Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Загальні відомості про Конвенцію» (ID:10965)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   14 кб.

повертаються до своєї держави після вчинення ними в іншій державі будь-якого з таких злочинів
підлягають переслідуванню і покаранню судом їх власної держави. Це положення не застосовується, якщо у
справах такого роду, які виникають між сторонами цієї Конвенції, вимога про видачу іноземця не може бути
задоволена.

Вищезазначене положення не застосовуються виключно у випадку, якщо особа, обвинувачувана у вчиненні
злочину, судилася в іншій державі, і в разі обвинувального вироку відбула покарання або була звільнена
від покарання, або строк її покарання був скорочений відповідно до законів цієї держави.

Конвенція не порушує принципу, за яким передбачені Конвенцією злочини визначаються у кожній окремій
державі, так само, як винні у вчиненні їх особи переслідуються і караються за законами цієї держави.

Сторони Конвенції зобов'язалися виконувати, відповідно до своїх власних законів і практики, судові
доручення, що стосуються передбачених у цій Конвенції злочинів.

Передача судових доручень провадиться:

1) шляхом безпосередніх зносин між судовими властями; або

2) шляхом безпосередніх зносин між міністрами юстиції двох держав чи шляхом безпосереднього звернення
інших відповідних властей держави, від якої виходить доручення, до міністра юстиції держави, до якої воно
звернено; або

З) за посередництвом дипломатичних чи консульських представників держави, від якої виходить
доручення, державі, до якої воно звернено. Зазначений представник надсилає судове доручення
безпосередньо відповідним судовим властям або ж властям, зазначеним урядом тієї держави, до якої
доручення звернено, причому він одержує від цих властей безпосередньо документи, які є актом виконання
судового доручення.

У передбачених у пунктах 1 і З випадках судове доручення надсилається в копії найвищим властям тієї
держави, до якої воно звернено.

Якщо немає якої-небудь іншої угоди, судове доручення завжди складається мовою тих властей, від яких
воно виходить, при неодмінній умові, що держава, до якої доручення звернено, може вимагати подання
перекладу на свою мову, засвідченого тими властями, від яких доручення виходить.

Кожна сторона Конвенції повідомляє кожну іншу сторону Конвенції про той метод або про ті методи із згаданих
вище, які вважатимуться нею прийнятними при надісланні їй судових доручень цією іншою державою. Поки
яка-небудь держава не зробить такого повідомлення, існуючий у ній порядок щодо судових доручень
залишається в силі.

Виконання судових доручень не може бути підставою для вимоги про відшкодуваьня будь-яких витрат або
видатків, за винятком витрат по експертизі.

Кожна сторона Конвенції засновує і утримує орган, якому доручається координація і централізація результатів
розслідування передбачених у цій Конвенції злочинів. Ці органи компілюють всю інформацію, збирану для
того, щоб полегшити запобігання передбачуваним у даній Конвенції злочинам і накладання покарань за них,
причому ці органи підтримують тісний контакт з аналогічними органами інших країн.

Оскільки це сумісно з вимогами внутрішнього законодавства і оскільки це буде визнано бажаним властями,
яким підпорядковані вищезазначені органи, ці останні перєдають властям, яким підпорядковані аналогічні
органи в інших державах таку інформацію:

1) подробиці про кожний із передбачених у Конвенції злочинів і про кожний замах на вчинення такого
злочину;

2) подробиці про всі випадки розшуку, а також кримінального переслідування, арешту, засудження, відмов у
допущенні і висилці осіб, винних у вчиненні злочинів, передбачуваних у цій Конвенції, а також про зміну
місця проживання таких осіб і будь-яку іншу корисну інформацію, що стосується їх. Повідомлювана таким
шляхом інформація включає опис злочинців, їх дактилоскопічні відбитки, фотознімки, повідомлення про метод
роботи, поліцейські довідки і довідки про судимість.

Сторони Конвенції - за посередництвом своїх урядових або приватних установ у галузі освіти, охорони
здоров'я, соціального та економічного обслуговування й інших зв'язаних з ним видів обслуговування -
зобов'язуються вживати або заохочувати всі необхідні заходи по боротьбі з проституцією та по поверненню і
пристосуванню жертв проституції і передбачуваних у Конвенції злочинів до нормальних соціальних умов.

Щодо імміграції та еміграції сторони в цій Конвенції зобов'язуються вживати і здійснювати всі
заходи, які потрібні, згідно з зобов'язаннями, взятими ними на себе відповідно до цієї Конвенції, щоб
покласти край торгівлі людьми обох статей, яка має на меті проституцію. Зокрема, вони зобов'язуються:

видавати всі необхідні постанови для захисту іммігрантів та емігрантів і, особливо, жінок і дітей у
пунктах їхнього прибуття і відправлення, а також під час їх слідування;

2) вживати заходів для відповідного оповіщення населення про небезпеки згаданої торгівлі;

3) вживати належних заходів для забезпечення нагляду за залізничними станціями, авіапортами,
портами та іншими громадськимн місцями, а також на шляху слідування, для запобігання міжнародній
торгівлі людьми, що має на меті проституцію;

4) вживати всіх необхідних заходів з метою повідомлення відповідних властей про прибуттяосіб, які, за
наявними відомостями prima facia, є головними винуватцями, співучасниками або жертвами цієї торгівлі.

Сторони Конвенції зобов'язуються, відповідно до умов, установлених їх власними законами, збирати
відомості про всіх іноземців, які займаються проституцією, з метою встановлення їх особи і соціального
стану, а також з метою виявлення осіб, які спонукали їх покинути свою державу. Ці відомості
сповіщаються властями держави походжєння зазначених осіб з метою їх наступної репатріації.

Сторони Конвенції зобов'язуються, відповідно до умов, установлених їх власними законами, і не
скасовуючи цим переслідування або інших заходів, що викликаються порушенням цих законів, і оскільки це
можливо:

1) аж до проведення остаточних заходів по репатріації бідуючих осіб, які стали жертвами міжнародної
торгівлі людьми, що мають на меті проституцію, вживати належних заходів по наданню їм тимчасової допомоги і
підтримки;

репатріювати вищезазначених осіб, якщо вони цього захочуть або якщо надійшла вимога про їх репатріацію від
осіб, у чиєму розпорядженні вони перебувають, або якщо є оснований на законі наказ про їх висилку із
країни.

Репатріація провадиться лише після того, як досягнута угода з державою призначення про особистість і
громадянство репатрійованої особи або про місце і дату їх прибуття за кордон.

Кожна сторона у Конвенції сприяє проїздові такої особи через свою територію. У випадках, коли зазначені
у попередньому абзаці особи не можуть самі відшкодувати витрат по репатріації і не мають ні чоловіка,
ні рідних, ні опікуна, які заплатили б за них, витрати по репатріації до кордону, порту відправлення
або авіапорту, найближчих до держави їх походження, оплачуються державою, у якій дані особи проживають, а
решту зв'язаних з цим витрат бере на себе держава їх походження.

Сторони Конвенції вживають всіх необхідних заходів для нагляду за конторами по найму праці, якщо ці заходи
ними ще не вжиті, з метою захисту осіб, які шукають роботу, особливо жінок і дітей, від небезпеки можливої
їх експлуатації з метою проституції.

Сторони Конвенції повідомляють Генерального Секретаря Організації Об'єднаних Націй про закони і постанови,
що стосуються предмета цієї Конвенції і видані в їх державах і щороку після цього повідомляють про
закони і постанови, які будуть видані у зв'язку з Конвенцією, а також про всі вжиті заходи, що відносяться до
застосування Конвенції.

Ця інформація періодично опубліковується Генеральним Секретарем і розсилається ним усім членам
Організації Об'єднаних Націй а також державам, що не є членами Організації, яким ця Конвенція офіціально
повідомляється.

Якщо між сторонами у цій Конвенції виникає спір відносно її тлумачення або застосування і якщо цей спір не
може бути вирішений іншим шляхом, на вимогу будь-якої із сторін у спорі, останній передається в
Міжнародний Суд.

Кожна сторона Конвенції зобов'язується вжити, відповідно до своєї конституції, законодавчих чи інших
заходів, необхідних для забезпечення її застосування.

Відповідно до Рішення про Міждержавну програму спільних заходів боротьби із злочинністю на період з 2000 по
2003 рік, прийняту в рамках Співдружності Незалежних Держав у Москві 25 січня 2000 року вирішили з метою




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel