Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Екологічні фактори» (ID:10586)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   17 кб.

Техногенні пошкодження природного середовища поділяють на механічні руйнування та забруднення. Перший (і
найстаріший) тип пошкоджень відбувається головним чином у місцях видобутку корисних копалин і будівництв.
Технологічними аспектами гармонізації взаємодії суспільства і природи в цих умовах займається екологічна
технологія, а точніше, ціла група екологічних дисциплін. Наприклад, питання технології гірничих розробок і
будівництва Інженерних споруд вивчає інженерна екологія.

До головних видів забруднень навколишнього середовища належать:

механічні домішки (пил, попіл, шлаки, будівельне сміття тощо), хімічне, радіоактивне, механічне, теплове,
електромагнітне й акустичне (шумове). Сюди слід додати і забруднення хвороботворними та іншими живими
організмами. Промислові технології, пов'язані з хімічними та іншими забрудненнями природи, є об'єктом
дослідження промислової екології. Питаннями здорового житла з точки зору інсоляції, шумів і вібрації,
теплоємності, електромагнітного забруднення тощо займається будівельна екологія. Надзвичайно інтенсивно,
особливо в зв'язку із аварією на ЧАЕС, розвивається молода наука — радіоекологія. Дослідженням екології
хвороботворних мікроорганізмів займається паразитологія.

Різкі зміни у фізико-механічному та хімічному складах ґрунтів, які виникають у процесі їх обробітку важкою
сільськогосподарською технікою та внаслідок непродуманої хімізації земель, зумовили виникнення ще однієї
наукової дисципліни — агроекології. Вивченням міських біогеоценозів і пошуком шляхів їх оптимізації займається
урбоекологія. Безліч проблем життєдіяльності міст (тверді та рідкі відходи, атмосферне забруднення, шуми
тощо) зумовлюють розвиток комунальної екології. Зняття запони секретності з діяльності військових полігонів і
зон бойових дій дало поштовх до розвитку беллоїдної (військової) екології. До нових напрямів, щоправда,
пов'язаних головним чином із закритим типом екосистем, належить космічна екологія (екологія людини та інших
живих організмів у кораблі та відкритому космосі).

У процесі розвитку згадані спеціалізовані наукові галузі в основному зосереджують свої зусилля на питаннях
охорони природи і раціонального природокористування. І все ж основою, фундаментом усіх цих наук залишається
екологія — "наука про біологію середовища". І лише вона може знайти ключ до розв'язання проблем сталого
розвитку.


2. ВИДИ ПЛАТЕЖІВ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ.


2.1 Плата за землю

Плата за землю в Україні стягується у виді земельного чи податку орендної плати в залежності від того,
знаходиться земельна ділянка у власності чи передана у користування на умовах оренди. Розмір плати за землю
встановлюється в розрахунку на рік у виді платежів за одиницю земельної площі і залежить від якості і
місцезнаходження ділянки виходячи з кадастрової оцінки землі. Законодавчо стягування плати за землю
регулюється Земельним кодексом України, Законом України "Про плату за землю" від 9 липня 1992 р., нормами
щорічних законів про Державний бюджет (вони вносять зміни щодо розміру платежів).

Платниками є юридичні і фізичні особи — власники землі, землекористувачі, орендарі земельних ділянок. Об'єктом
оподатковування є земельна ділянка, що знаходиться в чи власності в користуванні, у тому числі на умовах
оренди. У залежності від призначення виділені групи земель сільськогосподарського і несільськогосподарського
призначення. Для числення плати за землю встановлено два види середніх ставок — за 1 га земель
сільськогосподарських угідь і за 1 м2 у межах населених пунктів. Середні ставки плати за землі
сільськогосподарського призначення диференційовані по областях у залежності від виду земель:

а) рілля і багаторічні насадження;

6) косовиці і пасовища.

На основі середніх ставок обласні ради виходячи з кадастрової оцінки угідь затверджують ставки по групах
ґрунтів.

При затвердженні ставок плати за землю в межах населених пунктів враховуються чисельність жителів даного
населеного пункту, категорія населеного пункту, економічна оцінка території, місцезнаходження ділянок. На
основі середніх ставок і з урахуванням зазначених умов обласні ради встановлюють конкретні ставки плати за
землю по населених пунктах.

Законодавством передбачені пільги по платі за землю. Зокрема, від плати звільняються заповідники, національні,
дендрологічні і зоологічні парки, ботанічні сади, досвідчені господарства науково-дослідних установ і
навчальних закладів сільськогосподарського профілю, установи культури, науки й утворення, дитячі
санаторно-курортні й оздоровчі установи, громадські організації інвалідів, установи фізкультури і спорту (крім
кооперативних і часток), благодійні фонди і деякі інші організації, а також інваліди 1 і II груп, ветерани
війни, пенсіонери й ін.

Платники, що вчасно не були притягнуті до сплати земельного податку, сплачують податок не більш ніж за два
попередніх роки.

Перегляд неправильно нарахованого податку, чи стягнення повернення його платнику допускається не більш ніж за
два попередніх роки.

Особливою формою податку на землю є фіксований сільськогосподарський податок для підприємств, що займаються
виробництвом, переробкою і збутом сільськогосподарської продукції, уведений Законом України "Про фіксований
сільськогосподарський податок" у 1999 р. Об'єктом оподатковування є площа сільськогосподарських угідь,
переданих сільськогосподарському товаровиробнику в чи власність користування. Ставка фіксованого податку з
одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їхньої грошової оцінки в таких
розмірах: для ріллі, косовиць і пасовищ — 0,5; для багаторічних насаджень — 0,3.


2.2 Збори за використання природних ресурсів


У систему оподатковування України включені такі ресурсні платежі, як збір за спеціальне використання природних
ресурсів, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, рентні платежі.

Збір за спеціальне використання природних ресурсів містить у собі плату за спеціальне використання лісових
ресурсів, а також надр при видобутку корисних копалин. Він установлюється з метою підвищення зацікавленості
суб'єктів підприємницької діяльності в раціональному використанні природних ресурсів.

До спеціального використання прісних водяних ресурсів відноситься їхня витрата на виробничі і
сільськогосподарські нестатки. Воно здійснюється в наступних напрямках:

• задоволення виробничих потреб населення у воді за допомогою спеціальних пристроїв;

• використання води без застосування спеціальних пристроїв і установок, що можуть уплинути на якісні і
кількісні показники стану водяних ресурсів;

• використання водяних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Платниками цього збору є підприємства промисловості, у тому числі тепло-, гідроенергетики і водного
транспорту. Вони вносять у бюджет плату за воду, забрану з водогосподарчих чи систем підприємств комунального
господарства. Об'єктом нарахування плати за воду є обсяг води, яку платники використовують для власних потреб.
Нормативи плати за воду затверджуються Кабінетом Міністрів України в гривнях за 1 м3 використаної води.


Платниками введеного в 1994 р. збору за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин є всі
суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють різні види експлуатації надр у межах території України, її
континентального шельфу, спеціальної (морський) економічної зони на основі спеціальних дозволів (ліцензій).
Об'єктом числення платежів є обсяг видобутку корисних копалин (для нафти, газового конденсату,
гідромінеральних ресурсів). Плата за корисні копалини нараховується по єдиному для всіх користувачів нормативу
за кожну одиницю добутих корисних копалин. Цей норматив встановлюється в розмірі 1 % реалізації одиниці
добутої сировини (без ПДВ); для підприємств вугільної промисловості до нормативу застосовується коефіцієнт
0,5.

Сума платежу розраховується платником самостійно і відноситься до витрат на виробництво.

Збір за геологорозвідувальні роботи розраховується по нормативах користувачами надр усіх форм власності, що
добувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, і сплачуються в Державний бюджет. Ці нормативи
визначаються у відсотках до вартості одиниці добутої мінеральної сировини без обліку плати за використання
надр, рентної плати і ПДВ. Нормативи встановлюються Міністерством економіки України. По закінченні кожного
кварталу користувачі надр розраховують суму збору за геологорозвідувальні роботи наростаючим підсумком з




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel