Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні» (ID:11415)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       6 стр.
Размер в архиве:   22 кб.

функціонувати в умовах економічної і політичної демократії. З цією метою приймається ряд нормативних актів з
питань контролю, створюються нові контрольні органи.

Для контролю як засобу забезпечення законності характерні деякі ознаки. По-перше, між контролюючим органом
(посадовою особою) і підконтрольним об'єктом у більшості випадків існують відношення підпорядкованості або
підвідомчості.

По-друге, об'єктом контролю є як законність, так і доцільність діяльності підконтрольного.

По-третє, контролюючий часто наділяється правом відміняти рішення контрольованого.

По-четверте, у відповідних випадках контролюючий вправі застосовувати заходи впливу до контрольованого за
допущені правопорушення.

Форми контрольної діяльності дуже різноманітні:

отримання звітів, інформації і повідомлень, перевірки, ревізії, експертизи, спостереження за діями
контрольованого (наприклад, із питань реєстрації, ліцензування, сертифікації), вивчення ділових і особистих
якостей кандидатів на заміщення посад, координація діяльності контрольних органів, розгляд скарг і т. ін. Для
успішного контролю, крім знання нормативного матеріалу, необхідний практичний досвід роботи з питань
перевірки, а також володіння методикою і технікою її проведення.

В залежності від того, на якій стадії діяльності підконтрольного об'єкта проводиться перевірка, розрізняють
контроль попередній, поточний і наступний.

За сферою діяльності, яка підлягає контролю, контроль поділяється на відомчий, міжвідомчий та над (або поза)
відомчий.

Відомчий контроль здійснюється міністерствами і відомствами усередині відповідної структури. Такий контроль
тісно пов'язаний із завданнями, що стоять перед міністерствами і відомствами. Загальні питання його
організації та проведення регулюються Положенням про відомчий контроль у системі міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади за фінансово-господарською діяльністю підприємств, установ і організацій,
що належать до сфери управління

Положення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 1998 р. № 1053 // Офіційний вісник
України. 1995. № 28.. Відповідно до цього акта в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади
створюються і функціонують самостійні внутрішньовідомчі контролюючі структури — контрольно-ревізійні
підрозділи, завданням яких є перевірки фінансово-господарської діяльності підпорядкованих їм державних
(казенних) підприємств, установ і організацій.

Міжвідомчий контроль здійснюється органом іншої відомчої належності. Друга особливість такого контролю полягає
в тому, що коло питань, яке має право перевіряти орган міжвідомчого контролю, є вузьким, спеціальним, тобто
прив'язане до завдань, які стоять перед цим органом.

ГоловКРУ здійснює контроль за використанням грошових коштів, матеріальних цінностей, їх збереженням, контролює
стан і достовірність бухгалтерської звітності. Вони не втручаються в інші функціональні повноваження
підконтрольного органу. До міжвідомчого контролю слід віднести й контроль з боку і; різних спеціалізованих
державних інспекцій, служб, комісій, комітетів, управлінь та ін., які структурно входять до складу відповідних
міністерств чи відомств. Це пожежна, санітарна, автомобільна та інші інспекції, підрозділи Держкомітету
України у справах захисту прав споживачів, митної служби, управлінь цивільної авіації та ін.

Надвідомчий контроль здійснюється органами загальної компетенції — Кабінетом Міністрів України, Радою
міністрів АРК, місцевими державними адміністраціями з питань господарського, соціально-культурного та
адміністративно-політичного будівництва незалежно від відомчого підпорядкування об'єктів контролю.

Нагляд як засіб забезпечення законності в сфері виконавчої влади відрізняється від контролю. Нагляд полягає в
постійному, систематичному спостереженні спеціальними державними органами за діяльністю непідпорядкованим їм
органів або осіб із метою виявлення порушень законності. При цьому оцінка діяльності піднаглядного об'єкта
дається тільки з погляду законності, але не доцільності. Тому при нагляді, на відміну від контролю, втручання
в поточну адміністративно-господарську діяльність піднаглядного не припускається.

Різняться два види нагляду: прокурорський і адміністративний.

Під оскарженням розуміється реалізація громадянами свого права висловлювати претензії органам і посадовим
особам виконавчої влади.

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів
державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані
розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк

Стаття 40 Конституції України.. Ініціаторами перевірок при зверненні виступають не державні органи (посадові
особи), а громадяни.

В цьому полягає сутність механізму забезпечення законності в державному управлінні. Тепер необхідно розглянути
більш детально складові механізму забезпечення законності.


2. Контроль як спосіб забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні.


Державний контроль, виходячи з принципу поділу влади, здійснюється органами законодавчої, виконавчої і судової
влади.

Контроль у сфері виконавчої влади, відповідно до чинного законодавства, здійснюється: зовнішній - органами
законодавчої і судової влади, з боку Президента, і внутрішній - всередині самої системи органів виконавчої
влади (органами загальної, міжгалузевої і галузевої компетенції).

Основні мета контролю - дотримання органами виконавчої влади і їхніми посадовими особами законодавства,
доцільна й ощадлива витрата засобів, підтримка стабільності державного устрою, підвищення ефективності
державного регулювання, а основними принципами повинні бути: законність, об'єктивність, незалежність,
гласність, економічність, збереження державної, комерційної й іншої, що охороняється законом таємниці.

Верховна Рада відповідно до повноважень наданих їй Конституцією України, безпосередньо або через свої органи
здійснює контроль за забезпеченням конституційних прав, свобод і обов'язків громадян України, додержанням
законів та інших актів, які вона приймає, виконанням загальнодержавних програм і Державного бюджету України,
діяльністю органів, а також посадових осіб, яких вона обирає, призначає або затверджує. Кабінет Міністрів
підзвітний та відповідальний перед Верховною Радою. Верховна Рада також може заслуховувати на засіданні звіти
членів Кабінету Міністрів України, Генерального прокурора України, Голови Національного банку України.

Верховна Рада України затверджує перелік комітетів Верховної Ради України, обирає голів цих комітетів.


Комітети Верховної Ради України здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання,
віднесені до повноважень Верховної Ради України.

Закон України "Про комітети Верховної Ради України" від 4 квітня 1995 р.

Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і
попереднього розгляду питань.

Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, створює
тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу
Верховної Ради України.

Наступний орган зовнішнього контролю – Рахункова палата — спеціальний контролюючий орган, який здійснює свою
діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Завданнями Рахункової палати є:

– організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України,
витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, обсягами, структурою та
їх цільовим призначенням;

– здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього та зовнішнього боргу України, визначення
ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

– контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і
національно- культурного розвитку, охорони довкілля;

– контроль за додержанням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам,
міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

– контроль за законністю та своєчасністю рухів коштів державного бюджету України та коштів позабюджетних
фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках та ін.

Для реалізації завдань Рахунковій палаті надані такі повноваження:




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel