Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: «Синонімія в українській мові» (ID:157)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   21 кб.

але набагато вищою мірою. Палати й горіти означають «давати жар», але перше слово називає дію більш
інтенсивно. Стилістичні синоніми характеризуються закріпленістю за певним стилем і більш або менш виразним
емоційним забарвленням. З-поміж синонімів ознаки й симптоми перше слове нейтральне, друге має забарвлення
книжності, науковості (це не просто ознака, а сукупність ознак, характерний вияв якогось явища). У
синонімічному ряду осягати, розуміти, метикувати перше слово книжне, друге нейтральне, третє розмовне.

З-поміж синонімічної лексики виділяються слова цілком тотожні щодо свого лексичного значення й
емоційно-експресивного забарвлення. В основному це нейтральна лексика: пейзаж, краєвид, ландшафт; кавалерія,
кіннота; процент, відсоток; борошно, мука: майдан, площа: аплодисменти, оплески. Це абсолютні синоніми
(лексичні дублети). Вони з'являються в мові а) внаслідок взаємодії літературної мови та діалектів (стрічка —
бинда, чорногуз — бусол — лелека); б) внаслідок словотворчих процесів (офіційний — офіціальний, учбовий —
навчальний, роковини — річниця); в) як результат співіснування запозичених і питомих слів (індустрія —
промисловість, експлуатація — визиск, бібліотека — книгозбірня, біографія — життєпис, красоля — настурція,
голкіпер — воротар, горизонт — обрій, аероплан —літак, паралельний —рівнобіжний, дескриптивний — описовий).
Абсолютні синоніми або розподіляються між стилями, отже, перестають бути абсолютними (з синонімічної пари
півники — ірис перше вживається в усному мовленні, в художній літературі та публіцистиці, друге — в науковій
літературі), або один із них відходить у пасивний запас. Наприклад, аплодисменти, учбовий, офіціальний у
сучасній літературній мові вийшли з широкого вжитку, поступившись місцем словам оплески, навчальний,
офіційний.

Лексична синонімія тісно пов'язана з багатозначністю. Однозначні слова синонімізуються в повному обсязі
(райдуга — веселка, блакитний — голубий, парус — вітрило), багатозначні вступають у синонімічні зв'язки в
одному, в кількох, але не в усіх значеннях (тихий (спів, голос) — неголосний, приглушений; тихий (натовп,
місто, вулиця) — негомінкий, негаласливий; тихий (гомін, хода) — беззвучний, безгучний; тихий (юнак, пасажир)
— мовчазний, сумирний; тихий (сон, життя) — безтурботний, спокійний; тихий (плин, течія, їзда) — повільний,
неквапний, неквапливий), тобто багатозначне слово може перебувати в складі кількох синонімічних рядів. Отже,
синоніми, взаємозамінні в одному значенні, втрачають цю властивість при співвіднесенні з іншими значеннями.

Уміле й доречне використання синоніміки — один з найважливіших показників майстерності письменника,
публіциста, оратора. На основі синоніми будуються такі стилістичні явища, як перифраза (перифраз) — описовий
зворот мови, за допомогою якого передається зміст іншого слова не прямо, а через характерні ознаки: чарівниця
українського кону (Марія Заньковецька), хитрюща згубниця курей (лисиця) та евфемізм — слово або вислів, що
пом'якшує або завуальовує зміст сказаного: ви помиляєтеся, ваші слова не зовсім відповідають істині (замість
ви брешете); заснути навіки замість померти; міні-зачіска (жарт.) замість лисина.

Синонімія якнайкраще репрезентує лексичне багатство мови, г невичерпним джерелом стилістики.

Використання синонімів у різних функціональних стилях неоднакове. В одних — широкий простір для синоніміки,
в інших цей простір набагато вужчий. Офіційно-діловий стиль, якому притаманне прагнення до граничної
точності вислову (щоб уникнути неправильного тлумачення), використовує синоніми обмежено, бо вони майже
завжди вносять у мовлення зміни відтінків значення. Наприклад:

«Процедура приватизації державних підприємств включає такі основні елементи: визначення підприємств або їх
часток (акцій, паїв), що продаються громадянам України за приватизаційні сертифікати, а також часток (акцій,
паїв), що продаються членам трудових колективів за номінальною вартістю» (Концепція роздержавлення і
приватизації підприємств, землі і житлового фонду). Тут синоніми використані для пояснення й деталізації.

Загалом синонімія як стилістичний засіб не характерна й для наукової мови, хоч тут вона представлена ширше,
ніж в офіційно-діловому стилі. У наукових текстах синоніми використовуються як засіб контекстуального
уточнення. Приклад: «Електроліз застосовують також в електролітичному нікелюванні та хромуванні. Така
обробка не тільки надає виробам гарного зовнішнього вигляду (блискучої поверхні трохи жовтуватого відтінку у
нікельованих і злегка синюватого у хромованих виробів), а й оберігає сталеві вироби від іржавіння»
(підручник).

Для наукового стилю, як відомо, характерні точність, відсутність емоційності та експресивного забарвлення,
прагнення до однозначності, до того, щоб кожному поняттю відповідав один термін.

У публіцистичному стилі з огляду на його нахил до експресії висловлення (поряд з логізацією викладу),
орієнтацію на уснорозмовну форму мовлення синоніми використовуються досить широко, причому не лише
загальномовні, а й контекстуальні. Загальномовні синоніми—це слова, синонімічні взаємини яких не обумовлені
жодним контекстом; синоніми мови: швидко, прудко, хутко, жваво і под. Контекстуальними синонімами звуться
слова, що набувають синонімічних стосунків тільки в певному контексті. Скажімо, прикметники давній і
замріяний, узяті кожен сам по собі, синонімами не є; вони стануть ними, коли їх поставити в такий контекст:

«Ідучи зеленими вулицями рідного міста після багатолітньої розлуки, я зустрів свого давнього, замріяного
друга». Специфікою публіцистичного стилю є розмежування семантично тотожних слів з погляду оцінки описуваного
явища.

У художньому стилі такого розмежування немає, тут синоніми, незалежно від походження, можуть уживатися як
нейтральні або з відтінком іронії, але без негативного забарвлення: «Молодший син Софії, Вольдемар, і зараз
вояжував десь у Сполучених Штатах» (О. Гончар).

Синоніми в публіцистичному й особливо в художньому стилі використовуються для врізноманітнення викладу, для
уникнення монотонності, набридливих повторів. Кожен компонент синонімічного ряду, маючи більші чи менші
семантико-стилістичні відмінності, дає можливість повніше відтворити картину зображуваного, відбити суть явища
чи поняття: «Григір Тютюнник принципово близький до натури зображення, принципово їй вірний, маючи вроджене
чуття на подробиці, на деталі, на колоритні характерності, і в живописанні його не зраджує чуття міри,
письменник, як то кажуть, не передає куті меду, та й самої куті в нього не багато чи мало, а рівно стільки,
скільки треба» (Є. Гуцало) .

Значний стилістичний ефект досягається розщепленням загального поняття на синоніми-складники. Це сприяє
більшій переконливості викладу.

У розмовному мовленні широко представлені загальномовні й контекстуальні синоніми, що є
емоційно-експресивними замінниками нейтральних слів загальнонародної мови: «—Так хто тут змерз, питаю?—вже
прискіпується Ладко, і чим довше мовчать під бузком та біля оградки, тим гучніше гамселить у його просторих
грудях велике й лагідне серце, і гаряча хвиля збудження трепетно лоскочеться в жилах. Дівчата щільніше
туляться одна до одної, прискають у долоні й не озиваються — так, наче їх і немає. Тоді Ладко не витримує,
ступає до лавочки ще один крок і, розчепіривши руки так, що тінь від них злітає аж на сільбудівській стіні,
хапає в обійми першу-ліпшу. І знову гвалт, і знову регіт. Не чути вже більше, як шелестить—видзвонює листя на
осичках, видно тільки, як воно тремтить і перекидається млинка, полискуючи при місяці білими підспіддячками»
(Григір Тютюнник).

Компонентами синонімічного ряду можуть виступати евфемізми та перифрази. Евфемізм (гр. euphemismos) — слово
або словосполучення, що відтворює зміст у пом'якшеній формі. Евфемізми виступають замінниками грубих,
непристойних зворотів; вживаються з почуття страху чи сорому: замість дурний — немудрий, не хапає зірок з
неба; замість скоро помре — йому вже не топтати рясту; замість брехня—фантазії, вигадки; замість п'яний—під
градусом, під мухою, під Бахусом. Як евфемізми можуть використовуватися терміни з суспільно-політичної галузі:
лібералізація цін, вільне підприємництво та ін.: «Насправді це не лібералізація, не вільне підприємництво, а
дике зростання цін і неприкрита спекуляція» (газ.).

Перифраза (гр. periphrasis)—описовий зворот, за допомогою якого явище, предмет, особа, реалія називаються не
прямо, а описово, через характерні риси їх. Найчастіше перифрази вживаються в публіцистичних та художніх
текстах: «Що не кажіть, не любити кішок просто неможливо. Приходиш додому, а ваша. красуня-грація зустрічає
біля порога, потреться об ноги, хвіст трубою, промуркоче заспокійливу пісеньку, вмоститься на колінах.
Погладиш пухнасте диво — і воно вбере в себе всі денні стреси» (газ.).

Перифрастичні звороти є одним із засобів передачі ставлення автора до того, про що він пише: «Про рибалок та
рибальство написано безліч наукових статей, брошур і навіть монографій. Але гумористичних оповідань на цю
вдячну і вічну (поки що) тему написано ще більше. Тому автор нового твору про лицарів гачка та наживки аж ніяк
не ризикує, що його звинуватять у бажанні бути занадто вже оригінальним. Не ризикує він і тим, що йому
зінкримінують намір висміяти славне плем'я» (Ю. Шанін).

На основі синонімії будуються такі стилістичні фігури, як ампліфікація, градація, плеоназм, тавтологія,
посилювальний повтор тощо.

Література.




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel