Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Умови та порядок укладання шлюбу » (ID:10495)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       13 стр.
Размер в архиве:   55 кб.

пропонували самі лише кодекси. З іншої літератури, самою “свіжою” виявилася книга В. М. Співака та В. С.
Гопанчука “Законодавство України про шлюб та сім’ю” 1998року.. У бібліотеці найбільш новітньою виявилась
робота О. В. Дзери та інших “Сімейне право України” 1997 року. І це в час реформи сімейного законодавства,
коли створювався новий сімейний кодекс? Не дивно, що прийняття нового сімейного кодексу пройшло якось тихо,
кулуарно, без особливого обговорення і боротьби в суспільстві. Можливо і є новіші роботи, але найти мені їх не
вдалося. Всі інші використані роботи, ще старіші. Та й з них мало толку, бо прийнято новий Кодекс, в
законодавство внесено багато інших змін, в суспільному житті відбулись зміни ще значніших масштабів і ця
література неймовірно застаріла.

Що можна сказати про погляди на шлюб, які відображені в цій літературі. Високо оцінюючи їх роботу по аналізу
шлюбного законодавства, по опису порядку реєстрації шлюбу, мені все ж хочеться виразити свою незгоду по
корінному питанню. А що ж таке шлюб? Науковий підхід передбачає наукове матеріалістичне розуміння всіх
процесів і інститутів суспільства. І шлюб є продуктом цих процесів, який має свої причини появлення,
закономірності розвитку і змін, обумовлених зміною цих процесів. Із зміною суспільства, міняються і шлюбні
відносини, навіть незалежно від того чи встигає за цими змінами законодавство. Сьогоднішнє розуміння людьми
шлюбу, їх відношення до нього зовсім не таке, яке було років 30 назад. А читаєш цих авторів, і шлюб у них, то
або якийсь союз невідомо по чиїй примсі заключний, і на яких умовах, то якась аморфна спільність.

Але всі вони практично, не визнають шлюб як договір. Читаєш одних і прямо в кінці самі собою напрошуються
слова “ вступаємо в союз в ім’я побудови світлого комуністичного майбутнього, під керівництвом рідної
комуністичної партії”. Із слів інших не розумієш, чому виникає шлюб, суспільні причини його виникнення та
існування. Складається думка, що начеб то шлюб це щось визначене і дане зверху. Так і хочеться добавити “ Во
имя отца, сына та святаго Духа”.

Так, дійсно тисячоліттями шлюб не був договором, по крайній мірі він не був договором між молодими людьми, які
брали шлюб. Це був переважно акт примусу, насильства зі сторони батьків, держави, релігії, особливо над
жінкою. Общині, державі потрібні були солдати, робітники, робітниці, управителі, тому необхідно було
народжувати та виховувати дітей. В тодішніх економічних умовах жінка самостійно майже не могла прогодувати і
виховати дітей. А тим більше велику родину. А первісно общинний лад, з його колективним вихованням, в
результаті появи приватної власності, розпався. І лише сім’я, з її розподілом праці на жінку, яка доглядала
дітей, зазвичай численну сім’ю, і чоловіка, який в основному заробляв засоби для існування, могла зберегти і
виростити потомство. Це було головне для суспільства, держави. Тому держава виходячи із своїх, і тільки своїх
інтересів підпорядковувала шлюбні відносини людей своїй волі.

Звичайно, як вчить історія, чим більше насильство, тим більш красивими піднесеними епітетами це прикривається.
Спочатку над цим “працювала” релігія, потім ідеологія. Так і з’явилась теорія про боговизначенність шлюбу, що
це божественний союз люблячих сердець, призваний для високоморального служіння суспільству. Спочатку насильно,
крізь сльози зведуть, а потім таке життя, а часто пекло, називають шлюбом, співжиттям людей, які не порушують
суспільну мораль.

І в більш пізній час, в країнах з тоталітарними режимами, таке відношення збереглося. Державі знов потрібні
були робітники, солдати, та, ще й вона не дуже хотіла себе особливо обтяжувати витратами на їх вирощування.
Тому і тут шлюб підпорядковується державним інтересам. Держава суттєво диктує людям їх обов’язки та права, а
також всіляко рекламує такий шлюб, тільки вже не обов’язково засобами релігії, а засобами ідеології. - “Шлюб
це союз задля високих ідеалів побудови суспільства і в такому ж дусі...”.

Вся біда в тому, що наше суспільство, якби там не було, поступово змінюється в сторону до цивілізованих
взаємовідносин, людей і держави, які ставлять на перше місце людину. Але тоталітарне минули з великою неохотою
відпускає його в нову дорогу. Не людина, гвинтик, матеріал для держави, а держава - інститут створений для
забезпечення та захисту прав людини, громадянина. А діючий КпШС, та нажаль і новий СК, зверху, знов ставлять
державу. Не громадяни які вступають до шлюбу визначають коло своїх взаємних прав та обов’язків і свої майбутні
взаємовідносини, згідно договору який вони повинні укласти, а знову держава хоче за них це вирішувати.

Коли ж сьогодні вступають до шлюбу сучасні молоді, ні від кого не залежні люди, роблять це без чийогось
примусу, виходячи тільки із свого бажання та своїх інтересів, то їх шлюб є по суті, і повинен бути юридично
договором.

Мені можуть заперечити, що не всі відносини є договірними. Ті які реально регулюються, є всі договірними,
навіть майже всі цивільно договірними. Наприклад, обов’язки по утриманню та вихованню дітей, а потім
відповідно, обов’язки дітей по утриманню пристарілих батьків, хіба це не договір, правда за посередництвом і
представництвом держави, як загального опікуна дітей, що не можуть самі укласти цей договір із своїми
батьками, так і батьків, які будучи престарілими часто самі не в змозі забезпечити виконання цього договору зі
сторони дорослих дітей. Це звичайний цивільний договір, тільки за представництвом держави, як опікуна спочатку
однієї, а потім другої сторони.

Можна погодитись, що сучасний шлюб створюється сучасними молодими людьми, в першу чергу, для народження та
виховання дітей. Бо що стосується колишніх моральних устоїв, які забороняли дошлюбні статеві відносини, то
вони вже практично зникли, по крайній мірі в середовищі молоді.

Але людина біологічно так створена, що сама зачати і родити дитину не може. А найбільш сильні батьківські
інстинкти створюють потребу у дітях, потребу для когось жити. І якщо жінка може, а якщо вона ще й матеріально
забезпечена, то може собі і дозволити, задовольнити вимогу мати і виховувати дітей і поза шлюбом, то чоловікам
складніше. Правда з розвитком генної інженерії і клонування можливо і чоловіки зможуть отримувати дітей, без
жінок. Але не дай бог, не дай бог!

Тому і ці взаємовідносини є договірними. Молоді люди, задля задоволення своїх генетичних потреб у дітях, а
також моральних і духовних потреб і інтересів у їх вихованні та, поки що, не будучи в змозі, одноосібно це
здійснити, або відчуваючи, що самостійно не зможуть виховати дітей належним чином, договоряються про спільне
життя задля цього. Так я погоджуюсь, що не тільки задля цього. Вони ще кохають одне одного, задоволені
сексуальними відносинами між собою. Але ці питання, тим більше, можуть врегулювати тільки вони, знову ж таки,
маючи взаємне бажання. І якщо вони разом, значить вони якось домовились про це, інакше вони не були б разом.
Тим паче, якщо вони збираються жити в шлюбі, значить вони домовляються, принаймі повинні були б домовитись
про те, як вони будуть жити, які права і обов’язки будуть у них, навіть у сексуальних питаннях. Наприклад чи
повинні вони зберігати вірність один одному чи ні, бо зараз всякі шлюби трапляються, і в принципі це право
людей мати такий шлюб який вони хочуть.

Нехтування ж об’єктивним станом шлюбних відносин, які сьогодні, серед сучасної молоді, є по суті договірними.
Намагання пояснити природу шлюбу не із його науково реалістичної суті, а за допомогою якихось ідеологічних
красивих слів та штампів, ідеологій, які, вже давно, є не панівними, призводить лише до того, що громадяни,
які вступають до шлюбу, не мають можливості в повній мірі оформити свої договірні відносини, на тих умовах на
яких вони самі бажають домовитись.

В радянський час, коли всі жили на одну зарплату, визнання майна набутого в шлюбі спільним і рівно належним,
було виправданим. Але сьогодні, коли майнова диференціація людей, які вступають до шлюбу, може бути колосально
великою, розірвання шлюбу і поділ майна не утруднені середньовічними обмеженнями, то багато сучасних молодих
людей, особливо із забезпечених прошарків ( і не тільки “нових” а і із середніх верств) просто бояться
реєструвати шлюб на умовах передбачених КпШС. На мою думку новий Сімейний Кодекс не вирішив це питання.

Тому катастрофічно росте кількість незареєстрованих шлюбів ( так званих громадянських шлюбів), та кількість
дітей народжених поза офіційним шлюбом.

Кожен із нас, напевно, знає багато щасливих сімей які прекрасно прожили життя, не знаючи норм сімейного
законодавства і навіть не підозрюючи про його існування. Нажаль про існування КпШС і про його норми взнають
коли починають розлучатись, а бо мають таке бажання, тобто коли починають ділити майно. Кохання, приязнь,
бажання жити разом не можна врегулювати, а от майнові правовідносини можна. Якщо відкинути всю ідеологічну
мішуру, то кодекс, по суті і існує для врегулювання майнових правовідносин, та немайнових правовідносин які
мають договірний характер, та для встановлення технічного порядку реєстрації актів громадського стану
пов’язаних із шлюбно -сімейними відносинами. Крім деяких відносин немайнового характеру. Наприклад поділ дітей
при розлученні і т. ін. Але як не крути не верти його та все ж левова доля його застосування це майнові
правовідносини між особами, тобто цивільні. А якщо вони цивільно правові то, можуть і повинні бути
договірними.

А в цивілізованій країні, між вільними людьми, договори повинні укладатись на умовах які вони самі визначать,
а не продиктує держава. Це, в першу чергу, стосується майнових відносин. Адже реальному законодавчому і




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel