Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Двопалатні системи» (ID:10991)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   28 кб.


В Іспанії Сенат не є „палатою регіональних представників", що суперечить Конституції. 4/5 сенаторів обираються
прямим загальним голосуванням в провінціях (4 в кожній провінції) згідно тієї ж самої системи голосування, яка
використовується і для обрання депутатів. Решта сенаторів призначається колегіальною структурою кожної
автономної громади, яка вирішує питання щодо вибору процедури обрання, і повинна налічувати мінімум одного
представника на громаду і одного додаткового представника на 1 мільйон населення.


1.5 Німецький парламент


У федераціях чи країнах з сильним місцевим урядом двопалатна система необхідна для того, щоб забезпечити право
участі суб'єктів федерації у прийнятті рішень на федеральному рівні. Всі федеративні держави затвердили
модель, згідно якої одна палата базується на кількості населення, а інша представляє суб'єкти федерації на
рівноправній основі.

Німецький Парламент - однопалатний у вузькому розумінні юридичного терміну. Проте, як і у випадку з іншими
федеративними країнами, одна палата представляє все населення, інша -суб'єкти федерації. Згідно федерального
конституційного суду остання не має статусу верхньої палати, проте приймає участь у законотворчому процесі. У
першій палаті -Бундестазі - 622 депутати, яких було обрано згідно прямого загального виборчого права,
пропорційно населенню. Друга, законодавча палата - Бундесрат - федеральний орган, в якому прямо представлені
уряди 16 Земель. Обирають членів Бундесрату не шляхом народного голосування, їх призначають уряди відповідних
Земель. Таким чином, вони не є справжніми „парламентаріями", їх члени часто є міністрами урядів Земель,
мандати яких закінчуються з припиненням їх діяльності в уряді. В Бундесраті 69 членів. Землі з населенням
більше 7 мільйонів мають 6 місць. Землі з населенням від 2 до 7 мільйонів мають 4 місця. Землі з найменшою
кількістю населення - менше 2 мільйонів - мають три місця кожна.

Така система представництва, що розроблена для чіткого відображення населення Земель, фактично надає перевагу
меншим Землям і забезпечує більший рівень їх представництва на душу населення. Іншими членами Бундесрата є
Президент Землі і інші міністри - Фінансів, Внутрішніх Справ, Юстиції, представник Землі в Бунді та всі
міністри, які займаються певною проблемою чи специфічними справами, що обговорюються в контексті політичних
дебатів.

Федеральний уряд звітує тільки Бундестагу, який може, окрім випадків пов'язаних з переглядом Конституції,
подолати опір Бундесрату голосуванням визначеною більшістю (часто 2/3). Законодавча влада Бундесрату
підпорядковується такій владі в Бундестазі, але верхня палата все ж таки відіграє значну законодавчу роль.
Федеральний уряд повинен спочатку подавати законопроекти на розгляд Бундесрату. Тільки після цього документ
надходить до Бундестагу.

Більше того, Бундестаг повинен схвалювати всі законодавчі акти, що стосуються сфер проведення політики, які
Основний Закон (Конституція) закріплює за Землями, і згідно якому Землі повинні приймати федеральні положення.
Це означає, що Бундесрат не є палатою парламенту, бо він не має повноважень на це, окрім права брати участь в
законотворчому процесі.


1.6 Парламент Австрії


Австрія намагалася об'єднати вимоги до демократичного правління (всі Землі мають неоднакову кількість місць) з
вимогами до федералізму (кожна Земля має 3 місця мінімум і 12 максимум пропорційно населенню). 63 члени
Бундесрату обираються Lender Diete за принципом пропорційного представництва. Однак, мінімум 1 місце повинно
бути надане політичній партії, яка є другою за кількістю місць в Diete.


1.7 Парламент Бельгії


В Бельгії парламент має двопалатну структуру з часів прийняття Конституції у 1831 році. Після конституційної
реформи 1993 Палата Представників складається з 150 депутатів, всі вони обираються прямим загальним
голосуванням. Сенат складається з чотирьох груп сенаторів, до яких входять: деякі члени королівської родини
(Бельгійські принци з королівської родини), сенатори, обрані прямим голосуванням на регіональній основі, деякі
призначені члени (Фламандська і Французька (Wallon) громадські ради призначають 10 сенаторів кожна, і Німецька
рада призначає одного сенатора). 10 місць займають інші категорії сенаторів (призначені та обрані). З реформою
1993 Сенат став повніше представляти регіони, особливо місцеві громади. В обидві палати сенатори обираються на
чотири роки. Фактично терміни двох палат співпадають, тому що часті розпуски парламенту, які проголошуються
Королем на прохання Прем'єр-міністра, стосуються обох палат одночасно, хоча в Конституції про це не йдеться.
Розпуски трапляються доволі часто і в більшості випадків використовуються як засіб подолання кризи політичної
коаліції і подальшої тупикової ситуації.


2. Альтернатива двопалатній системі


В наш час, коли двопалатна система є основною моделлю в країнах Європи, більшість з верхніх палат залишилась
через пасивну позицію в цьому питанні - знайома структура існуючої системи, імідж, що сформується громадською
думкою, відсутність конституційних реформ, престиж, притулок чи запасна структура для великої кількості
політиків.

Чому двопалатна система переглядається зараз в деяких країнах?

Для того, щоб виправдати своє існування і бути ефективною, друга палата повинна відповідати двом вимогам. Вона
повинна мати своє реальне обличчя і виконувати певну роль, без чого існування верхньої палати немає сенсу.
Припинення діяльності Ландстінга у 1953 - яскравий тому приклад. В Італії схожі типи виборів до обох палат
призвели до зайвої політичної структури, результатом чого було незадовільне рішення.

Більше того, специфічний характер другої палати по відношенню до першої може призвести до зменшення рівня її
демократичного представництва. Якщо будуть використані надто вузькі правила і процедури виборів, тоді друга
палата може втратити риси демократичного представництва і частину своєї легітимності. В результаті двопалатній
системі могло б бути знайдено альтернативу. У цьому контексті друга палата ризикує припинити свою діяльність
чи втратити сенс свого існування (як у випадку з Палатою Лордів у Великобританії), чи відчути зменшення
повноважень і, виходячи з цього зменшення своєї ефективності та корисності.

Належне функціонування двопалатної системи залежить від збалансованої комбінації трьох змінних факторів:
специфіки, рівня представництва і масштабу дій другої палати.

Кожен з цих трьох змінних складників повинен бути належно пропорційним. Зростання одного означає ослаблення
іншого. Різницю у типі утворення і структурі другої палати можна визначити шляхом гарантування цією палатою
чесного представництва і забезпечення належної регуляційної функції:

Вибори до верхньої палати, на основі місцевих груп населення згідно чесної процедури голосування з метою
обрання представників, відданих громадським справам і більш незалежним від партійного впливу.

Система голосування, що відрізняється від системи першої палати, таким чином, що остання може
представляти більшість уряду. Плюралістична система дозволяє забезпечити чесне представництво всіх поглядів
і напрямків і не дозволяє виключати меншість з політичного процесу.

Термін дії повноважень, довший ніж у іншій палаті, забезпечує, таким чином, розподіл мандатів між двома
палатами. Такий механізм забезпечує парламентську стабільність і спадкоємність.

Рівень представництва другої палати визначає рівень її повноважень і ефективності. Існує прямий взаємозв'язок
між справжнім поняттям представництва і рівнем повноважень, які надаються другій палаті.

В кінці кінців двопалатна система забезпечує виконання технічної функції якості. Вона гарантує більш якісне
законодавство, тому що має другий рівень вивчення і розгляду законопроектів. З іншого боку мова іде про
тенденцію розбивати деякий рівень послідовності у творчому процесі підготовки і концептуалізації
законопроектів. У результаті законотворча діяльність може йти повільніше. Проте Рада по Перегляду Конституції
Люксембурга надала нам яскравий приклад того, що додатковий рівень вивчення документів у законотворчій
процедурі може успішно функціонувати, використовуючи незалежну структуру, що знаходиться за межами основного
політичного поля.




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel