наприклад, складна система рухів людини, що пише текст, що виконує спортивну вправу, що проводить хірургічну
операцію, що виготовляє тонку деталь предмета, що читає лекцію і т.п.). При цьому зайві, непотрібні рухи
зникають, а кількість помилкових різка падає.

По-друге, контроль за дією або операцією при їхній автоматизації зміщається з процесу на кінцевий результат, а
зовнішній, сенсорний контроль заміщається внутрішнім, пропріоцептивним. Швидкість виконання дії й операції
різко зростає, досягаючи деякого оптимуму або максимуму. Все це звичайно відбувається в результаті вправ і
тренування.

21. Порівняльний аналіз понять „операція” та „вміння”




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel