Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Вчення В. І. Вернадського про біосферу, ойго основні положення. Будова біосфери. » (ID:11139)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   20 кб.

здобутки у розвитку вітроенергетики має Данія. У цій країні діє близько 3,5 тис. вітроенергетичних установок
загальною потужністю 400 МВт. На них виробляється близько 10 % усієї електроенергії країни. Крім того, до 85 %
вітроенергетичних установок, що надходять на світовий ринок, — теж датського виробництва. Велика концентрація
вітроустановок на каліфорнійському узбережжі США. Тут на гірських перевалах уздовж автостради від
Сан-Франциско до Лос-Анджелеса встановлено близько 2 тис. вітроагрегатів. Значних успіхів у розвитку
вітроенергетики досягли також Канада, Нідерланди, Франція, Іспанія, Греція, Великобританія, Швеція,
Австралія.

Перспективною є енергія підземного тепла. Встановлена потужність геотермальних станцій (ГТС) у світі
перевищила 5000 МВт. Найбільших успіхів в освоєнні тепла земних надр досягли США, Італія, Ісландія, Нова
Зеландія, Росія. В Україні ця галузь енергетики почала розвиватися порівняно недавно. Перша свердловина,
скажімо, в Криму з'явилась тільки наприкінці 1980-х рр. Відтоді на півострові було споруджено ще 12 ГТС.
Остання з ГТС, що має потужність 5 МВт і здатна обігріти 2 тис. квартир, визначена як типова. Найближчим часом
планується спорудити ще дві потужні станції — поблизу Керчі та на Тарханкутському півострові.

Енергія підземного тепла сьогодні використовується для теплопостачання спортивного комплексу «Закарпаття» в м.
Берегове, теплично-парникових господарств Присивашшя, обігріву будинків та в бальнеології на
Саксько-Євпаторійських курортах. Проте масштаби використання підземного тепла в Україні далеко не відповідають
її потенційним можливостям. Відомо, що запаси тепла, зосередженого в районі тільки однієї Закарпатської
геотермальної аномалії, рів-ноцінні промисловим запасам кам'яного вугілля шести таких вугільних басейнів, як
Львівсько-Волинський. Тож будівництво невеликих геотермальних станцій у Карпатському регіоні та в Криму, які
мають найбільші в Україні геотермальні ресурси, було б дуже доцільним. Перспек-тивним є використання
підземного тепла для теплопостачання численних санаторіїв та інших оздоровчих закладів, що тут зосереджені. Це
зекономило б їм значні кошти.

Останні десятиліття у світі ознаменувалися серйозними пошуковими роботами і в справі використання енергії
морів та океанів. Найбільш масштабні проекти у використанні енергії припливів здійснюються у Франції, Китаї,
Росії, США і Канаді; енергії хвиль — у Норвегії, Ве-ликобританії і Японії; енергії морських течій і градієнту
солоності води — у США.


Сьогодні в Україні ведуться серйозні пошуки й інших нетрадиційних джерел енергії. Особливий інтерес
становлять величезні запаси газогідратів і сірководню в Чорному морі. Спеціалісти серйозно вивчають питання
використання метану, який у великій кількості міститься в пластах донецького вугілля, біологічної конверсії
твердих і рідких відходів тощо.

Відновлювані джерела енергії розглядаються не інакше як екологічно чисті, і ця думка міцно вкорінилась у
масову свідомість.

Таким чином, використання альтернативних джерел енергії є складним науковим завданням, яке має розв'язуватися
комплексно, виходячи з наявних земельних і енергетичних ресурсів, а також екологічної ситуації в різних
регіонах країни.



3. Вплив негтивних факторів природного та антропогенного походження та земельні ресурси


Аналіз сучасного стану земельного фонду світу і прогноз ного можливої зміни до 2000 р. показує, що грунтові
ресурси нашої планети далеко не безмежні і потребують бережливого ставлення до їх використання.

Земельний фонд України досить різноманітний. Він складається із земель сільськогосподарського призначення;
земель населених пунктів; земель промисловості, транс-порту, курортів, заповідників та інших земель
несільськогосподарського призначення; земель державного лісового та водного фондів, а також земель державного
запасу.

Земельна площа складає 60 355 тис. га, у т. ч. сільськогосподарських угідь — 41 973 тис. га, із них орної
землі — 34 222 тис. га. Найбільша площа сільськогосподарських угідь зосереджена в Одеській, Дніпропетровській
і Харківській областях, а найменша — в Чернівецькій, Закарпатській та Івано-Франківській.

Внаслідок значного вилучення земель під будівництво та на інші промислові і сільськогосподарські потреби,
зростання чисельності населення площа орної землі в серед-ньому на одного мешканця в Україні за останні три
десятиріччя скоротилася майже на 20 % і становить 0,66 га. Особливо гострою стала проблема охорони і
раціонального використання земель для густонаселених західних районів: Рівненської, Чернівецької, Львівської,
Закарпатської областей, для яких площа орної землі на душу населення становить 0,55—0,16 га. Тому ще більше
зростає роль комплексних заходів щодо охорони і раціонального використання земельних ресурсів, які мають
значно інтенсифікувати сільськогосподарське виробництво.

Порушення грунту відбувається за рахунок його виснаження та ерозії. Дуже виснажені грунти втрачають свою
нормальну життєдіяльність, і для їх повного підновлення потрібен значний проміжок часу. Так, для утворення 1
см гумусового шару потрібно 150—200 років.

Відомчий підхід до використання земель в Україні загострив проблему виснаження та порушення грунтів. До цього
часу орні землі вилучаються під забудову різних об'єктів та для інших цілей, на що можна було б
використовувати непридатні для сільськогосподарського виробництва угіддя. Наприклад, тільки на складування
промислових і побутовик відходів, будівництво шламонакопичувачів та на інші цілі щорічно відводиться 5—6 тис.
га земельних ресурсів, з яких основна частина припадає на ріллю.

Грунти постійно забруднюються агрохімікатами, які широко застосовуються для удобрення полів та захисту рослин
від бур'янів, шкідників і хвороб, промисловими відходами, будівельним та іншим сміттям.

Родючість грунту погіршується на покинутих землях, які утворилися внаслідок міграції сільського населення в
міста. На цих землях ростуть бур'яни та чагарники. Надмірне зрошення сільськогосподарських угідь у багатьох
господарствах на півдні України призвело до негативних наслідків, зокрема засолення та заболочення грунтів.

Виснажена орна земля значно швидше піддається ерозії. У зв'язку з цим доцільно нагадати такі слова академіка
К. А. Тімірязєва: „Володіння землею не право тільки або привілеї, а тяжкий обов'язок, що загрожує
відповідальністю перед судом нащадків".

До факторів, які сприяють порушенню грунтів, належать також підземні та відкрий розробки корисних копалин. На
місці родючих земель (особливо це стосується Кривбасу, Донбасу, Кузбасу) виникають безплідні, позбавлені
рослинності простори — індустріальні пустелі.

Ерозією (від лаг. crosio — роз'єдання) називають порушення грунту і гірських порід потоками води або вітру, а
також внаслідок механічного впливу. Це найпоширеніший процес порушення грунтового покриву, що включає
винесення, перенесення та перевідкладання грун-тової маси. Залежно від головного фактора ерозію поділяють на
водну, вирову (дефляцію), іригаційну, берегову, промислову тощо. Кожний вид ерозії має свої особливості й
умови розвитку. Проте наслідки їх дії однакові — зниження родючості грунту і його порушення аж до повного
знищення.

Залежно від характеру і швидкості процесу порушення верхніх шарів грунту і материнської породи розрізняють
геологічну та прискорену ерозію. Геологічна ерозія пов'язана з еволюцією Землі, в природних умовах
відбувається повільно, майже непомітно і особливої шкоди родючості грунту не завдає. Внаслідок дії геологічної
ерозії сформувався сучасний характер земної поверхні. Прискорена ерозія в більшості випадків зумовлена
господарською діяльністю людини.

Багатовіковий досвід використання землі без урахування ерозійних процесів призвів до значного зниження
врожайності сільськогосподарських культур у багатьох географічних регіонах планети, до змиву і видування
грунтів, утворення ярів, наносів піску, замулювання річок, водойм тощо. Прискорена ерозія може бути викликана
непомірним випасом худоби на пасовищах, безконтрольним вирубуванням лісів та неправильною оранкою на схилах,
відсутністю ґрунтозахисної організації території з комплексом заходів, ущільненням грунту внаслідок обробітку,
особливостями технології вирощування польових культур, що сприяють появі ерозії, безконтрольним прокладанням
траншей, каналів, трубопроводів при шляховому та інших видах будівництва, невпорядкованим скидом промислових
стоків, порушенням меліоративною режиму на зрошуваних та осушених землях.

Ерозія грунту завдає великої шкоди сільському, лісовому, водному, рибному, енергетичному та шляховому
господарству.

В останні три десятиріччя в Україні хімізація сільськогосподарського виробництва широко застосовувалась.

Тільки екологічно обгрунтована програма хімізації сільськогосподарського виробництва належить до числа




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel